Напередодні ізраїльської атаки Іран збільшив запаси збагаченого майже до рівня ядерної зброї урану, повідомляє Міжнародне агентство ООН з атомної енергії (МАГАТЕ).
У конфіденційній доповіді МАГАТЕ, поширеній серед держав-членів і отриманій Associated Press, йдеться, що Іран наростив запаси урану, збагаченого майже до рівня ядерної зброї, перед тим, як Ізраїль розпочав військову атаку 13 червня.
За даними МАГАТЕ, станом на 13 червня Іран мав 440,9 кілограма урану, збагаченого до 60%, що на 32,3 кілограма більше, ніж у попередньому звіті агентства за травень.
У документі зазначається, що ці цифри «ґрунтуються на інформації, наданій Іраном, перевірках агентства, здійснених між 17 травня і 12 червня 2025 року (днем перед початком воєнних дій), а також на оцінках, заснованих на попередній роботі відповідних об’єктів».
Такий матеріал є лише одним коротким технічним кроком від рівня збагачення у 90%, необхідного для створення ядерної зброї.
За підрахунками МАГАТЕ, приблизно 42 кілограми урану, збагаченого до 60%, за подальшого доведення до 90% теоретично достатньо для виробництва однієї атомної бомби.
У документі також наголошується, що Іран і агентство досі не досягли домовленостей щодо відновлення інспекцій на об’єктах, постраждалих від ізраїльських і американських бомбардувань у червні.
Залишається незрозумілим, наскільки сильно удари Ізраїлю та США вплинули на ядерну програму Ірану. Ізраїль завдавав ударів по іранських ядерних і військових об’єктах, заявляючи, що не може допустити розробки ядерної зброї в Тегерані й побоюється, що Ісламська Республіка близька до цього. Іран натомість постійно наполягає, що його програма має мирний характер.
22 червня США застосували бетонобійні бомби проти ядерних об’єктів. 2 липня президент Ірану Масуд Пезешкіян підписав закон, ухвалений парламентом, про призупинення всієї співпраці з агентством.
Єдиним об’єктом, який інспектували після початку війни, стала атомна електростанція в Бушері, що працює за технічної допомоги Росії. Інспектори спостерігали там за заміною палива 27–28 серпня.
Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі заявив, що «технічні домовленості для повного відновлення інспекцій агентства мають бути укладені без зволікань».
У звіті зазначається, що хоча виведення інспекторів ООН з Ірану під час війни «було необхідним з огляду на загальну ситуацію з безпекою», подальше рішення Тегерана припинити співпрацю з агентством є «глибоко прикрим».
Станом на 13 червня загальний запас збагаченого урану в Ірані становив 9874,9 кілограма, що на 627,3 кілограма більше, ніж у травні, йдеться у звіті.
МАГАТЕ зазначає, що з 13 червня воно «не мало можливості проводити польові роботи, необхідні для збору й перевірки даних Ірану, які використовуються для оцінки змін у раніше задекларованих запасах».
Агентство також повідомило, що інспектори не мали змоги перевірити запаси урану, збагаченого майже до рівня ядерної зброї, понад два з половиною місяці, що воно назвало «серйозним приводом для занепокоєння».
Іран юридично зобов’язаний співпрацювати з МАГАТЕ в рамках Договору про нерозповсюдження ядерної зброї.
У звіті детально описано перемовини між Іраном і агентством за останні півтора місяця щодо відновлення інспекцій. Зокрема, 11 серпня технічна команда МАГАТЕ вела переговори в Тегерані з іранськими посадовцями.
14 серпня Іран надіслав листа з проєктом «нової домовленості», за якою агентство повинно подавати запити на інспекцію недоторканих об’єктів «у кожному випадку окремо».
Щодо пошкоджених об’єктів у звіті зазначається, що Іран «зобов’язався надати агентству звіт протягом місяця після остаточного затвердження цієї домовленості». Лише після подання такого звіту Іран і МАГАТЕ мали б узгодити новий формат співпраці.
Керівник МАГАТЕ чітко дав зрозуміти Ірану, що будь-яка нова домовленість має відповідати зобов’язанням Тегерана за угодою про гарантії безпеки з ООН.
У звіті вказується, що дискусії між Іраном і МАГАТЕ продовжаться у Відні «найближчими днями».
Документ з’явився у чутливий момент: 28 серпня Франція, Німеччина та Велика Британія розпочали процедуру відновлення санкцій проти Ірану.
Цей процес, відомий як «snapback» серед дипломатів, які погоджували ядерну угоду з Іраном у 2015 році, спроєктовано так, щоб його неможливо було заблокувати у Радбезі ООН, і він може набрати чинності за місяць.
Цей крок запускає 30-денний відлік до повернення санкцій, якщо Захід і Іран не досягнуть дипломатичної домовленості.
Європейські країни заявили, що готові подовжити цей термін, якщо Іран відновить прямі переговори зі США щодо своєї ядерної програми, дозволить інспекторам ООН доступ до об’єктів і пояснить походження понад 400 кілограмів високо збагаченого урану, про який заявляє МАГАТЕ.
Досі Іран жодної з цих умов не виконав.