/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2F0e809ec9dd4bc7e29a9eb1dc6fffc179.jpg)
Відпустка на Родосі: куди піти, що спробувати і як закохатися в острів
Про те, що подивитися на Родосі, де знайти найкращі пляжі, а також про ціни й атмосферу загалом – читайте в ексклюзивному репортажі 24 Каналу.
Про клімат, добирання та проживання: що треба знати про Родос?
Родос – це грецький острів, який розташований в східній частині Егейського моря, неподалік від берегів Туреччини. Сюди літають лоукости з Польщі, тож проблем з добиранням не було – час у польоті займає близько 3 годин. Квитки з Кракова до Родоса і з Родоса до Варшави разом з ручною поклажею і пріоритетною посадкою обійшлися у 8 тисяч гривень.
На самому острові є низка курортних містечок та сіл, та ми з подругою обрали готель безпосередньо в місті Родос. Моя найперше порада – якщо ви їдете на відпочинок з дітьми, не бронюйте готель в Родосі. Місто розташоване на самому краю острова, і влітку тут панують сильні вітри, які називаються мельтеми. На узбережжі настільки вітряно, що ми жодного разу не поплавали в морі біля готелю, та й загалом люди тут здебільшого лежали на шезлонгах, а у воду не йшли. Хоча море тут має неймовірно красивий бірюзовий колір, який нагадав мені Лазуровий берег Франції.
Казковий колір моря у Родосі / Фото Софії Мінджоси для 24 Каналу
Ми летіли на Родос у червні, і ціни на проживання тут були дуже демократичними. Двомісний номер з балконом з видом на море, сніданками та басейном обійшовся у 17 тисяч гривень за двох. Готель був не новий, але, що найголовніше – чистий і з ввічливим персоналом. Чого тільки вартувала завжди усміхнена прибиральниця, яка щодня міняла нам рушники (пані, ми не бруднимось так сильно!) і викладала наші піжами наче на вітрині магазину.
Такий вигляд мали наші ліжка щоразу, як ми поверталися в номер / Фото Софії Мінджоси для 24 Каналу
Куди піти на Родосі?
- Ліндос
За 55 кілометрів від міста Родос розташований Ліндос, який своїми білими будиночкаминагадує Санторіні. Квиток на автобус в одну сторону – 5 євро. Сюди варто поїхати, щоб погуляти вузенькими вуличками, які заповнені сувенірними крамницями, та побачити другий за величиною акрополь в Греції, з якого відкривається вид на все селище та море.
Білосніжні вулички Ліндоса / Фото Софії Мінджоси для 24 Каналу
Вхід в Акрополь вартує 20 євро і зауважу, що до нього потрібно трохи йти вгору, адже стародавня пам'ятка розташована на скелі заввишки 116 метрів.
Ми вирішили зекономити гроші і піти до акрополя в Родосі, де вхід був безкоштовний. Що я можу сказати? Це була погана затія. Акрополь в Родосі не такий вражаючий, як у Ліндосі і загалом не вартував того, щоб йти до нього пішки у спеку.
Архітектура Ліндоса / Фото Софії Мінджоси для 24 Каналу
У Ліндос варто брати зручне взуття, оскільки тут всюди слизька бруківка і сходи. Коли підіймаєшся скелею до акрополя, то нема ніяких поручнів, а тому можна посковзнутися.
Вид на Ліндос / Фото Софії Мінджоси для 24 Каналу
- Старе місто
Старе місто на Родосі просто вражає своєю атмосферою і архітектурою. Воно настільки велике, що нам не вистачило часу, аби обійти його повністю за кілька годин. Порада для мандрівників – виділяйте більше часу на дослідження цього атмосферного місця. Тут є і широкі площі, і вузесенькі кам'яні вулички з атмосферними ліхтарями, і величезні кам'яні мури. Гуляючи старим містом, ти наче переносишся у стародавні часи – тут усе пахне давниною, де середньовічна європейська архітектура переплітається з мусульманською.
