/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F131%2Feb8115442c743a7ff0005c6669bfae4d.jpg)
Штрафи за посвідчення, вʼїзд до ЄС по-новому і перехід на зимовий час - що зміниться з 1 жовтня для українців
З 1 жовтня на українців чекає низка важливих нововведень. Зокрема, у Польщі будуть штрафувати за керування автомобілем з українським посвідченням водія замість польського, в Україні традиційно переводять годинники на зимовий час, на міжбанку прогнозують коливання курсу долара та євро, зростуть ціни на деякі продукти, а також набирає чинності нова система контролю перетину кордону ЄС для українських громадян. Про те, до чого варто готуватися громадянам - у матеріалі Главреду.
Штраф за українські права в Польщі – кому доведеться платити
З 1 жовтня українці, які перебувають у Польщі, ризикують отримати серйозні штрафи за керування автомобілем без польського водійського посвідчення. Згідно з польським законодавством, після 185 днів перебування в країні іноземці обов’язково мають замінити водійське посвідчення на польське. Однак для громадян України, які користуються тимчасовим захистом (мають PESEL зі статусом "UKR"), можуть і надалі керувати автомобілем за українськими правами відповідно до Регламенту ЄС 2022/1280. Це дозволяє їм не обмінювати документ на польський до закінчення терміну тимчасового захисту (до 30 вересня або того, що вказаний у документі).
Однак для українців, які перебувають у Польщі на інших підставах (віза, карта проживання), діють стандартні правила: водійські права України визнаються лише протягом 6 місяців (185 днів) з моменту початку проживання. Після цього їх потрібно обміняти на польські, інакше загрожує штраф у розмірі 2000 злотих (близько 22 800 гривень).
Обмін водійського посвідчення можуть здійснити:
Подати заявку можна у відповідній установі за місцем проживання — це повітове староство, міська рада або районна адміністрація. Перед відвідуванням установи краще перевірити на сайті, які саме документи потрібні (перелік може відрізнятися) та чи потрібне попереднє бронювання.
Основні документи, необхідні для обміну:
Бланк заяви можна отримати в установі або завантажити з сайту. Плата за обмін може збільшитися на 125 злотих (близько 1500 гривень), якщо доведеться перевіряти українське посвідчення через консульство.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F131%2F06cc9dff6d63aa36c12e7defb77b2038.jpg)
Нові правила перетину кордону з ЄС – що змінюється
З 12 жовтня 2025 року ЄС запроваджує нові правила перетину кордону для українців. Нова система в’їзду/виїзду EES (Entry/Exit System), реєстрація у якій є безкоштовною, замінить нинішні паперові перевірки на кордонах ЄС. Зокрема, починаючи з 12 жовтня у закордонних паспортах більше не ставитимуть штамп, замість них буде цифрова біометрична реєстрація, яка зобов’яже пасажирів з України здавати відбитки пальців та проходити сканування обличчя для перетину кордону.
Запровадження системи, яке неодноразово відкладали через технічні проблеми, триватиме протягом шести місяців у країнах-членах ЄС, а її повне впровадження очікують до 10 квітня 2026 року. За новими правилами, громадяни країн, що не входять до ЄС, включно з Україною, повинні будуть зареєструвати свої біометричні дані разом із паспортними даними. Тим, хто відмовиться це зробити, буде відмовлено у в’їзді до ЄС.
Дані збиратимуться в аеропортах, портах і на залізничних станціях, де встановлять спеціальні кабіни для сканування відбитків пальців і фотографування. Інформація зберігатиметься три роки, а під час наступних поїздок прикордонники зможуть лише звіряти біометричні дані пасажира, що має прискорити проходження контролю. Власники біометричних паспортів також зможуть користуватися автоматизованими пропускними пунктами (e-gates). Для тих, хто перевищить дозволений 90-денний безвізовий термін, дані зберігатимуть п’ять років.
Нацбанк виводить з обігу 10 копійок
З 1 жовтня 2025 року Національний банк України почне поступове вилучення з готівкового обігу монет номіналом 10 копійок. Зокрема, банки не видаватимуть монети номіналом 10 копійок у касах, Нацбанк припиняє карбування цих монет та підкріплення ними кас банків, а монети, що надійдуть у банки, більше не повертатимуться в обіг, а будуть передаватися до НБУ для перерахунку та утилізації.
Монети номіналом 10 копійок і надалі можна використовувати для розрахунків, якщо вони є у покупця або продавця. Тобто ці монети залишатимуться платіжним засобом: їх і надалі прийматимуть у магазинах, сферах послуг та банках. Громадянам не потрібно спеціально здавати чи обмінювати монети.
Якщо таких монет у касі не буде, загальні суми чеків при готівкових розрахунках будуть заокруглюватися:
При безготівкових розрахунках заокруглення не застосовуватиметься.
