Чи вплинуть вибори у Норвегії на підтримку України і як провалились агенти РФ

8 вересня в Норвегії відбулися парламентські вибори, результати яких дозволять чинному очільнику уряду Йонасу Гару Стьоре залишитись у кріслі прем’єра ще на чотири роки, сформувавши уряд меншості.

Втім, Норвегію також не оминув тренд на ультраправих.

Про те, як вибори змінили політичний ландшафт Норвегії і чи загрожує це Україні, читайте в статті журналістки "Європейської правди" Ірини Кутєлєвої Перемога Столтенберга, провал "друзів Путіна": що показали вибори у Норвегії.

Далі – стислий її виклад.

Перемога Лейбористської партії прем’єра Норвегії, хоч і прогнозувалася, проте все одно виглядає справжнім дивом – ще взимку перспективи лейбористів здобути успіх на виборах-2025 виглядали доволі примарними.

Натомість лейбористи залучили до своїх лав надзвичайно популярного ексгенсека НАТО Єнса Столтенберга.

Його авторитет як всередині Норвегії, так і за її межами є беззаперечним.

Призначення його міністром фінансів зміцнило довіру до Стьоре і забезпечило йому як підтримку, так і авторитет у його власній партії.

Після підрахунку голосів на виборах на лейбористів, які набирають 28,2% голосів і стають найбільшою силою в парламенті, чекають непрості переговори.

Для отримання необхідної більшості в парламенті їм необхідна підтримка всіх менших партій з лівого крила: центристів, соціалістів, "Червоних" і "Зелених".

І це не так просто, адже не у всіх питаннях ці партії мають однакову думку.

Тим більше – знаючи, що Стьоре перебуває у хиткому становищі, менші партії підготували списки вимог, від яких залежить їхня підтримка.

І якщо залучити голоси "Зелених", "Червоних" і Соціалістичної лівої партії не вдасться, то лейбористи мають альтернативу.

Вони можуть звернутися до свого колишнього коаліційного партнера – Центристської партії.

Зважаючи на строкатість лівого флангу, саме центристи можуть стати власниками тієї "золотої акції", здатної забезпечити підтримку майбутньому уряду.

Попри те, що лівим вдалось отримати владу, цьогорічні вибори продемонстрували, що симпатії виборців неухильно рухаються вправо.

Другою за величиною силою в парламенті Норвегії стала Партія прогресу.

Партія отримає 47 місць у парламенті – найкращий результат у своїй історії.

При цьому "прогресисти" відстоюють притаманні для ультраправих цінності: зменшення міграції, протидія мультикультуралізму, зниження податків тощо.

Лідерка "прогресистів" Сільві Лістауг пообіцяла, що її політсила стане альтернативою Лейбористській партії і тим, "хто керуватиме Норвегією протягом наступних чотирьох років".

Водночас традиційні суперники лейбористів Консервативна партія нинішню кампанію провалили.

І хоча пріоритетне значення для виборців мали економічні питання, тема України не зникла з поля зору норвезьких виборців.

Варто нагадати, що саме в розпал виборчої кампанії прем’єр Йонас Гар Стьоре здійснив візит до України і пообіцяв суттєву підтримку.

Проте одночасно партії, що робили ставку як на підтримку України, так і на її зупинку, підтримки норвежців не здобули.

Фіаско зазнала відверто проросійська партія "За мир і справедливість" (Partiet Fred og rettferdighet, або скорочено FOR) – за неї проголосували 9089 людей (0,3%).

Щоправда, ставка виборців на внутрішню політику принесла і неприємну новину.

Виборчий бар’єр не змогла подолати праволіберальна партія Venstre – політична сила, яка чи не найактивніше закликала до збільшення допомоги Україні та критикувала уряд за недостатню підтримку.

Докладніше – в матеріалі Ірини Кутєлєвої Перемога Столтенберга, провал "друзів Путіна": що показали вибори у Норвегії.