У США пацієнту з важкою депресією повернули радість завдяки унікальному імпланту

Американські науковці розробили персоналізований метод стимуляції мозку, який допоміг пацієнту з важкою психотичною депресією вперше за десятиліття відчути радість і спокій.

Як зазначається, 44-річний чоловік страждав на депресію з підліткового віку. Протягом 30 років він проходив лікування антидепресантами, психотерапією та навіть електросудомною терапією, однак жоден метод не приніс довготривалого полегшення. Тричі він намагався вчинити самогубство.

Команда дослідників під керівництвом Даміена Фейра з Університету Міннесоти застосувала індивідуальний підхід. Спершу вчені за допомогою функціональної МРТ детально дослідили мозкові мережі пацієнта. Виявилося, що так звана “мережа визначення значущості”, яка відповідає за реакцію на зовнішні та внутрішні стимули, у нього була збільшена у чотири рази порівняно з нормою. Це могло пояснювати надмірну чутливість до негативних переживань.

Під час операції чоловіку імплантували електроди з ювелірною точністю на гранях виявлених нейронних мереж. Уже на третій день після втручання почалася пробна стимуляція. Коли електричні імпульси впливали на “мережу пасивного режиму роботи мозку”, пацієнт розплакався – але від радості, якої не відчував десятиліттями. Стимуляція інших ділянок принесла відчуття глибокого спокою та покращила концентрацію.

Пристрій, що працює за принципом “кардіостимулятора для мозку”, автоматично подає слабкі імпульси тривалістю одну хвилину кожні п’ять хвилин. Протягом наступних шести місяців чоловік фіксував свій стан у спеціальному додатку, а дослідники поступово оптимізували алгоритми роботи імпланта. Уже за сім тижнів він перестав відчувати суїцидальні думки, а через дев’ять місяців лікарі констатували ремісію. Цей стан зберігався понад два з половиною роки.

Вчені наголосили, що метод є простішим і безпечнішим за попередні спроби персоналізованої стимуляції мозку. Водночас результати отримані лише у межах пілотного дослідження з одним пацієнтом. Для підтвердження ефективності необхідні масштабні клінічні випробування. Такі тести планують розпочати протягом найближчих двох років у форматі рандомізованого дослідження.