Росія вдарила десятками дронів та ракет по країнам Європи. Чому немає відповіді?
Росія вдарила десятками дронів та ракет по країнам Європи. Чому немає відповіді?

Росія вдарила десятками дронів та ракет по країнам Європи. Чому немає відповіді?

Реакція Польщі на дрони, які залетіли в повітряний простір країни, здивувала експерта

Від початку повномасштабного вторгнення Росії було зафіксовано щонайменше 56 випадків падіння уламків дронів і ракет у дев’яти країнах, що межують з Україною. У 2022 році такі інциденти сталися сім разів, у 2023-му — 16, у 2024-му — 17, а за перші дев’ять місяців 2025-го — ще 16.

"Телеграф" з’ясував, якими є причини зальоту ворожих безпілотників на території сусідніх країн, чому їхня реакція часом не добігає навіть до рівня "великої стурбованості" та чи варто взагалі чекати рішучості від партнерів.

Вважаєте себе туристом? Подивіться, скільки подорожують дрони

Найбільше випадків зафіксовано в Румунії — загалом 20. Один інцидент стався у 2022 році, по сім — у 2023-му й 2024-му, ще п’ять — у 2025-му. Востаннє уламки безпілотника знайшли в липні на пляжі курорту Ефоріє Суд.

Уламок дрона, який знайшли на румунському пляжі. Фото: Amator

На другому місці за кількістю випадків — Молдова, де уламки знаходили 15 разів. Два — у 2022 році, п’ять — у 2023-му, сім — у 2024-му та один — у 2025-му. У лютому цього року уламки дрона впали одразу в чотирьох місцях за одну ніч.

Третє місце ділять Білорусь і Польща — по шість випадків у кожній країні. У Білорусі уламки знаходили по одному разу у 2022-му й 2023-му та по два — у 2024-му і 2025-му. Останній інцидент стався в липні у Фрунзенському районі Мінська, коли дрон влетів у житловий будинок, впав на припарковане авто та вибухнув.

Уламки дрона у Фрунзенському районі Мінська

У Польщі перший випадок стався в листопаді 2022 року в селі Пшеводув, коли ракета під час російської атаки на Україну вбила двох людей. Надалі уламки щонайменше семи дронів і ще однієї ракети падали в різних регіонах. Зокрема, у селі Вирики-Воля уламки пошкодили дах житлового будинку та автомобіль, а біля кладовища в Чешниках знайшли залишки ще одного дрона.

Крім того, уламки чотири рази знаходили у Болгарії, двічі — у Литві та по одному разу — у Хорватії, Латвії й Естонії.

Чому російські дрони Shahed падають у європейських країнах

Російські безпілотники Shahed-136, що регулярно запускаються по Україні, залишають уламки на території сусідніх держав — у Румунії, Молдові, Польщі та країнах Балтії. Це пов’язано насамперед із технічними особливостями цих дронів і обмеженнями їхньої конструкції.

Обмежений запас палива. Shahed обладнані бензиновим двигуном (копія іранського Mado MD-550) і мають дальність польоту близько 2000 км за ідеальних умов. Проте на практиці, коли запуск здійснюється з Криму чи Брянської області, а маршрут ускладнюється для обходу української ППО, витрати палива різко зростають. Якщо дрон не досягає цілі, він просто втрачає тягу й падає.

Знищений дрон "Шахед"

Ненадійність конструкції. Shahed від початку створювалися як дешеві ударні дронивартістю приблизно 50 тисяч доларів за одиницю. Їх виробляють із композитних матеріалів і комплектують комерційною електронікою, зокрема китайського виробництва.

Це робить їх придатними для масового запуску, але водночас надзвичайно вразливими до поломок. Часто трапляються відмови двигуна, дефекти крил або збої в навігаційних системах.

Збої навігації. Дрони використовують інерціальну систему навігації з корекцією GPS/ГЛОНАСС, однак їхня електроніка легко піддається впливу перешкод. Причинами можуть бути як природні фактори (наприклад, магнітні бурі), так і робота засобів РЕБ. Крім того, помилки в програмуванні маршруту здатні змусити безпілотник відхилитися від курсу. У такому разі Shahed може "блукати" у повітрі, доки не вичерпає запас енергії чи палива і не впаде.

Боєголовка та уламки. Кожен Shahed несе бойову частину вагою 40–50 кг. Якщо вона не вибухає у польоті чи при зіткненні, корпус дрона розпадається на уламки — двигун, крила, електроніку, які залишаються на землі.

Саме такі залишки неодноразово фіксували в країнах ЄС: наприклад, у лютому 2025 року в Молдові поблизу села Чумай унаслідок падіння дрона в полі сталися вибухи, а у вересні 2024-го в румунському селі Плауру місцеві жителі знайшли фрагменти корпусу.

Глибока стурбованість та нові закони: як діють країни ЄС

Найпоширенішою практикою стали підняття винищувачів F-16, F-35 та Typhoon у рамках місії NATO "Enhanced Air Policing" для моніторингу ситуації.

Збиття дронів розпочалося лише у 2025 році: Польща здійснила перше в історії НАТО перехоплення, а Румунія надала юридичний дозвіл на такі дії після ухвалення закону в травні.

