У Кенії виявили унікальні гени, що дозволяють жити без овочів

На північному заході Кенії живе народ туркана, який зміг адаптуватися до життя в одному з найбільш посушливих регіонів планети. Їхній раціон базується майже повністю на продуктах тваринного походження: молоці, м’ясі та крові кіз і верблюдів.

За результатами нового дослідження, таке харчування, що становить приблизно 80% щоденного раціону туркана, могло б мати серйозні наслідки для здоров’я інших людей. Проте організми цих кочівників пристосувалися до подібного способу життя завдяки унікальним генетичним адаптаціям.

Вчені з Університету Вандербільта, очолювані геномісткою Амандою Лі, провели аналіз крові та сечі у 308 представників народу туркана. Частина з них веде традиційний кочовий спосіб життя, інші – живуть у містах. Незважаючи на хронічне зневоднення, більшість учасників дослідження виявилися здоровими. Дослідники виявили вісім ділянок ДНК, які суттєво відрізняються від інших корінних народів регіону. Одна з них пов’язана з геном STC1, який регулює здатність нирок утримувати воду. Це може захищати організм від надлишку пуринів – побічних продуктів, що утворюються при споживанні великої кількості м’яса. У багатьох людей саме надлишок пуринів спричиняє подагру, однак серед туркана це захворювання зустрічається вкрай рідко.

Водночас дослідники вважають, що генетичні особливості, які є перевагою в умовах кочового життя, можуть виявитися шкідливими в міському середовищі. Це підтверджує теорію “еволюційної невідповідності”, згідно з якою зміна способу життя може сприяти розвитку хвороб, оскільки організм не встигає адаптуватися до нових умов. Відкриття вчених допомагає краще зрозуміти, як генетика і довкілля разом впливають на здоров’я людини. Туркана – приклад того, як тисячолітня еволюція дозволила людям виживати в надзвичайно жорстких умовах.