Старе місто у Родосі – справжній портал у часі / Фото Софії Мінджоси для 24 Каналу
Старе місто Родосу є Всесвітньою спадщиною ЮНЕСКО і вважається одним із найкраще збережених середньовічних міст Європи. Його історія розпочинається з 4 століття до нашої ери, та справжнього розквіту місто зазнало у 14 – 15 століттях, коли ним володали лицарі ордену госпітальєрів. Саме вони перетворили Родос на неприступну фортецю.
Раджу заходити у Старе місто не з набережної, а зі сторони Parko Dimokratias, адже тоді ви по мосту потрапляєте у справжню середньовічну фортецю, де вас зустрічають лицарі та музиканти. До речі, там же ми зустріли дідуся з Одеси, який демонструє туристам свій оригінальний винахід – голку, яка шиє без нитки – та охочий погомоніти з усіма.
Атмосфера Старого міста в Родосі: відео
Пройшовшись кілька метрів площею, ми вийшли на вузьку вуличку, де нам запропонували піднятися на Годинникову вежу (Medieval Clock Tower). Усього за 5 євро ми отримали вид на все Старе місто та безкоштовний напій – пиво, вино або каву – у барі у дворику біля вежі. На горі, окрім нас та бармена, не було більше нікого, то ж це стало ідеальним місцем, щоб перепочити після підйому на вежу і насолодитися панорамою.
Годинникову вежу збудував турецький губернатор Родосу Фетхі Паша, то ж вона поєднує у собі османську та європейську стилі архітектури.
Дивіться відео з дворика Годинникової вежі:
Також варто відвідати Родоський замок (Палац Великих Магістрів), вхід у який коштує 20 євро. Ця готична фортеця, яку звели лицарі у 14 столітті, вражає своєю могутністю, антикварними меблями та римськими статуями. Сюди варто зайти, щоб відчути середньовічний дух.
Архітектура Родоського замку / Фото Софії Мінджоси для 24 Каналу
Обов'язково прогуляйтеся Старим містом не лише вдень, а й ввечері. Після заходу сонця тут панує зовсім інша атмосфера – у деяких вуличках зовсім немає людей, то ж здається наче з-за рогу от-от вийдуть справжні лицарі.
Вузькі вулички Старого міста / Фото Софії Мінджоси для 24 Каналу
Усі вулиці підсвічуються ліхтарями / Фото Софії Мінджоси для 24 Каналу
- Колос Родоський
Зі Старого міста ми попрямували до Колосу Родоського, який розташований біля входу у порт Мандаракі. До наших днів величезна статуя грецького бога Сонця Геліоса не збереглася, то ж Колос Родоський – це радше символічне місце, на якому можна спостерігати за красивим заходом сонця.
- Круїз на кораблику на заході сонця
Цей круїз перевершив усі мої очікування. За 2500 гривень (при оплаті сайт автоматично конвертував євро у гривні) ми отримали тригодинну мандрівку з живою музикою, безлімітним місцевим вином, смачною грецькою вечерею у форматі шведської лінії та найкращим краєвидом. Також була можливість поплавати у бухті, де робив зупинку кораблик.
До речі, вечеря була смачна, а вино – неочікувано дуже міцне.
З мінусів – упродовж усієї прогулянки дув сильний вітер, який в буквальному значенні зносив голову. Для мене цей круїз завершився застудою і купівлею грецьких ліків.
Вина дійсно був безліміт / Фото Софії Мінджоси для 24 Каналу
Де найкращі пляжі на Родосі?
Оскільки біля готелю ми не купалися через сильний вітер, то ледь не щодня їздили автобусами або на таксі в безвітряні бухти на острові. Одразу запевню, що громадський транспорт тут дуже зручний і завжди з кондиціонерами, а тому 40 хвилин у дорозі летіли не помітно, якщо читати цікаву книгу.