Перехід на зимовий час - коли переводять годинники у жовтні 2025
26 жовтня о 4 ранку українцям знову доведеться переводити годинники на зимовий час – стрілки потрібно перевести на одну годину назад. Більшість сучасних гаджетів зроблять це автоматично.
Наразі Україна входить до близько 70 країн світу, де час змінюють двічі на рік. Ще близько 120 держав цього не роблять, зазвичай через географічне розташування або через те, що коригування часу там недоцільне.
Нагадаємо, Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №4201 "Про обчислення часу в Україні" 16 липня 2024 року. Цей законопроєкт передбачав скасування переведення годинників між літнім і зимовим часом, встановлюючи постійний зимовий час (UTC+2). Однак через те, що ухвалений парламентарями документ досі не підписав президент України Володимир Зеленський, практика переведення годинників двічі на рік залишається чинною.
Доступні ліки – які препарати додадуть до списку
Також із жовтня 2025 року до програми "Доступні ліки" планують додати препарати для лікування онкологічних захворювань, зокрема екземестан, летрозол і тамоксифен, які застосовуються для гормональної терапії у пацієнтів з раком молочної залози.
Як повідомили у Міністерстві охорони здоровʼя, відповідне рішення щодо розширення програми державної реімбурсації уряд ухвалив ще у квітні.
"Доступні ліки" — це державна програма, яка забезпечує громадян препаратами для лікування найпоширеніших хронічних захворювань безоплатно або з частковою доплатою. Ліки відпускаються за електронним рецептом у понад 16 тисячах аптек, які беруть участь у програмі. Вартість препаратів компенсується Національною службою здоров’я України (НСЗУ).
Щоб перевірити, чи доданий препарат до програми, можна за допомогою чат-бота НСЗУ "Спитай Гриця", який відображає дані щодо укладених договорів з аптечними закладами.
Пакунок школяра можна буде витрачати по-новому – що можна буде купити
З 1 жовтня Кабмін дозволив розширення використання коштів з державної виплати "Пакунок школяра" на придбання книг.
"Пакунок школяра" – це урядова програма виплат у розмірі 5000 гривень для родин з дітьми-першокласниками для придбання канцелярського приладдя, дитячого одягу та взуття.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F131%2F335cd712a5b3f3d8b06f6c39538eb2eb.jpg)
Цього року програма здійснення виплат триватиме до 15 листопада. Кошти можна буде витратити протягом 180 днів після нарахування як в офлайн-, так і онлайн-магазинах. Оплата проводиться лише безготівково.
Курс долара та євро у жовтні 2025 – скільки коштуватиме валюта
Курс долара та євро на міжбанку України у вересні показав зростання, і за прогнозами експертів, у жовтні валютний ринок продовжить коливатися.
Як розповів Главреду кандидат економічних наук, незалежний експерт Олександр Хмелевський, курс долара на міжбанку у вересні відновив зростання після падіння у серпні.
"Починаючи з 1 вересня, коли курс становив 41,20 грн. за долар, станом на 24 вересня він вже досяг 41,46 грн. за долар. Наступна ціль 41,80 грн. за долар, яку швидше за все долар досягне вже в жовтні. В разі, якщо долар закріпиться вище цієї позначки то наступною ціллю буде 42,00 грн. за долар, яка також може бути досягнута в жовтні", - переконаний експерт.
На думку економіста, зараз ринок перебуває в боковому тренді, проте в жовтні коливання на валютному ринку можуть посилитися. Зокрема, через ризики рецесії в США, зростання безробіття та стабільно високої інфляції.
Водночас курс євро на українському міжбанку у вересні коливався в межах 48,34-48,89 грн.
"У жовтні курс євро по відношенню до гривні, швидше за все, подолає позначку 49 грн. за євро. У разі зростання курсу євро на світових ринках, євро на українському міжбанку буде коштувати більше 50 грн.", — уточнив експерт.
За його словами, ситуація на валютному ринку України залишилася стабільною. Нацбанк продовжує виступати головним продавцем валюти для покриття різниці між попитом і пропозицією комерційних банків. Станом на 1 вересня валютні резерви НБУ досягли 46 млрд дол., що дозволяє підтримувати стабільність гривні до кінця 2025 року та першої половини 2026 року.
Проте, на думку Хмелевського, можлива помірна девальвація гривні для стимулювання експорту та збільшення доходів держбюджету. Дефіцит зовнішньої торгівлі та високі темпи інфляції восени також створюють додатковий тиск на валютний курс.
"У жовтні на міжбанку курс гривні буде коливатися в межах 41,2-42,2 грн за долар та 48,2-50,2 грн за євро", — прогнозує експерт.
Про персону: Олександр Хмелевський
Олександр Хмелевський - незалежний експерт з питань економіки.
Закінчив Київський національний університет імені Т.Г. Шевченка за спеціальністю "політична економія". Кандидат економічних наук, Інститут економіки НАН України.
Працював у банківській та інвестиційній сфері. Пройшов шлях від економіста до заступника голови правління великого системного банку.