Колишній співробітник СБУ та військовий експерт Іван Ступак в коментарі "Телеграфу" зазначив, що насправді цей закон мало на що впливає.

Збройні сили Румунії на те і існують, щоб збивати будь-які повітряні цілі. Для цього додатковий закон не потрібен. Але можу припустити, що були якісь певні технічні обмеження

Іван Ступак

Іван Ступак / Facebook

Експерт зазначив, що дрони летять дуже низько та повільно, а, хоч українці і забули вже, що таке цивільна авіація, варто пам’ятати, що у рух суден у повітряному просторі країн ЄС є доволі інтенсивним.

"Можливо, саме через це вони боялися атакувати ці безпілотники у випадку, якщо вони їх бачили. Щоб не переплутати з умовним приватним гелікоптером і не збити його", – припустив Іван Ступак.

Загалом значна більшість випадків завершувалися лише моніторингом без відкриття вогню, оскільки польоти дронів пояснювалися "випадковими відхиленнями" через роботу РЕБ.

Послів Росії викликали в Румунії, Молдові та Польщі. Лідери країн засуджували інциденти: президентка Молдови Майя Санду назвала їх "погрозою життю", прем’єр Польщі Дональд Туск — "провокацією".

Майя Санду, президентка Молдови / Facebook

НАТО та Європейський Союз неодноразово висловлювали стурбованість через інциденти з перетином російськими дронами повітряного простору країн-членів, зокрема Румунії, Польщі та держав Балтії.

Генсек Альянсу Йєнс Столтенберг (до жовтня 2024 року), а пізніше його наступник Марк Рютте неодноразово називали такі порушення "неприйнятними" — зокрема в липні 2024-го та у вересні 2025-го. У відповідь на інциденти активували статтю 4 НАТО (механізм консультацій): уперше у 2022 році, вдруге — у 2025-му після вимоги Польщі.

Водночас статтю 5 не приводять в дію, адже відсутні ознаки навмисної атаки. Реакція зводиться до посилення координації та патрулювання винищувачами F-16 і F-35 у рамках місії повітряної поліції НАТО. Політичні кола країн не демонструють готовності до швидких, радикальних кроків. Вони схильні розглядати інциденти як окремі випадки, а не як акт агресії, що вимагає негайної військової відповіді.

На українські РЕБи провину вже не скинуть?

Колишній співробітник СБУ та військовий експерт Іван Ступак вважає, що останній інцидент із масованим залетом російських дронів до Польщі не можна пояснювати технічними збоями чи випадковим відхиленням від маршруту. На його переконання, характер руху безпілотників свідчив про навмисний задум Москви.

"Вони летіли дуже довго, їх було дуже багато. І вони летіли, так було сказано, на конкретну місцевість. Тому говорити про те, що це була випадковість не варто. Випадковість – це буквально декілька хвилин. У випадку з нальотом на Польщу дронів було дуже багато і всі вони летіли по прямій", — наголосив експерт.

Ступак звертає увагу й на низку повідомлень, які можуть вказувати на ретельно сплановану операцію. Він зауважив, що навіть попри відсутність офіційного підтвердження, деякі деталі викликають серйозне занепокоєння.

Є повідомлення неверифіковані, але все ж, начебто про польські сім-карти в дронах. І про додатковий паливний бак в цих безпілотниках. Якщо це дійсно правда, то тоді 100% це було був російський задум

Іван Ступак

Іван Ступак / Facebook

Критично він оцінив і дії польської влади після інциденту. За словами експерта, замість зваженої відповіді Варшава фактично відреагувала панікою, одразу звернувшись по допомогу до союзників, хоча мала власні ресурси для захисту.

"Мені не сподобалась реакція Польщі. Якась паніка в них: "терміново дайте нам Patriot, допоможіть зробити стіну проти дронів". У вас же ж все є. Є гроші, немає обстрілів постійних. Можете самостійно зробити мобільні вогневі групи. Але вони одразу побігли з протягнутою рукою до європейців. І там вже були якісь перші повідомлення, що можливо хтось щось їм передасть", – говорить Іван Ступак.

Окремо експерт поділився й оцінками німецьких політичних кіл, з якими мав нещодавню розмову. За його словами, навіть у найкращому сценарії Берлін не готовий до швидких кроків у сфері оборони, і підготовка до потенційної загрози від Росії розтягнеться на роки.

"Ми з ними спілкувалися на тему, що можуть вони зробити швидко. І вони кажуть: "Знаєш, в найкращому варіанті ми будемо готові щось виготовляти в великих обсягах і бути готовими до можливого вторгнення з боку Росії за два роки. І ідеалі, звісно, років за п'ять-шість". Вони розуміють, що це дуже довго, кажуть: "Ну, от так от у нас воно побудоване все. Отак ось, як воно рухається неспішно"", – переказав експерт.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що Росія активно взялася за укріплення захисту своїх об’єктів від українських безпілотників. На державному рівні постійно з’являються нові "вундерваффе", якими окупанти демонстративно вихваляються перед власною аудиторією.

Теги за темою
Польша Європа Молдова
Джерело матеріала
loader