Ексочільник МЗС назвав 2 важливі точки, на які потрібно тиснути в Росії

Ексміністр закордонних справ Володимир Огризко в ефірі 24 Каналу зауважив, що ключовими точками тиску мають стати Москва та Санкт-Петербург. Він підкреслив, що регулярні удари саме по цих центрах змінять ставлення росіян до війни.

Москва і Санкт-Петербург як ключові цілі

Удари по інфраструктурі Росії вже зачіпають Москву, де починається дефіцит пального. Володимир Огризко пояснив, що саме столиця та Санкт-Петербург є ключовими центрами, на які слід спрямовувати регулярний тиск.

Треба попри все тиснути на два ключових центри – на їхню столицю і на Санкт-Петербург. Якщо взяти ці два об'єкти під особливу увагу і регулярно робити те, що потрібно, ситуація для Московії стане абсолютно зрозумілою,
– зазначив ексміністр.

Огризко підкреслив, що саме Москва і Санкт-Петербург залишаються відносно захищеними від наслідків війни. Саме це створює ілюзію для місцевих жителів, що бойові дії не стосуються їхнього життя.

Мешканці цих двох регіонів досі вважають, що війна – це десь дуже далеко. Тому вони не відчувають її справжньої ціни,
– зазначив дипломат.

Він наголосив, що тиск на ці міста змусить російське суспільство по-іншому сприйняти війну й може стати важливим фактором для зміни настроїв усередині країни.

Останні удари по нафтопереробці Росії: що відомо

• У ніч на 7 вересня дрони підрозділу "Птахів Мадяра" Сил безпілотних систем вразили нафтоперекачувальну станцію "Второво" у Владимирській області. Вона постачала дизель до Московського кільцевого нафтопродуктопроводу, через що в Москві почалися перебої з пальним та утворилися черги на заправках.
• За даними Центру вивчення окупації, понад 24% російських НПЗ вже виведені з ладу. На окупованих територіях України паливо зникає: у Луганську його продають лише за талонами, у Бердянську й Мелітополі ситуація критична, а в Горлівці бензину взагалі немає.
• У ніч на 7 вересня Сили спеціальних операцій спільно з підпіллям у Краснодарському краї атакували Ільський НПЗ. Вони вразили установку ЄЛОУ-AT-6, яка забезпечувала роботу всього заводу з переробки шести мільйонів тонн нафти на рік.