В Україні дозволили виїзд за кордон чоловікам до 22 років. Окрім того, у Верховній Раді розглядають варіант розширення вікового обмеження до 24 років.
Але які загрози існуванню держави забули врахувати Кабмін і ВР, коли відкрили кордон на виїзд, але фактично закрили на в’їзд?
Напад Росії на Україну змінив розуміння безпеки для всієї Європи. Країни готуються давати відсіч у разі поширення збройної агресії на них. Україна ж уже 12 років захищає себе. Але досі постає питання: наскільки ми адаптувалися та готові до умов затяжної війни? Як на захист держави вплине дозвіл призовникам виїжджати за кордон? Що чекає на Україну в недалекому майбутньому без молоді в країні?
Що й чому змінилось у правилах перетину кордону? Серед причин ухвалення рішення про відкриття кордону для молоді президент Зеленський зазначив: «Діти можуть спокійно не тільки закінчувати школи, а, що важливо, — вступати й закінчувати вищі навчальні заклади в Україні».
Але чи справді причина саме в цьому? Розгляньмо, що змінилося насправді.
21 серпня цього року Кабмін подає до ВР законопроєкт №13673, у якому йдеться про посилення відповідальності за порушення строків перебування за кордоном: штраф у розмірі 3,4–5,1 тис. грн або ув’язнення строком від трьох до п’яти років. Уникнути відповідальності можна, якщо повернутися в Україну протягом трьох місяців і добровільно заявити про правопорушення.
22 серпня депутат Федір Веніславський реєструє законопроєкт №13685, у якому пропонує можливість виїзду для чоловіків до 25 років.
24 серпня Кабмін затверджує постанову №1031, якою відкриває кордон для 18–22-річних під час воєнного стану, але для виїзду потрібно мати закордонний паспорт і військово-обліковий документ.
Проте виявляється, що й до постанови молодь могла здобути вищу освіту в Україні, адже 2024 року в законопроєкті №10449 було визначено, що мобілізації не підлягають як студенти, так і аспіранти денної форми цивільних ЗВО.
Тож аргументація щодо необхідності надати привілей на відкритий кордон певній категорії громадян викликає питання.
Вплив на обороноздатність
У пояснювальній записці законопроєкту №13685 зазначено: «Необхідність перегляду правил виїзду за кордон призовників і військовозобов’язаних, які не досягли віку призову, є очевидною та не створює істотних загроз з точки зору забезпечення обороноздатності України».
Як організація, зацікавлена в обороноздатності України, ГО «Інтенція» має кілька зауважень:
- У перспективі одного-двох років виїзд молоді справді не впливатиме на ситуацію у війську. Та як щодо далекоглядності? Хто прийде на заміну за п’ять-десять років? Чи Україна планує й далі зістарювати армію (зараз вік чинних військових — у середньому 35+), ігноруючи фізичний та психологічний стан військових, а також потребу в строках служби?
- Це демотивує чинних військових, які порівняно з тими, хто ще не потрапив у «тенета армії», мають суттєві обмеження прав, наприклад, на вільне пересування, звільнення, відпочинок тощо.
Окремо хочеться звернути увагу на несправедливість стосовно чоловіків віком 18–24 роки, які підписали контракт, щоб отримати можливість виїхати за кордон після служби.
- Посилення покарання за неповернення з-за кордону нагадує закони, що працюють в Ізраїлі, але Кабмін вирішив ігнорувати ключові аспекти ізраїльської моделі: прозорий розподіл на військові спеціальності, строк служби, бонуси для ветеранів.
Окрім того, громадяни Ізраїлю ще під час служби в армії формують власні цінності у боротьбі за існування своєї держави, а тому не покидають країну, навіть отримавши на це право. В нашій ситуації ці «мотивувальні» чинники лише стануть іще однією причиною не повертатися до України.
- Громадяни 35–45 років не мають ресурсів організму, щоби бути ефективними у війську, на відміну від молодших співвітчизників. Тож необмежений дозвіл на перетин кордону для чоловіків призовного віку знижує шанси України на перемогу!
Як вирішити проблему закритого кордону?
Припинити наділяти привілеями окремі категорії громадян, створюючи дискримінацію за віком, родом діяльності тощо.
Право на перетин кордону повинні мати:
- особи, що не досягли призовного віку (до 17 років);
- особи, що пройшли обов’язкову військову службу з фіксованим терміном.
