Після спроби знищити НАБУ та САП, позбавивши їх незалежності, та протестів проти такого беззаконня Банкової, Україна мала крихітний шанс, що президент Володимир Зеленський одумається та очистить своє оточення від політичних «стратегів», які так його підставили з атакою на антикорупційні органи. Та стратегія Банкової після того не змінилася, іншою стала лише тактика, у якій одним із підручних інструментів є парламент, пише Інна Ведернікова у статті «Спецслужби з лампи: чи можна осадити джина, випущеного Зеленським?».
Як пише авторка, деякі спостерігачі встигли назвати нинішні дії влади тактикою дрібних порізів. А головними інструментами, крім ВРУ, також є СБУ, яке скеровує генеральний прокурор. У випадку з парламентом одними з найпомітніших новел депутатів можна виділити дві.
«По-перше, поправки до другого читання законопроєкту №12439 про захист бізнесу. Найбільшу загрозу для НАБУ та САП становить норма про звільнення від відповідальності за податкові злочини, контрабанду та зловживання на підставі «роз’яснень» органів влади. Це офіційна індульгенція: її можна отримати й у корупційний спосіб, що підриває роль судів і відкриває простір для зловживань у податковій, на митниці й у закупівлях», – зазначає Ведернікова.
Цей же законопроєкт позбавляє Бюро економічної безпеки права реєструвати провадження за статтею 191 Кримінального кодексу України – привласнення, розтрата або заволодіння майном із використанням службового становища. На думку депутатів, такі справи має реєструвати виключно генпрокурор. Таким чином у БЕБ хочуть забрати всі справи. (За даними ZN.UA, керівники НАБУ та САП, які публічно виступили із заявою про цю ініціативу, пропонували новому директору БЕБ Олександру Цивінському «зметикувати на трьох», мовляв, «гуртом легше й батька бити». Однак у Цивінського, який засудив законопроєкт у інтерв’ю ZN.UA, своя тактика).
«По-друге, законопроєкт №11228-1 про «протидію розвіддіяльності іноземних спецслужб». Його ключова новація — звільнення від кримінальної відповідальності осіб, які виконували затверджене контррозвідувальне або розвідувальне завдання, навіть якщо вони завдали шкоди правоохоронюваним інтересам. По суті документ запроваджує абсолютний імунітет для співробітників СБУ, розвідки та залучених до їхніх завдань осіб. Причому в законопроєкті не уточнюється, яка саме шкода є допустимою — аж до збитків державі чи загрози здоров’ю громадян. Особлива небезпека полягає в тому, що до «секретних завдань» СБУ зможе залучати чиновників і бізнесменів, фактично звільняючи їх від будь-якої відповідальності. Відчуваєте тенденцію?», – пише авторка.
У всій цій історії окремо стоїть ключовий орган антикорблоку – Нацагентство з питань запобігання корупції (НАЗК), яке очолює колишній детектив НАБУ Віктор Павлущик. І за словами авторки, якби НАЗК було робочим, то саме з вуст його керівника народні депутати та міжнародні партнери почули б як про неприпустимість обрізання незалежності НАБУ та САП, так і про очевидні ризики зазначених вище законодавчих новел.
«Для цього НАЗК має всі забезпечені законом інструменти, включно з цілим управлінням, що займається антикорупційною експертизою законодавчих актів. Потрібно тільки виконувати свої прямі обов’язки, а не перекладати відповідальність за майбутнє країни на людей», – підсумувала Ведернікова.
22 липня Верховна Рада проголосувалаза законопроєкт №12414, що обмежував незалежність антикорупційних органів. Президентпідписав його того ж дня. Це стало тригером глибокої політичної та суспільної кризи — з протестами та жорсткою реакцією з боку західних партнерів.
Вже 31 липня ВРУ ухвалила законопроєкт №13533, який повернув НАБУ та САП всі повноваження. Зеленський підписав документ того ж дня. За документ проголосували за основу та в цілому, яке це рекомендував зробити профільний комітет ВРУ та наполягав директор Бюро Семен Кривонос. При цьому відновити незалежність антикорупційних органів вдалося завдяки тому, що українці вийшли на вулиці через ліквідацію незалежності НАБУ та САП, а міжнародні партнери своєю чергою висловили власну позицію та пригрозили позбавити Україну фінансування.