Мама дозволяє дітям лаятися й не дякувати: як це змінило її сім"ю

Будучи матір'ю 7-річного Оскара та 5-річної Моллі, вона намагається притримуватися з ними правила "бути собою", розповідає американка в колонці для Businness Insider.

Нещодавно вона з дітьми приїхала знайомитися з потенційними орендодавцями, який виявилося літнє подружжя, яке здавало свій дім на зиму. Сама американка уявляла, як "ми там житимемо, і дуже хотіла справити ідеальне враження".

"Коли господарі нахилилися привітатися з моїм семирічним Оскаром, він відвернувся і вдав, що їх не помічає. Жінка ще раз лагідно звернулася, та марно — син лише буркнув щось про телефон. Я простягнула йому свій, аби зняти напруження, і перевела увагу на п’ятирічну доньку Моллі — нашу маленьку "дипломатку". Вона відкрита й чарівна, повна протилежність братові в таких моментах", — розповідає пані Петро.

Жінка зізнається, що коли Оскар так себе поводить, у неї спрацьовує рефлекс — перепросити, довести всім навколо, що ми нормальна родина. Однак американка каже, що ніби знову й знову нагадує собі, що поведінка дітей не є "мірилом характеру".

"Оскар — чудовий хлопчик: кмітливий, дотепний, фантазер. Просто він не з тих, хто підтримує дорослі розмови. Йому природніше насупитися або мовчати, ніж робити ввічливу "маску". Для дитини з ознаками нейрорізноманітності це цілком нормально. Те, що більшість дорослих сприймає як елементарні манери — привітатися на вимогу, дивитися у вічі, підтакувати з ввічливості — йому не властиво", — говорить жінка.

Сама мати двох дітей каже, що попри відсутність формального діагнозу аутизму Оскару важко дотримуватися "соціальних правил" спілкування — коли і як вступати в розмову, робити паузи, "зчитувати атмосферу". До цього додається ще й тривожність — зустрічі з незнайомцями для нього непрості. Коли дорослі наполягають: "Що треба сказати?", він просто закривається й утікає. Водночас Моллі, сімейна"амбасадорка", теж не завжди взірець чемності.

"У нашій родині немає заборон на "погані" слова, тож інколи й від неї можна почути міцне слівце. Та й ми з чоловіком не святі — говоримо прямо, часом різко. Багато дорослих досі чекають від дітей чарівних "будь ласка" й "дякую", ніби це доказ виховання. Іноді я ловлю себе на думці, що люди можуть подумати: ми просто не вміємо виховувати. Але потім нагадую собі: чужі судження не мають значення, навіть під час подачі заявки на оренду", — зізнається Мелісса.

За словами американки, їхні нові орендодавці це зрозуміли. Коли Оскар вдруге проігнорував спробу господині зав’язати розмову, вона зрозуміла, що її син — не грубий і не "зіпсований", він просто є "іншим".

"Я пишаюся цією чесністю своїх дітей. Вони щодня нагадують мені: справжня приналежність не про дотримання правил чемності, а про те, щоб залишатися собою — навіть якщо твоє "я" зустрічає світ похмурим поглядом і гострим словом", — резюмує блогерка.

Раніше Фокус розповідав, які шість тем для розмов з дітьми, де не можна брехати. Психологиня Джулі Фрага вважає, що батьки хочуть захистити почуття дитини або мотивувати до гарної поведінки, проте це може нашкодити.

Згодом стало відомо, що батько виховував п'ятьох дітей за допомогою ШІ. Чоловік говорить, що зміг знайти до кожного з нащадків свій підхід у вихованні.