/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F1%2Fe5d3fc4b26cc347c24635b8b4e91701e.jpg)
Ваша постава видає вас: що можна дізнатися про характер людини за зовнішністю
Осанка / © Credits
Вчені стверджують, що тип особистості людини можна помітити навіть за її поставою. Поза тіла передає важливі соціальні сигнали. Ще до того, як людина почне говорити, її природна стійка позиція може свідчити про сприйняття власного статусу, влади та оточення. Це актуально не лише в напружених ситуаціях, а й у повсякденному житті.
Про це пише Earth.com.
Більшість досліджень постави зосереджені на короткочасних змінах, пов’язаних із настроєм. У цьому дослідженні вчені поставили інше запитання: чи існують стійкі відмінності у позі, що відображають риси характеру, які зберігаються протягом часу і дійсно говорять про особистість людини.
Зв’язок постави із соціальною поведінкою
Дослідники перевіряли, чи пов’язані індивідуальні відмінності у природній позі людини з її ставленням до конкуренції, влади та соціальної ієрархії.
Роботу очолювали Сорен Ваніо-Теберге та Хорхе Армоні з Університету Макгілла. Вони наголошували, що мова тіла безпосередньо відображає емоції, а їхні дослідження надають цьому твердженню більш чіткої форми.
Вчені з’ясували, що поза може відображати індивідуальні відмінності у домінуванні або підпорядкуванні. Люди відрізняються тим, наскільки "відкритими" або "закритими" вони залишаються у стані спокою, і ці закономірності часто збігаються з їхніми уявленнями про соціальний статус.
Автори припускають, що постуральні сигнали соціального рангу є не лише короткочасними проявами, а й стійкою рисою особистості, що впливає на соціальні та емоційні процеси.
Для перевірки надійності спостережень дослідники порівняли поставу з фізіологічними показниками відповідних м’язів і підтвердили її стабільність протягом одного місяця.
Як вимірювали поставу
Чотири з п’яти досліджень базувалися на фотографіях учасників у природній позі. У одному експерименті людей запрошували до лабораторії для фізіологічних вимірювань.
Загалом в дослідженні брали участь 608 молодих дорослих людей. Результати показали, що показники постави залишаються стабільними з часом, що підтверджує ідею: вихідна постава — це не просто короткочасний настрій.
В одному з експериментів учасникам пропонували прийняти домінантну або підпорядковану позу. Під час пози підпорядкування люди нахилялися вперед і сутулилися, а у позі домінування — стояли прямо, відкидаючись назад та подаючи стегна вперед.
На відміну від концепції "пози сили", в цьому дослідженні зміна постави не впливала на психологічний стан учасників.
Поза та соціальні сигнали
Деякі зв’язки між тілом і емоціями відомі давно: підняття кулаків сигналізує гнів, відкидання тулуба назад — страх, вигин попереку у самок ссавців — сексуальну готовність.
У соціальних ситуаціях відкрита та розпрямлена постава часто сприймається як домінування, а сутула, закрита поза — як ознака підпорядкування. Ці закономірності створюють своєрідне "меню" сигналів, що допомагає оцінювати інших людей без слів.
Виявлені закономірності
На початку дослідження люди з більш прямою поставою демонстрували вищі показники рис, пов’язаних із психопатичними схильностями. Подальші експерименти розширили ці спостереження, оцінюючи маніпулятивність, змагальність та віру в соціальні ієрархії.
За словами авторів, цей набір рис свідчить про використання залякування для поліпшення власного доступу до ресурсів коштом інших. Дослідники дійшли висновку, що для деяких домінантних особистостей перебування на "нижчих щаблях" соціальної піраміди може бути нестерпним.
Виникає взаємний ефект: стояння прямо вимагає зусиль, але водночас стимулює шанобливе ставлення оточення, що може закріпити домінантну поставу з часом.
Не всі стоять однаково
Люди з нижчими показниками рис, пов’язаних із домінуванням, демонстрували більш широкий діапазон поз. Вони не дотримувалися однієї "сильної" пози, а могли змінювати її залежно від ситуації.
Гнучкість постави — коли людина в деякі моменти стоїть відкрито, а в інші займає нейтральну позицію — відображає меншу підтримку конкурентних та ієрархічних поглядів на соціальне життя.
Загальна картина показує, що природна поза в повсякденних умовах несе інформацію про характер і соціальні настанови людини. Це не короткочасний момент, а стабільна ознака поведінки.
Основні обмеження
Варто зазначити певні обмеження дослідження. Вибірка переважно складалася зі студенток, а методи були кореляційними, тому вони не дозволяють робити безпосередні причинно-наслідкові висновки. Культурні фактори також впливають на те, як люди займають простір і формують позу.
З віком зміни м’язової маси та фізичної конституції можуть впливати на поставу незалежно від особистісних рис. Ці моменти важливі, коли результати дослідження застосовують до інших груп чи умов.
Переносимо у реальний світ
Коли ми знайомимося з новою людиною, одночасно сприймаємо безліч сигналів: вираз обличчя, голос, рукостискання, рухи. Поза — лише один із цих сигналів, але вона надзвичайно інформативна.
Людина, яка стоїть прямо, може здаватися впевненою та заслуговувати на довіру. У певних обставинах пряма, розпрямлена постава пов’язується з підтвердженням соціального домінування та характеристик, що його супроводжують.
Однак сутула постава не обов’язково означає страх або підпорядкування — завжди важливий контекст ситуації.
Дослідження робить практичне зауваження: якщо людина намагається використовувати свою поставу для залякування, навіть якщо це їй не зовсім вдається, слід бути обережним і уникати необдуманих взаємодій.
Що варто винести з цього
Постава як стабільна характеристика особистості існує й безпосередньо пов’язана з тим, як люди ставляться до соціального рангу та конкуренції. Вона підтверджена фізіологічними вимірюваннями і залишалася стабільною протягом місяця.
Короткочасне прийняття домінантної або підпорядкованої пози в цих експериментах не змінювало мислення учасників.
Хоча поза може формувати перше враження, її слід оцінювати разом з іншими сигналами, перш ніж ухвалювати рішення про взаємодію.
Висновок дослідження: будьте уважними, зберігайте розважливість і використовуйте поставу як один із елементів більшої соціальної "головоломки".
