Верховна Рада України прийняла в другому читанні проєкт Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо забезпечення поваги до суду та оперативності розгляду кримінального провадження судом» №11387, який передбачає адміністративну відповідальність за неявку до суду без поважних причин чи на виклик парламенту. За відповідну ініціативу проголосували 229 народних депутатів України, повідомив Ярослав Железняк.
У пояснювальній записці до документу значиться, що законопроєкт розробили «з метою зменшення кількості проявів неповаги до суду, а також системного подолання проблеми безпідставних неявок учасників кримінального провадження в судові засідання, що зумовлює порушення розумних строків розгляду справ».
Водночас Железняк додав, що були враховані і правки про адміністративну відповідальність за неявку на виклик парламенту всіх осіб (і особливо урядовців) без поважних причин.
Загалом законом внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України, «Про Національну поліцію», якими:
– запроваджується адміністративна відповідальність за невжиття заходів щодо ухвали суду про привід;
– встановлюється адміністративна відповідальність за невиконання законних вимог комітету Верховної Ради України, тимчасової слідчої комісії чи тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України, а також за неявку без поважних причин на пленарне засідання Верховної Ради України;
– ст. 81 КПК України доповнюється вказівкою на строк розгляду заяви про відвід слідчого судді або судді (невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви) та приписом, згідно з яким не допускається заявлення відводу судді, що розглядає заяву про відвід;
– закріплюється обов’язок прокурора забезпечити прибуття до суду свідків обвинувачення, викликаних у судове засідання;
– встановлюється, що розгляд клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення здійснюється не тим суддею, який виніс таку ухвалу, а іншим суддею цього ж суду;
– посилюється відповідальність прокурора за неприбуття в судове засідання без поважних причин.
Зокрема, передбачено, що залишення без розгляду ухвали суду про привід посадовою особою органу, якому доручено її виконання, а так само повернення суду ухвали про привід без письмового пояснення причин її невиконання – тягнуть за собою накладення штрафу від ста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Головне юридичне управління ВРУ в експертному висновку до законопроєкту зазначало, що запропонованими змінами до Кримінального кодексу України фактично декриміналізується низка кримінальних правопорушень щодо народних засідателів, що є неприйнятним.
«На нашу думку, невиконання вимоги (процедурного рішення парламенту) шляхом неприбуття особи без поважних причин на пленарне засідання Верховної Ради України, за своєю природою не є адміністративним порушенням. Відтак, спроба удосконалення у такий спосіб механізму парламентського контролю в межах реалізації конституційно-правових відносин шляхом створення такого штучного складу адміністративного правопорушення і встановлення адміністративної відповідальності за зазначену поведінку посадовця не враховує конституційних приписів щодо випадків і умов настання конституційно-правової відповідальності», - йдеться у іншому пункті висновку.