У ЄС хочуть читати чати своїх громадян у соцмережах: що це означає і чи загрожує Україні
У ЄС хочуть читати чати своїх громадян у соцмережах: що це означає і чи загрожує Україні

У ЄС хочуть читати чати своїх громадян у соцмережах: що це означає і чи загрожує Україні

Данія, яка з 1 липня 2025 року головує в Раді ЄС, одразу повернула на порядок денний давно скандальне питання "чат-контролю" – сканування особистих чатів на наявність матеріалів дитячої порнографії (CSAM). На офіційному сайті Ради ЄС вже з'явилася інформація про те, що проєкт може бути ухвалений уже 14 жовтня 2025 року, якщо країни-члени знайдуть компроміс.

Мета ініціативи – захист дітей в інтернеті, але запропоновані механізми радше схожі на авторитарні практики. Адже під виглядом порятунку дітей Євросоюз ризикує відмовитися від фундаментальних принципів конфіденційності та безпеки в мережі.

Чим загрожує прийняття такої ініціативи в ЄС та чи може її скопіювати Україна – 24 Канал розпитав у народного депутата Ярослава Юрчишина, голови комітету Верховної Ради з питань свободи слова.

Що таке Chat Control і чому про нього говорять знову?

Проєкт Chat Control вперше запропонували у травні 2022 року. Він передбачає, що всі онлайн-месенджери (WhatsApp, Signal, Telegram та інші) будуть зобов'язані автоматично сканувати приватні повідомлення користувачів у пошуках CSAM – матеріалів сексуального насильства над дітьми. Це означає, що все, що користувач завантажує чи надсилає (текстові повідомлення, зображення, відео, навіть посилання), спершу аналізуватиметься в пошукових автоматизованих алгоритмах – ще до шифрування через end-to-end.

Такий підхід називають client-side scanning або сканування на стороні клієнта. Алгоритми працюють безпосередньо на пристрої користувача, фільтруючи контент до його передавання адресату.

Офіційна мета – скоротити поширення дитячої порнографії в мережі. Пропоновану систему іноді називають "модерацією завантажень" – сервіс має запитувати у користувача дозвіл на сканування матеріалів, а ті, хто відмовиться, не зможуть пересилати зображення чи посилання. Але навіть попри благі наміри, критики одностайні в тому, що будь-яка технологія, що дозволяє масово сканувати зашифровані повідомлення, автоматично відкриває лазівки для зловмисників.

Експерти з безпеки вже попереджають, що ініціатива підриває саму ідею безпечного шифрування.

Президентка месенджера Signal Мередіт Віттакер прямо заявила, що якщо Chat Control ухвалять, Signal може взагалі покинути європейський ринок, бо такі зміни "фундаментально підривають" принципи наскрізного шифрування.

На практиці ж під виглядом бекдору до перевірки може потрапити будь-яке повідомлення – навіть приватне фото чи звичайна переписка. Це суперечить рішенню Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), який торік заборонив будь-які спроби ослабити end-to-end шифрування, бо це створює нові вразливості та загрози безпеці.

Хто підтримує, а хто – проти?

Суперечка вибухнула не тільки на технічному рівні, а й у політиці. На боці ініціативи перебуває Данія – чинний лідер ЄС – а також низка країн, які розглядають "чат-контроль" як інструмент боротьби з жорстокими злочинами. За даними TechRadar, багато країн, які ще у 2024 році виступали проти Chat Control, нині схиляються до компромісу. Серед тих, хто привітав і підтримав данську пропозицію: Італія, Іспанія та Угорщина. Франція також заявила, що загалом може підтримати проєкт. Натомість Бельгія, Естонія, Фінляндія, Німеччина, Греція, Словенія, Люксембург і Румунія залишаються невизначеними або чекають на розгляд питання у своїх парламентах.

Усі уряди мають завершити оцінку до 12 вересня, коли заплановано наступне засідання. Мета ж полягає в тому, щоб остаточно винести законопроєкт на розгляд 14 жовтня (стор. 31 порядку денного).

Утім, опонентів також вистачає. За офіційними даними громадянської ініціативи fightchatcontrol.eu, тільки шість урядів наразі публічно висловилися проти чинної редакції проєкту: Австрія, Бельгія, Чехія, Фінляндія, Нідерланди та Польща.