Ціни на продукти у жовтні - чого чекати
В Україні продовжується тенденція до подорожчання основних видів м’яса. За даними Держстату, за рік – серпень 2025 року порівняно з серпнем 2024-го – середні споживчі ціни на яловичину, свинину, сало та м’ясо птиці зросли від 15,2 % до 37,5 %.
Найменше здорожчало сало – на 15,2%, і в серпні 2025 року воно коштувало 185,03 грн/кг. Яловичина подорожчала на 22,9 % – до 332,53 грн/кг, свинина – на 36,8 % – до 248,93 грн/кг. Ціна на тушку курячу зросла на 35,9 % – до 117,95 грн/кг, а філе куряче – на 37,5 % – до 223,89 грн/кг.
За словами провідної наукової співробітниці відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" к.е.н. Наталії Копитець, головними причинами здорожчання є військово-економічна ситуація в країні: "Серед основних факторів – воєнні дії та наслідки повномасштабної агресії рф проти України, включаючи втрату поголів’я та виробництв через військові дії та окупацію значної території; зростання вартості кормів; підвищення цін на енергоресурси; дефіцит робочої сили через переміщення в більш безпечні регіони, виїзд за кордон або мобілізацію".
Вона додає, що на вартість свинини додатково вплинула африканська чума свиней, що скоротила поголів’я та пропозицію цього виду м’яса. Для м’яса птиці здорожчання пояснюється підвищенням собівартості виробництва через зростання цін на енергоресурси, комбікорми та ускладнену логістику при імпорті племінних ресурсів.
"Наразі триває процес збирання кукурудзи та олійних культур, які є важливими складниками кормової бази. Отримані валові збори та ціни на ці культури можуть впливати на цінову ситуацію на ринку м’яса в подальшому", - розповіла експерт у коментарі Главреду. І додала, що у жовтні 2025 року споживчі ціни на основні види м’яса залишаться на поточному рівні.
Втім, на думку науковців, у найближчій перспективі зберігатиметься стійкий тренд підвищення цін на основні види молочної продукції. На думку провідного наукового співробітника відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" Івана Свиноуса, основними чинниками цього процесу є скорочення пропозиції молока на внутрішньому ринку, а також зростання собівартості його виробництва й подальшої переробки. Водночас імпорт дешевшої молочної продукції не матиме суттєвого впливу на формування внутрішніх цін.
"У другій і третій декаді жовтня можливе суттєве підвищення закупівельних цін на молоко екстра та вищого ґатунку, що зумовлено поєднанням як зовнішніх, так і внутрішніх факторів. Одним із ключових драйверів може стати ухвалення Єврокомісією нової торговельної угоди, яка відкриє перспективи для відновлення експорту української молочної продукції на європейські ринки. Це, своєю чергою, сприятиме зростанню конкуренції за високоякісне молоко між переробними підприємствами всередині країни, адже вони будуть прагнути забезпечити достатні обсяги сировини для виконання потенційних експортних контрактів", - зауважує науковець.
Так, констатують фахівці, у жовтні 2025 року середня ціна молока жирністю 2,5 % очікується на рівні 43,5 грн/кг (+1,2 грн порівняно з вереснем), вершкового масла жирністю 72,5 % – 365 грн/кг (+40 грн), а сметани жирністю 20 % – 160 грн/кг (+15 грн).
Також впродовж жовтня 2025 року очікується здорожчання плодових на 5-7 % порівно з нинішніми цінами. На думку головного наукового співробітника відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки", д.е.н. Інни Сало, на формування цін на плодоовочеві істотно впливають обсяги постачання, вартість зберігання та транспортування, підвищені тарифи на електроенергію для промислових виробників, а також ціни на пальне.
"Впродовж жовтня 2025 року ціни на салатні овочі, зі зниженням їх сезонної пропозиції, поступово зростатимуть і можуть збільшитися порівняно з нинішніми до 15%. На формування цін на плодові суттєво впливають обсяги товарної пропозиції, яка істотно залежить від погодних умов... Втім, ситуація істотно залежить від обсягів постачання та логістики. Вітчизняний ринок плодових вже тривалий час є переважно саморегульованим, оскільки основна маса продукції – до 80 % – виробляється господарствами населення. Ціни на імпортовані плоди лишаються високими. Станом на 23 вересня 2025 року проти кінця серпня поточного року ціни на банани здорожчали до 61,92 грн/кг (+1,2%), лимони – до 105,90 грн/кг (+9,8%). Водночас апельсини здешевшали до 100,80 грн/кг (-1,3%), мандарини – до 105,85 грн/кг (-15,7 %), виноград – до 115,0 грн/кг (-17,5 %)", - резюмує науковиця.
Що таке Інститут аграрної економіки
Національний науковий центр "Інститут аграрної економіки"— це науково-дослідна установа, яка займається дослідженнями в галузі економіки сільського господарства, агропромислового комплексу та розвитку сільських територій.
Підпорядковується Національній академії аграрних наук України (НААН).

