Війна в Україні перекинулася на НАТО: чому Кремль пішов на ескалацію після Аляски і що буде далі

Що б там не обговорював президент США Дональд Трамп з диктатором РФ Володимиром Путіним на Алясці минулого місяця, результатом стало лише поступове посилення агресії Кремля, яке тепер змусило вжити заходів навіть НАТО.

Про це йдеться у матеріалі The Guardian.

До цього моменту війна Росії в Україні не мала помітного впливу на країни НАТО. І хоч вторгнення безпілотників РФ не можна назвати військово значним, але цей інцидент якісно відрізняється від усього, що відбувалося від лютого 2022-го.

Місяць тому на сході Польщі вибухнув один російський безпілотник - тоді це було помітною подією. Днями Естонія поскаржилася, що ударний гелікоптер РФ Мі-8 порушив її повітряний простір у Балтійському морі вже втретє цього року. Минулого місяця Росія повернулася до своєї кампанії бомбардувань українських міст. Втім, 7 вересня, Кремль пішов ще далі, атакувавши ракетою будівлю Кабінету міністрів у Києві.

Нічна атака на Польщу

Наразі незрозуміло, що саме було метою. Траєкторії польоту зазвичай встановлюють заздалегідь під час запуску, але вони можуть бути складними. Союзник Росії - Білорусь заявила, що деякі дрони збилися з курсу через глушіння. Втім, наголошує The Guardian, це видається малоймовірним, адже деякі БпЛА приземлилися всередині Польщі.

Такої думки і союзники Варшави. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що траєкторії польоту безпілотників були обрані навмисно, а тому “немає підстав підозрювати, що це була помилка корекції курсу”.

Експерт з Міжнародного інституту стратегічних досліджень Фабіан Гінц наголосив: усі фрагменти знайдених у Польщі безпілотників належать до дешевих моделей “Гербера”, а не до небезпечніших Shahed, які можуть нести 20 кг вибухівки або більше. Росіяни зазвичай застосовують БпЛА-приманки для придушення української ППО.

Навіщо це Росії

“Однак виникає запитання: що Росія виграє від такої очевидної ескалації?”, - наголошує видання.

Найпростіше - існував намір створити страх. Російський військовий блогер стверджував, що “Шахед” “прилетів до польського Жешува”, адже саме через це місто проходила військова логістика із заходу до України”, - йдеться у статті.

Зазначається, що, можливо, Москва, хотіла перевірити протиповітряну оборону НАТО за допомогою швидкорозвиненої далекобійної літальної системи безпілотників, яка була розроблена протягом трьох років постійних атак на Україну. Адже для європейських захисників результати роботи були неоднозначними.

НАТО, безумовно, провело вражальну багатонаціональну оборонну операцію, що є основою мети Альянсу: нідерландські винищувачі F-35 діяли разом поруч із польськими F-16 за підтримки німецьких систем ППО Patriot та італійських мобільних радіолокаційних літаків AWACS.

“Головне, минулося без жертв чи серйозних пошкоджень. Але, за словами прем’єра Польщі Дональда Туска, було збито лише три чи чотири безпілотники. Це низький відсоток і значно менше всього, чого досягає Україна. Тієї ж ночі українські ВПС повідомили про знищення 93% – 386 з 415”, - пише The Guardian.

Втім, реальність, наголошують експерти, геть інша. Вона полягає в тому, що західні системи ППО не були розроблені для боротьби з роями дешевих російських “Гебер”. Натомість використання літаків є дорогим і “вимагає високого темпу операцій, якщо загроза є постійною”.

Випробування стосунків США і НАТО

The Guardian наголошує, що найважливішою аудиторією Москви є Білий дім. Наліт на Польщу є новим випробуванням відданості США НАТО в той час, коли Білий дім розглядає питання про те, чи варто відмовитися від розгортання військ у Європі на користь захисту своєї батьківщини та стримування Китаю в Азії.

“Можливо, Кремль сподівається, що президент Дональд Трамп буде настільки зацікавлений у запобіганні ескалації зобов'язань США перед Європою, що знову тиснутиме на Україну, щоб вона погодилася на мир на російських умовах”, - йдеться у матеріалі.

Разом з тим аналітик Метью Севілл підняв одне запитанням - чи має намір Кремль “викрити розбіжності у відповідь – США можуть бути байдужими, тоді як європейці розділяються щодо того, наскільки твердими бути”.

Саме у цьому відношенні тривожний момент. Без твердої дипломатичної відповіді, можливо, у формі ескалації санкцій, існує велика ймовірність того, що Кремль переслідуватиме Польщу подібним чином – або деінде у Східній Європі, констатує британське видання.

Після цього інциденту, за даними Bloomberg, Польща зробила запит до НАТО на більше систем ППО.Попередньо, Швеція вже спрямовує допомогу, а Нідерланди надають комплекси Patriot, кошти проти БпЛА та 300 військових.

Карти Таро / © ТСН.ua Куп’янськ / Ілюстративне фото / © Getty Images Принц Гаррі / © Getty Images Російський «Шахед» / © iStock