Зокрема, Польща не змінювала своєї послідовної позиції навіть при зміні урядів. Інші держави ще вагаються. Так, Німеччина під новим урядом Мерца позиціонує себе як "нерішуча" поряд з Естонією, Грецією, Люксембургом, Румунією та Словенією.

У ЄС хочуть читати чати своїх громадян у соцмережах: що це означає і чи загрожує Україні - Фото 1
Лукас Ільвес / Фото Льва Шевченка

Важливо, що країни зі стійкою традицією захисту приватності (як Естонія чи Нідерланди) також переглядають свою позицію. Наприклад, колишній голова естонського аналога Мінцифри Лукас Ільвес відверто критикує власний уряд:

Естонія завжди захищала наскрізне шифрування. Тепер ми "нерішучі"? Що відбувається?

У Європарламенті опозиція теж широка і непоодинока. Проти "чат-контролю" виступають представники Зелених, лібералів та навіть консерваторів із EPP. Так, члени групи Greens/EFA і Volt відкрито наголошують, що "захист дітей в інтернеті можливий без масового стеження", пише Euronews.

Схожу думку підхоплюють праві та центристи: колишній автогонщик та нинішній депутат із Чехії Філіп Турек (група Patriot for Europe) категорично пообіцяв голосувати "проти" і заявив, що отримує сотні листів від виборців, які підтримують боротьбу зі стеженням з Брюсселя. Серед консерваторів EPP фінська депутатка Аура Салла прямо заявила, що закон "створює колосальний ризик" для приватності особистих повідомлень і фото.

На тлі цих суперечок зростає й громадський резонанс. Адвокати інтернет-свободи та цифрових прав організували інформаційні кампанії (зокрема, сайт fightchatcontrol.eu) і закликають громадян звертатися до своїх депутатів. На їхню думку, проєкт фактично перетворює кожного з 450 мільйонів європейців на об'єкт "масового нагляду" без будь-якої підозри.

Серед найгучніших аргументів – побоювання помилкових спрацьовувань: штучний інтелект може неправильно класифікувати абсолютно невинні матеріали (наприклад, сімейні фото чи меми) як заборонені, створюючи загрозу безпідставного обвинувачення простих людей.

Чи може "чат-контроль" з'явитися в Україні?

Чи може євроінтеграція призвести до прийняття або хоча б обговорення подібних ініціатив в Україні? Про це 24 Канал спитав у народного депутата Ярослава Юрчишина, голови комітету Верховної Ради з питань свободи слова.

Мене однозначно тішить, що питання інформаційної безпеки дітей стоїть на порядку денному в європейських країнах. Дякую Данії, яка зараз активно "пушить" це питання. Це логічна реакція на ті виклики, які сьогодні створюють терористи в різних країнах,
– зазначив Юрчишин.

З технічної складової, на думку народного депутата, попереду ще буде багато цікавих поворотів.

Оскільки суто законодавчих ініціатив для цього буде мало, потрібно виходити на прямий діалог з WhatsApp, Viber, Signal та іншими месенджерами, пояснювати їм, що це не підрив приватності, а заходи безпеки, вважає Юрчишин та додає: "Не впевнений, що всі месенджери одразу захочуть надати доступ до свого шифрування".

У ЄС хочуть читати чати своїх громадян у соцмережах: що це означає і чи загрожує Україні - Фото 2
Ярослав Юрчишин / Фото з соцмереж політика

Щодо нашого законодавства, то я вже не раз казав, що буду підтримувати ініціативи, які посилять безпеку наших дітей. Росія через месенджери (переважно Telegram) вербує підлітків для: підриву ТЦК та автівок військових, закладання вибухівок в людних місцях та проведення інших терористичних актів. Telegram продовжує бути майданчиком номер один в Україні для сексуального насильства та поширення заборонених речовин серед дітей. Ми не можемо закривати очі на це,
– нагадав співрозмовник.

Юрчишин запевняє, що Україна вивчатиме досвід європейських колег, і якщо він буде ефективним – то адаптація такого законодавства може бути цікавою і для України.

"Тут точно важливо шукати баланс між безпекою громадян і свободою слова. Поки що давати конкретні оцінки "Chat Control" складно, хочеться побачити перші результати", – каже депутат.

Які юридичні та технічні аргументи "читання чатів"?

