Законопроєкт про скасування мит дедалі більше ускладнює ринок сої та ріпаку

Подання законопроєкту про повне скасування мит може поглибити невизначеність ринку, розвиток якого зараз фактично скований відсутністю чітких правил.

Таку думку висловили аналітики «УкрАгроКонсалт».

Вони зазначили, що 19 вересня у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт про скасування «соєво-ріпакових правок». Ініціатором документа став народний депутат Ярослав Желєзняк, який наголосив, що нинішня система експортних мит фактично заблокувала ринок, і тому її потрібно скасувати.

«Після ухвалення закону уряд так і не визначив порядок підтвердження того, що продукція вирощена безпосередньо виробником. Через це митниця відмовляється оформлювати відвантаження без сплати 10% мита, що призвело до тимчасової зупинки експорту ріпаку та сої. Це змушує фермерів також призупиняти продажі олійних: одні погоджуються сплачувати мито, продовжувати експорт та готують документи для позовів про відшкодування сплачених сум мита, інші повністю відмовляються від експорту», — пояснили фахівці.

За даними «УкрАгроКонсалт», учасники експорту утримуються від укладання нових угод, адже не знають, чи варто зараз платити мито, чи чекати його скасування найближчими місяцями.

«Водночас запроваджені експортні мита вже виконують свою головну функцію — стимулюють внутрішню переробку. Якщо раніше річна переробка ріпаку оцінювалась в 500 тис. т, то кожен місяць дії нинішнього режиму експорту додає ще близько 200 тис. т до переробки ріпаку в країні замість його експорту і генерує додану експортну виручку», — додають аналітики.

Аграрії та бізнес-асоціації закликають уряд діяти швидко, адже зволікання загрожує зривом контрактів і втратою ринків. Експерти «УкрАгроКонсалт» наголошують, що невизначеність перспектив ринку породжує збитки по суцільному логістичному ланцюгу, тому потрібно якнайшвидше ухвалити нові рішення, які враховуватимуть інтереси як експортерів, так і внутрішньої переробки.