- St Paul's Bay. Цей пляж поміж скель розташований у Ліндосі. До нього веде алея з квітучих рожевих дерев. Тут можна лежати на власному рушнику або ж відпочивати за столиком ресторану, який розташувався поміж буйної зелені. Вхід у море пологий, але з камінням, а на березі – пісок.
- Пляжі у Фаліракі. Це селище чудово підійде для відпочинку з дітьми, оскільки тут є широкі піщані пляжі (хоча у воді все одно каміння). Вітру, як у Родосі, немає, але й вода тут не така бірюзова, а звичайна. Шезлонг на пляжі обійшовся мені у 10 євро.
- Anthony Quinn Bay. Ця мальовнича затока розташована неподалік від Фаліракі, але автобусом сюди ми добратися не змогли, то ж від Фаліракі довелося ще брати таксі. Шезлонг на пляжі коштував 15 євро.
Вид на пляж Anthony Quinn Bay / Фото Софії Мінджоси для 24 Каналу
Що обов'язково треба скуштувати на Родосі?
Грецька кухня – це ще одна причина приїхати на Родос. У відпустці в нас було правило – їсти лише традиційні страви і щодня пробувати нові. Щоправда, мені так полюбився гірос, що я їла його ледь не щодня. Соковите м'ясо, овочі, соус на йогурті з часником, запашна піта та картопелька фрі – після гречки і курки напередодні пляжного сезону це саме те, що треба.
Коштує гірос на Родосі близько 5 євро.
На березі моря гірос особливо смакує / Фото Софії Мінджоси для 24 Каналу
Бакалярос скордаля. Цю страву греки зазвичай готують на День незалежності, але у ресторані її можна замовити у будь-який день. Вона складається зі смаженої в клярі тріски, часникового соусу та картопляного пюре або картоплі фрі. Смакує дуже добре!
Мусака. Це запіканка на кшталт лазаньї, але замість тіста – баклажан. Овоч начиняють фаршем, а зверху поливають соусом бешамель і посипають сиром. Якщо ви любите баклажани, то ця страва вам сподобається.
Зверху на фото – мусака, а внизу – бакалярос скордаля / Фото Софії Мінджоси для 24 Каналу
Сувлакі. Я б назвала цю закуску грецьким шашликом, адже вона складається з маленьких шматочків свинини, нанизаних на шпажку. Зазвичай сувлакі подають з пітою та соусом дзадзикі. Нам сувлакі подали без шпажки, але смакувало все одно добре. Мені ця страва на смак нагадує розібраний гірос, адже інгредієнти ті самі.
Грецький салат і сувлакі / Фото Софії Мінджоси
А ще важливо додати, що усі страви насправді дуже великі. Якщо ви не голодні, то краще замовляти одну на двох. Наприклад, це був один з обідів, який ми замовили з подругою. Як ви можете здогадатися, ми його не з'їли.
Гірос та смажений халумі з помідором / Фото Софії Мінджоси для 24 Каналу
Що привести додому з Родоса?
- Оливки. На Родосі вони продаються на кожному кроці. Вигідно брати в одного продавця, адже тоді можуть зробити знижку. Раджу спробувати сорт оливок каламата – вони мають темний колір, мигдалеподібну форму, а на смак – дуже соковиті.
- Солодощі (лукум, пахлава).
- Місцеве вино. Якщо ви летите лише з ручною поклажею, то купуйте вино в аеропорту, адже інакше вам не дозволять його взяти на літак.
- Сири.
- Оливкова олія.
- Мед. На Родосі виготовляють запашний мед з чебрецю, шавлії та квітів апельсина.
Сувеніри, які я привезла додому / Фото Софії Мінджоси для 24 Каналу
7 днів на Родосі пролетіли дуже швидко, а тому раджу виділяти більше часу на цей острів. Тут справді є чим зайнятися – від екскурсій корабликом, прогулянок Старим містом, до дослідження різних куточків острова та нестримних танців в одному з десятків пабів гамірних вулиць. Росіян на початку червня тут було мало, що не могло не тішити, а серед туристів – переважно поляки та французи.

