Війна до Різдва: чому Борис Джонсон заговорив про швидке завершення бойових дій
Війна до Різдва: чому Борис Джонсон заговорив про швидке завершення бойових дій

Війна до Різдва: чому Борис Джонсон заговорив про швидке завершення бойових дій

Борис Джонсон прогнозує можливе завершення війни в Україні вже до кінця 2025 року, але за однієї умови — якщо міжнародна спільнота, зокрема США під керівництвом Дональда Трампа, посилить тиск на Кремль. Чи справді це може стати реальністю та які розрахунки робить Путін — розбирався Фокус.

Колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон вважає, що війна в Україні може завершитися до кінця 2025 року за умови правильних дій міжнародної спільноти.

В інтерв'ю GB News він підкреслив ключову роль президента США Дональда Трампа у цьому процесі.

"Я думаю, якщо Дональд Трамп чинитиме необхідний тиск, а потім його підтримають Велика Британія і Європа, то тут можуть відбутися реальні зміни, і ця війна може закінчитися до кінця року", — сказав він.

Джонсон вірить, що інтуїція Трампа спонукатиме його до рішучих дій, які можуть кардинально змінити ситуацію та привести до припинення конфлікту.

Перемир'я до Різдва: Путін і наміри

Політолог Олексій Голобуцький у своєму аналізі припускає, що президент РФ Володимир Путін, ймовірно, серйозно замислюється над наслідками продовження війни й розглядає можливість хоча б тимчасового припинення бойових дій. На думку експерта, є кілька факторів, які впливають на такі роздуми російського лідера.

По-перше, Путін, схоже, усвідомлює серйозність економічних проблем, які насуваються на Росію. Війна вимагає величезних фінансових і людських ресурсів, і тривале її продовження може призвести до ще більшого погіршення економічної ситуації.

"Російський бюджет уже відчуває тиск через санкції, які, попри російську пропаганду, діють і з часом лише посилюють свій вплив. Наприклад, санкції обмежують доступ до технологій, фінансових ринків і створюють проблеми з експортом енергоносіїв. Крім того, ціни на нафту, які є ключовим джерелом доходів для російського бюджету, не відповідають потребам держави, що ще більше ускладнює фінансування війни. Ці економічні виклики змушують Путіна шукати способи зменшення витрат, що може підштовхнути його до ідеї тимчасового перемир'я", — каже Фокусу Голобуцький.

По-друге, важливим аспектом є міжнародний контекст, зокрема можлива роль Дональда Трампа. Політолог припускає, що Путін бачить у Трампі потенційного союзника, який може зіграти деструктивну роль у сучасних міжнародних відносинах. Ідея полягає в тому, що Трамп, на думку Путіна, може сприяти завершенню війни на умовах, вигідних Росії, або принаймні допомогти налагодити відносини між Росією та Заходом. Путін, можливо, мріє про створення своєрідної консервативної спільноти на чолі з Росією та США, де він і Трамп могли б вирішувати глобальні питання. Це, звісно, є частиною ширшої стратегії Путіна, який прагне представити себе як переможця у війні, навіть якщо реальні результати будуть менш амбітними.

Третій важливий момент — це прагнення Путіна уникнути нових санкцій і мінімізувати їхній вплив. Останні дії Росії, за словами Голобуцького, спрямовані на те, щоб відтягнути введення додаткових обмежень.

"Санкції вже мають значний ефект, і їхній вплив лише зростає з часом. Це створює додатковий тиск на російську економіку та змушує Путіна шукати способи послабити цей тиск, зокрема через переговори чи тимчасове припинення бойових дій", — додає політолог.

Кінець війни у 2025 році: чому Трамп заграє з Путіним

Політтехнолог та політичний консультант Олег Постернак вважає, що Трамп протягом останніх пів року дотримувався політики, яку можна охарактеризувати як "реверсивний Ніксон" — стратегія, спрямована на зближення з Росією для протидії Китаю. Ця лінія передбачає, що Україна могла б стати жертвою такого геополітичного маневру, якби не активна дипломатична позиція європейських країн, які створили спільний фронт, щоб запобігти повній капітуляції України перед Росією. Європейська солідарність, за словами Постернака, відіграла ключову роль у підтримці України та запобіганні реалізації сценарію, який міг би влаштувати Трампа.

Основне питання, на яке радить звернути увагу політолог, — наскільки Трамп готовий відійти від своєї антикитайської стратегії та переорієнтуватися на протидію Росії?

