Росія готує перезапуск ЗАЕС: як окупанти можуть поставити світ на межу нового Чорнобиля

Запорізька атомна електростанція – найбільший ядерний об’єкт Європи – сьогодні мовчить, зупинена війною і окупацією. Та попри ризики, все частіше лунають розмови з боку РФ про її можливий перезапуск.

Хто і за яких умов готовий знову запустити реактори ЗАЕС? Чим це може загрожувати Україні та світові? "Телеграф" поспілкувався з провідними експертами в сфері ядерної енергетики щодо ризиків для ЗАЕС.

Російська "підготовка" до запуску ЗАЕС: що відбувається за колючим дротом

Росія на початку червня 2025 року попросила МАГАТЕ виступити посередником у питанні перезапуску Запорізької АЕС. Голова "Росатома" Олексій Ліхачов заявив, що у РФ є план поступового запуску станції, але реалізувати його можна лише за умови усунення військових загроз. Росіяни також продовжують будувати насосну станцію, потужністю до 18 тисяч кубометрів на годину.

Гендиректор МАГАТЕ Рафаель Маріано Гроссі того ж місяця заявив, що шість реакторів ЗАЕС не можуть бути перезапущені, доки війна впливає на ситуацію на об’єкті. Проте росіяни планів не відкладають і продовжують будівництво насосної станції та ліній електромереж.

Плани "Росатома" щодо перезапуску реакторів ЗАЕС супроводжуються значними ризиками для ядерної безпеки, наголошує незалежна експертка з питань ядерної енергетики та ядерної безпеки Ольга Кошарна. Навіть, якщо запустити тільки один із шести реакторів.

Вона розповіла, що наразі, попри російські заяви, на станції бракує кваліфікованого персоналу. Операторів реакторного цеху, навчання яких триває близько 10 років, шукають через оголошення.

Ба більше, після підриву в 2023 році Каховської ГЕС, через брак води росіяни почали використовувати підземні води, набурили свердловин та викачують їх. Через це територія станції під загрозою зсуву. При цьому стабільність ґрунтів — один із ключових чинників ядерної безпеки, наголошує експертка.

Після трьох років окупації обладнання станції зазнало зносу. Енергопостачання забезпечується лише однією лінією 750 кВ. Запускати реактори при таких умовах, ще й враховуючи воєнні ризики — шанс отримати катастрофічні наслідки.

Ольга Кошарна зазначає, що в світовій історії не було прецедентів, коли після років холодної зупинки станцію запускали. Ще у 2023 році, коли станція була в стані гарячого зупину, росіяни припустились порушення технологічних процедур, зокрема не дотримувалися вимог підготовки води, яка використовується для турбін. Це призвело до пошкодження частини обладнання.

Якщо станеться найгірше: ризики від ЗАЕС є навіть без запуску

У разі аварії наслідки можуть вийти далеко за межі станції та призвести до радіоактивного забруднення. Першою відчує наслідки саме Україна, впевнений старший спеціаліст з ядерних питань Greenpeace Україна Шон Берні. Він наголошує — забруднення може потенційно сягнути кількох десятків кілометрів, а при сприятливій погоді та більшому масштабі радіоактивних викидів, радіоактивне забруднення може торкнутися сотень кілометрів. Це вимагатиме евакуації та радіаційного захисту, проте він не впевнений, що російські війська дбатимуть про безпеку громадян на окупованих територіях України.

Експерт наголошує, що є багато сценаріїв того, що може статися з ЗАЕС під окупацією. Головний ризик, на думку Шона Берні, полягає у втраті електроживлення. Воно потрібне для того, що тисячі тонн ядерного палива постійно охолоджувалися.

У випадку відмови первинної системи охолодження (циркуляція води в рубашці корпусу реактора) можливі два сценарії:

Якщо станція залишиться в холодному зупині у разі відсутності охолодження знадобляться тижні, щоб паливо нагрілося до критичних температур і почалося розплавлення. Це може зачепити один або кілька реакторів, але є час для втручання.

Якщо реактори працюють, то втрата охолодження спричинить швидке нагрівання палива протягом кількох годин, що призведе до розплавлення і масового викиду радіоактивних речовин.

Експертка Ольга Кошарна каже, що поточний стан — перебування в холодному зупині, найбільш безпечний. Якщо росіяни почнуть виводити ЗАЕС навіть на мінімальну потужність, почнеться ланцюгова реакція та напрацювання небезпечних радіонуклідів, саме вони несуть величезну загрозу в разі аварій.

Атомний гігант в окупації: що зараз на ЗАЕС

Усі шість енергоблоків знаходяться у холодному зупині, що означає, що ядерні реакції припинені, але потрібно постійно забезпечувати їх охолодження. До війни станція мала до 10 ліній зовнішнього живлення. Станом на 2025 рік залишилася лише одна 750 кВ лінія. Через збої зовнішнього живлення станція неодноразово запускала дизель-генератори для підтримки охолоджувальних систем. Сама станція не під’єднана до російської енергосистеми, тоді як місто-супутник Енергодар вже в росмережі.

Україна не має доступу до станції. Частина фахівців вбита, виїхали, піддавались катуванням (свідчать дані неурядової організації Truth Hounds) або вимушено працюють на окупантів. Російські військові замінували частину станції, що несе додаткові ризики. Нещодавно поблизу ЗАЕС сталась пожежа у вантажному порті.

Ядерний арбітр без свистка: що кажуть в МАГАТЕ

Генеральний директор МАГАТЕ (Міжнародного агентства з атомної енергії) Рафаель Маріано Гроссі 13 серпня 2025 року розповів, що на ЗАЕС зростають проблеми із забезпечення постачання води для охолодження.

Ситуація із роллю МАГАТЕ ускладнюється і тим, що Росія постійно подає звіти в організацію, що Україна атакує ЗАЕС дронами. Працівники організації при цьому фактично знаходяться під контролем російських військових, не маючи змоги самостійно пересуватись по станції.

Росія та МАГАТЕ мають тісні зв'язки. Росіянин Михайло Чудаков є заступником генерального директора, також в Секретаріаті працює чимало фахівців із російським громадянством. Росія також є членом Ради керуючих МАГАТЕ, одного з двох головних органів організації, що забезпечує їй певний вплив.

Серце енергетики: як ЗАЕС живила країну до війни

До війни Запорізька атомна електростанція (АЕС) була критично важливим компонентом енергетичної системи України. Це була найбільша атомна електростанція в Європі, з шістьма реакторами та загальною встановленою потужністю близько 6 гігаватів. На ЗАЕС вироблялась майже половина атомної енергії країни і близько чверті всієї електроенергії загалом.

Атомні електростанції разом постачали близько 50-55% електроенергії України. Запорізька АЕС також забезпечувала енергією значний промисловий кластер на півдні та сході України.

Все гучніше питання контролю над ЗАЕС лунає напередодні зустрічі президентів США та Росії. Росія не має зберегти контроль над ЗАЕС, впевнені в Greenpeace Україна, адже це дасть їм можливість вести ядерний шантаж будь-якої миті.

"Телеграф" розповідав, що Україна опинилась перед реальним ризиком газових блекаутів цією зимою. Наскільки це ймовірно та чи вистачить газу для опалення, розповіли експерти.