Ініціатива "чат-контроль" породжує низку питань і суперечок на перетині права, технологій та безпеки. По-перше, експерти звертають увагу на ключові статті Хартії фундаментальних прав ЄС. Згідно з текстом офіційного запиту до Комісії, масове сканування приватних комунікацій вже "становить серйозну загрозу" статті 7 Хартії (право на приватне та сімейне життя) і загрожує даній категорії статті 8 (захист персональних даних).

Обов'язкове послаблення наскрізного шифрування створює прогалини, які можуть використовувати кіберзлочинці, ворожі держави та терористичні організації,
– застерігає депутат Європарламенту Еммануїл Фрагкос в опублікованому ним запиті.

Ще один бік дискусії – надійність самих алгоритмів сканування. Сучасні засоби автоматичної фільтрації контенту далекі від ідеалу: вони часто видають хибні спрацьовування (false positives) на невинні матеріали та потребують постійного донавчання. Як вважає Фрагкос, автоматичний аналіз переповнений помилками, і це ставить під удар невинних людей.

Критики вказують і на принцип субсидіарності – наразі регулювання цифрових комунікацій традиційно належить до національних компетенцій. Централізоване розпорядження Брюсселя втручається у внутрішню політику країн і може розколоти ЄС. Журнал Brussels Signal зазначає, що ініціатива прямо суперечить основоположним принципам союзу – особистої свободи та місцевого самоврядування.

Наприклад, ця ж публікація наводить такі дані: проєкт нині підтримують уже 19 держав, але він порушує статті 7 і 8 Хартії.

Варто згадати, що ініціативу вже намагалися пом'якшити в деталях.

  • Так, в червні 2024 року Бельгія запропонувала компромісну версію: сканувати лише фото, відео та посилання (URL), якими користувачі поділилися, і лише за згодою користувача.
  • У лютому 2025-го, Польща запропонувала добровільну модель: обов'язкове повідомлення лише при наявності реальної підозри та погодження користувача.

Однак жодна з цих спроб так і не знайшла схвалення більшості держав – занадто жорсткою здавалася і та, і та моделі. Нагадаємо, що хоча сам Європарламент восени 2023 року вимагав залишити наскрізне шифрування без змін і дозволяти перевірку лише за судовим ордером, нині у Раді ЄС обговорюють вимоги зовсім іншого рівня.

Водночас протягом серпня 2025 року стало відомо, що і в Раді ЄС є побоювання. За даними витоку, про який пише TechRadar, власні експерти Ради застерігають, що нинішня редакція "чат-контролю" все ще порушує основні права європейців. У внутрішніх документах згадується, що "ключові проблеми доступу до комунікацій усіх потенційних користувачів залишаються невирішеними". І хоча слова чільного законодавця далекі від остаточного вердикту, співрозмовники в Брюсселі визнають: юридичний тиск і ризики безпеки для цифрової економіки тут вагомі.

Зараз країни ЄС мають прискорити прийняття позицій. Згідно з нещодавніми анонсами Ради, остаточні узгодження мають бути завершені до 12 вересня 2025 року. Після цього 14 жовтня на засіданні Ради готують голосування за оновлений текст (стор. 31 офіційного порядку денного). Якщо 15 країн, що утворюють 65 % населення ЄС, проголосують "за", проєкт буде ухвалено. Експерти відзначають, що саме голос Німеччини чи Франції може вирішити долю законопроєкту.

Слід зауважити також, що чат-контроль – не єдиний фронт битви за доступ до даних у Європі. Наприклад, наприкінці червня 2025 року Єврокомісія представила стратегію ProtectEU, що передбачає підготовку технічної можливості розшифровувати закодовані повідомлення до 2030 року.

Поки що результат голосування лишається невизначеним. Якщо "чат-контроль" вдасться провести крізь решето погоджень, це може змінити всю інфраструктуру захисту даних у Європі. І наслідки такого рішення будуть відчутними – як для звичайних користувачів, так і для ІТ-індустрії. Зворотного шляху у цій дискусії фактично немає – або ЄС визнає центральну роль шифрування і залишить його недоторканим, або розпочне втілювати нові форми контролю, антиутопію XXI століття. Якою б не була кінцева домовленість, вона відіб'ється і за межами Європи, адже досвід блокування повного шифрування може скопіювати будь-який уряд, прагнучи посилити власну слідчу діяльність.

Теги за темою
Євросоюз Соцмережі
Джерело матеріала
loader
loader