"Це передбачало б не лише економічний тиск, але й інформаційні, військово-технічні та інші заходи. Наразі немає чітких ознак того, що Трамп готовий до такого повороту. Проте певні сигнали, такі як активна координація з боку США в рамках міжнародних коаліцій, наприклад, Коаліції охочих, та присутність високопосадовців на її засіданнях, можуть свідчити про поступові зміни в підходах Білого дому. Якщо ці дії посиляться, можна буде говорити про перехід до стратегії "миру через силу", яка передбачає запровадження вторинних санкцій проти Росії, серйозніші економічні обмеження та удари по країнах, які допомагають Росії обходити санкції. Такі кроки, могли б створити умови для завершення війни", — каже Фокусу Постернак.

Завершення війни в Україні: як можна прискорити перемовини про мир

Олексій Голобуцький вважає, що Путін хоче вийти з війни з позиції сили, щоб це виглядало як перемога в очах російського суспільства та міжнародної спільноти. Однак вимоги Росії поступово звужуються. Якщо раніше Москва висувала широкі політичні вимоги, то зараз основна увага зосереджена на територіальних питаннях і питанні вступу України до НАТО. Зокрема, Путін, ймовірно, прагне закріпити за Росією контроль над окупованими територіями, зокрема Донбасом, і водночас уникнути приниження, яке могло б супроводжувати втрату цих територій. Для нього важливо, щоб будь-яке припинення війни виглядало як "перемога", а не як капітуляція.

Водночас Голобуцький зазначає, що Захід, зокрема за можливої участі Трампа, може зіграти ключову роль у прискоренні переговорів.

"Якщо Захід посилить тиск на Росію через нові санкції, підтримку України зброєю чи солідарну позицію Європи, Путін може бути змушений піти на переговори на менш вигідних для себе умовах. Наразі, Росія намагається вести переговори на своїх умовах, але посилення міжнародного тиску може змінити цю динаміку", — розповідає політолог.

Голобуцький також припускає, що ситуація може розвиватися досить швидко. Він вважає, що реальний прогрес у напрямку припинення бойових дій може відбутися протягом найближчих півтора місяця, а можливо, навіть до кінця року. Це залежить від того, чи вдасться Заходу та Україні створити достатній тиск, щоб змусити Путіна відмовитися від максималістських вимог. Наприклад, якщо Україна отримає більше озброєння, а Європа займе тверду позицію щодо санкцій, це може підштовхнути Росію до компромісу.

Олег Постернак висловлює скептицизм щодо можливості завершення війни до Різдва і вважає її малоймовірною. Також він песимістично оцінює ефективність стратегії "миру через силу". Він вважає, що вона навряд чи призведе до швидкого припинення війни, оскільки за останні три з половиною роки подібні підходи не змогли кардинально змінити поведінку Путіна. Натомість він пропонує дві альтернативні стратегії, які, на його думку, мають більший потенціал.

Перша стратегія — це тиск на Росію з боку Китаю. Хоча наразі це виглядає як фантастичний сценарій, Постернак вважає, що стабілізація відносин між Вашингтоном і Пекіном могла б відкрити можливості для такого тиску. Якщо США та Китай вирішать торгівельні суперечності та вийдуть на політичний діалог, спільний тиск двох наддержав на Москву міг би змусити Путіна зупинити війну. Цей сценарій, однак, залежить від складних геополітичних домовленостей, які наразі виглядають малоймовірними.

Друга стратегія, яку пропонує Постернак, — це активізація роботи західних спецслужб усередині Росії для створення внутрішньої кризи путінського режиму. Він переконаний, що Захід має механізми та можливості для цього, але уникає прямого втручання через політичні чи інші ризики. Внутрішні тріщини в режимі Путіна, на думку експерта, могли б серйозно ускладнити Росії ведення війни. Наприклад, дестабілізація політичної ситуації, економічні труднощі чи зростання невдоволення серед еліт могли б послабити позиції Путіна та змусити його переглянути свої плани.

Нагадаємо, Марія Берлінська попереджає проможливе загострення на фронті восени. Фокус дослідив, чи здатна Росія розпочати масштабний наступ і які напрямки можуть стати найбільш вразливими.

Також Фокус писав, що європейські лідери пропонують40-кілометрову "буферну зону" між Україною та Росією як варіант мирної угоди.

Теги за темою
Володимир Путін
Джерело матеріала
loader
loader