Чому насправді не збили російські літаки над Естонією - в Bild розкрили нюанс

НАТО виконує в країнах Балтики лише спостережну місію, що завадило миттєво збити російські МіГи, які порушили повітряний простір Естонії, вказують в Bild.

Про що йдеться у матеріалі Bild:

19 вересня три російські винищувачі МіГ-31 вторглисяв повітряний простір Естонії над Фінською затокою та перебували там понад десять хвилин. Однак, сили НАТО не стали збивати російські літаки, які порушили повітряний простір країни-члена Альянсу. Про те, чому так сталось, йдеться у матеріалі Bild.

Чому російські літаки над Естонією не збивали

Професор Університету Бундесверу Карло Масала в інтерв’ю BILD нагадав, що у 2015 році Туреччина довела можливість збивати російські літаки без ризику військової відповіді.

Він зазначив, що тоді турецькі військові знищили літак, який порушив їхній повітряний простір лише на 17 секунд. На його думку, саме така рішучість має бути у НАТО, щоб повністю запобігти втручанню росіян у чужий повітряний простір.

Втім, цього разу МіГ-31 не були збиті. Однією з причин є те, що НАТО наразі виконує в небі над балтійськими країнами лише спостережну, а не оборонну місію. За його словами, літаки Альянсу не патрулюють постійно, а піднімаються тільки у разі виявлення загрози, що унеможливлює миттєву реакцію.

"На радарі видно, по суті, чорну крапку, і невідомо, чи не летить це, наприклад, цивільний або спортивний літак. Тільки якщо від літака немає відповіді, піднімаються винищувачі НАТО. Вони летять поруч з російським МіГом і показують, що потрібно покинути територію", — пояснює Масала.

Що потрібно НАТО, щоб миттєво збивати російські цілі в небі над країнами-членами

Колишній керівник естонської розвідки Еерік-Нійлес Кросс наголошує, що для миттєвої реакції на подібні інциденти національні уряди чи парламенти мають заздалегідь надати дозвіл своїм пілотам на відкриття вогню. У цьому випадку потрібна була згода Італії, адже саме її винищувачі злетіли для перехоплення російських МіГів. Водночас Кросс вважає, що така процедура не була критично необхідною.

"Явного ворожих намірів не було видно. Але це не означає, що наступного разу ми не подумаємо про це [про обстріл російських літаків — прим. ред.]", - вказує він.

Професор Карло Масала підкреслює, що подія в небі над Естонією є значно серйознішим рівнем ескалації, ніж проліт російських дронів над Польщею одинадцять днів тому. Якою буде реакція НАТО, стане зрозуміло найближчим часом.

Чому Польща не активувала 5 статтю НАТО - думка експерта

Як писав Главред, вторгнення російських дронів 10 вересня до повітряного простору Польщі не було розцінене НАТО як прямий акт агресії. Про це заявив співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник. Він пояснив, що, хоча польська сторона і оголосила про агресію, з формальної точки зору ситуація виглядає інакше, і на це є вагома причина.

За словами експерта, Варшава вирішила вдатися до застосування 4-ї, а не 5-ї статті Статуту НАТО, оскільки фактично Росія не перетнула повітряний простір Польщі.

"Для прикладу: якби атака була здійснена на повітряне судно або на корабель (які вважаються територією держави), тоді це вже однозначно підпадало б під визначення акту агресії - і відповідно до дії статті 5 Статуту НАТО", - пояснив він.

Вторгнення російських літаків до Естонії - останні новини за темою

Нагадаємо, як раніше повідомляв Главред, у п’ятницю, 19 вересня, три російські винищувачіМіГ-31 увійшли в повітряний простір Естонії та перебували над акваторією Фінської затоки протягом 13 хвилин. Про це повідомило Міністерство закордонних справ Естонії.

Президент України Володимир Зеленський назвавце порушення неприпустимим і підкреслив, що Росія веде системну кампанію проти країн Заходу.

У відповідь уряд Естонії офіційно звернувсядо НАТО із закликом розпочати консультації відповідно до статті 4 статуту Альянсу.