Служба формуватиме у громадян фундаментальні переконання, які нівелюватимуть ризик того, що людина не повернеться, отримавши можливість виїхати. Це непопулярне для влади рішення закладе фундамент для формування резерву армії, а отже, для виживання українців як нації, незалежно від того, подобається така ідея виборцям чи ні.
Демографічні ризики й нестача робочих кадрів
Щороку кількість молоді в Україні зменшується, і можна стверджувати, що країна й далі втрачатиме молодих людей без перспективи повернення.
Розгляньмо піраміду населення за сім років. За даними Texty.org, зараз в Україні:
- чоловіків 18–24 років — 1,3 мільйона;
- хлопців 10–17 років — 1,5 мільйона.
За сім років перші підлягатимуть мобілізації, а другі матимуть право на виїзд за кордон.
Згідно з дослідженням Gradus Research за 2024 рік, 79% молоді віком 18–24 років хочуть виїхати за кордон. Водночас дослідження Info Sapiens показує, що порівняно з 2023 роком 2024-го вдвічі менше людей віком до 35 років хотіли б повернутися в Україну (2023 рік — 66%, 2024 рік — 32%).
Незалежно від того, закінчиться війна завтра чи триватиме ще десятиліття, для виживання країні необхідні жива економіка й трудові кадри. Згідно з опитуванням серед працедавців 2024 року, основні причини нестачі людей:
- мобілізація (67%);
- міграція (54%).
Мобілізація необхідна для існування країни, тому потрібно зменшувати показник міграції. А відкриття кордону для майбутніх спеціалістів — це крок до знищення України.
Переважний вік створення сім’ї в Україні припадає на 25–35 років. Тобто за умови виїзду молоді за кордон вже за кілька років у країні не буде кому народжувати нових громадян. На сьогодні смертність в Україні значно перевищує народжуваність, окрім того, держава не має можливості створити позитивні умови для молоді ні зараз, ні в найближчому майбутньому. Тож незрозуміло, як саме планують заохочувати повернутися тих, хто виїде.
На думку ГО «Інтенція», такі ініціативи влади є недалекоглядними й можуть призвести до вимирання нації.
Як готуються до війни інші країни?
Вже зараз низка скандинавських країн готується до ймовірної війни з Росією.
Норвегія
Громадяни віком 19–44 років проходять військову службу тривалістю до 19 місяців. Під час воєнного стану — зниження мобілізаційного віку до 18 років та заборона на виїзд призовників.
Із 2025 року: більша армія та збільшений призов — 12 тисяч щороку замість 8 тисяч; Обов’язкова цивільна робота в умовах війни.
Швеція
Військова служба для всіх від 16 до 70 років на 9–15 місяців. Під час воєнного стану — закриття кордонів для призовників. Скасування виключення військовозобов’язаних із обліку, якщо від їхніх останніх військових зборів минуло більш як 10 років. Відновлення загального призову з 2018 року.
Фінляндія
Чоловіки 18–60 років зобов’язані пройти службу терміном 5,5–11,5 місяців. Під час воєнного стану — обмеження права виїзду для призовників. Збільшення віку резервістів до 65 років та залучення їх до охорони кордону (з 2024 року). Збільшення резерву до 1 мільйона до 2031 року.
Стратегія розвитку нації
Україні потрібно інтегрувати досвід Ізраїлю й нарощувати армію, як країни Скандинавії. Високий рівень обороноздатності неможливий без реформ в армії та залучення всього населення до боротьби.
Цінність свободи відчувається лише в разі її втрати або під час боротьби за неї, тож для формування ідейної нації Україні необхідно впроваджувати стратегію залучення молоді до обстоювання цінностей і формувати «культуру цінності свободи та незалежності».
Приклад такої моделі є в Ізраїлі, де службу проходить саме молодь до 29 років. Ізраїльська армія — це соціальний інститут, який об’єднує всіх ізраїльтян та іммігрантів і формує єдину націю. Завдяки цьому громадяни Ізраїлю не виїжджають масово за кордон (хоча заборона на перетин знімається після служби), а обирають будувати майбутнє у своїй країні.
Ключові реформи в армії мають стосуватися відповідальності командирів, можливості вибору посади, фіксованого терміну служби.
А право вільного виїзду за кордон потрібно надавати тим, хто звільняється після служби.