Новий закон про АРМА припинить руйнацію бізнесів: "Результати хазяйнування виправляти і виправляти" — депутат Радіна

Система управління арештованими активами в Україні отримала шанс на докорінну трансформацію — законодавці змінили правила роботи АРМА і підхід держави до роботи з підприємствами, що потрапили під арешт, а згодом будуть вилучені у підсанкційних власників за рішеннями Вищого антикорупційного суду (ВАКС).

Як пишуть журналісти видання DELO UA, які проаналізували законодавчі новації та провальні кейси в роботі АРМА, бюджет міг отримати мільярди, натомість після втручання АРМА чи її управителів підприємства зазнали краху, а держава отримує самі збитки. Саме тому законодавці визначили та закріпили нові правила роботи зі "складними активами" — єдиними майновими комплексами, частками в статутному капіталі, акціями чи підприємствами, які працюють і сплачують податки.

Рішення про їхню долю будуть ухвалюватися за участі міжвідомчої комісії із представників Мін’юсту, Фонду держмайна, Мінекономіки, НАЗК та урядових структур. Це має стати запобіжником від передачі активів випадковим управителям без досвіду або зацікавленим конкурентам.

Необхідність змін підтверджує низка резонансних кейсів. Зокрема, "Вінницяпобутхім" після передачі в управління АРМА у 2022 році зазнав значних збитків — майже 260 млн. Обсяги реалізації впали до нуля, штат скоротився до 3 працівників, борги із зарплати — 9,4 мільйона. Загальна заборгованість перед бюджетом і партнерами — 120 мільйонів. Засновник State Watch Олександр Лємєнов оцінював ситуацію як "роздачу компаній на розграбування та знищення".

Інший приклад — виробник газоблоків "Аерок", який до передачі в управління у 2021 році мав дохід 1,83 мільярда гривень і оцінювався щонайменше у 2 мільярди. Після втручання АРМА виробництво зупинилося, склади розграбовані, завод накопичив понад 110 мільйонів боргів і був виставлений Фондом держмайна на продаж менш ніж за мільярд гривень.

Проблеми — і з ТЦ Gulliver. Через відсутність ефективного управління держава не отримала жодної гривні від переданого до АРМА активу, натомість він був заблокований для держбанків-кредиторів, які не змогли отримати об’єкт як заставу по кредитах. У такому випадку, за оцінкою журналістів, держава має подвійні збитки.

Провальну практику АРМА в управлінні складними активами як компанії та підприємства підтверджують і народні депутати. Голова парламентського Комітету з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна навела приклади руйнівного управління за старим законодавством.

"Памʼятаєте компанії, які "виграли" в АРМА конкурси на управління аж чотирма об’єктами? АРМА обіцяла, що бюджет отримає мільйони гривень. Насправді держава уже недоотримала два мільйони гривень, тоді як компанія, ймовірно, заробила на користуванні арештованим майном. Звільнення пані Думи аж ніяк не є підставою перестати стежити за діяльністю АРМА. Тим паче результати "хазяйнування" колишньої очільниці ще виправляти і виправляти", — заявила депутатка.

За її даними, борг за управління Будинком профспілок у центрі Києва станом на початок серпня 2025 року склав 1,2 млн грн гарантійного платежу і близько 135 тисяч штрафних санкцій, а управитель заборгував державі близько 2 млн гривень.

Радіна підтвердила проблеми, які журналісти та експерти описують у своїх розслідуваннях: вибір управителів за старими процедурами — втрати для держави.

Тоді як оновлене законодавство, як акцентують журналісти та експерти, створило запобіжники від повторення подібних ситуацій. Визначення "складних активів" і залучення міжвідомчої комісії дають шанс зберегти бізнеси, робочі місця і залучати інвесторів.

Експерти наголошують: відмова від старих хаотичних практик — критично важлива, щоб арештовані підприємства працювали на економіку України, а не перетворювалися на збиткові чи мертві активи.