/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2F7262a902bdc0b7eb2acaf90c79a59e28.jpg)
Виноградарство буде і на Київщині: південь України очікують посухи
Які зміни у садівництві відбуваються через зміни клімату?
Голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко говорить, що зміни клімату можуть зрушити виноградарство і садівництво на північ: виноград можна буде вирощувати навіть у Черкаській і Київській областях, а південні виноградники будуть під ризиком через брак води, повідомляє 24 Канал із посиланням на "РБК-Україна".
В Україні, за словами Тимочко, зміни клімату проявляються у більш інтенсивних літніх посухах, особливо на півдні та сході країни, що негативно впливає на сільське господарство.
Західні регіони дедалі частіше потерпають від паводків і повеней через рясні зливи. У гірських районах Карпат спостерігається прискорене танення снігового покриву та льодовиків, що змінює гідрологічний режим річок і загрожує водозабезпеченню населених пунктів,
– говорить фахівець.
За словами еколога, збільшується частота та сила екстремальних погодних явищ – хвиль спеки, сильних буревіїв і лісових пожеж, раніше менш потужних і рідкісних. Також вона зазначає, що через зміни клімату в Україні з'являються нові комахи-шкідники та бур'яни, які були раніше притаманні тільки деяким регіонам.
Що чекає на сільське господарство українського півдня?
Через 10 – 20 років без системних заходів Україна відчує сильніші наслідки зміни клімату: температура зростатиме швидше за світову середню, що спричинить більш інтенсивні хвилі спеки, тривалі посухи та підвищений ризик засух на півдні й сході, зазначає фахівець.
Одним з найважливіших викликів стане сільське господарство. У степовій зоні, зокрема в Одеській, Херсонській, Миколаївській і Запорізькій областях, клімат поступово стає схожим на напівпустельний. Найближчими десятиліттями там буде дедалі важче вирощувати культури, які потребують стабільної вологи,
– говорить Тетяна Тимочко.
Важливо! Найбільше постраждають озима пшениця, кукурудза та ячмінь, що вже за посушливих років дають менші врожаї. Під загрозою також вирощування цукрових буряків і сої через їхню високу чутливість до нестачі води.
Водночас виноградарство й садівництво можуть зміститися північніше: клімат стане придатним для вирощування винограду навіть у Черкаській чи Київській областях, але традиційні виноградники півдня опиняться під загрозою через нестачу води,
– зазначила вона.
У Карпатах і на Поліссі врожайність деяких культур може зростати через довший вегетаційний сезон, але зростатиме ризик шкідників і хвороб.
Зверніть увагу! Якщо не вживати заходів, південь України за 20 років може стати економічно невигідним для сільського господарства без масштабного зрошення, що призведе до втрати аграрного потенціалу та залежності від імпорту.
Як зменшити вплив зміни клімату?
На думку еколога, Україні слід скорочувати викиди, поступово відмовляючись від вугілля та переходячи на відновлювану енергетику – сонце, вітер, біомасу.
Важливим кроком стане розвиток енергоефективності: утеплення будівель, модернізація систем опалення, масове впровадження енергоощадних технологій у промисловості та житловому секторі,
– зазначає Тетяна Тимочко.
Зверніть увагу! Транспорт потрібно робити більш екологічним: розвивати громадський транспорт, електромобілі, залізницю, велосипедну та пішохідну інфраструктуру, щоб зменшити залежність від авто. У сільському господарстві пріоритет – раціональне землекористування, економія води, скорочення мінеральних добрив та стале тваринництво, щоб зменшити викиди метану і закису азоту, підкреслює вона.
Ліси та природні екосистеми треба захищати й відновлювати: припиняти незаконні вирубки, зберігати водно-болотні угіддя, розширювати лісорозведення.
Важливо! Суспільство має виховувати екологічну культуру: сортувати сміття, менше використовувати пластик, економно витрачати ресурси та підтримувати "зелену економіку" через освіту, інформаційні кампанії та державні стимули.
Україна може втратити половину агровиробництва без зрошення полів
Україна може втратити половину аграрного виробництва без ефективного зрошення, що вже видно в таких регіонах, як Бессарабія, Миколаївська область та Херсонщина.
Фермери змушені переходити на водозберігальні технології обробітку ґрунту.
Однак цього недостатньо, тому потрібна національна стратегія водозабезпечення для відновлення зрошення та ефективного розподілу води.

