Три цілі Путіна у грі з Трампом. Як Росія дала новий шанс союзу Україні та Польщі

Ефір Юрія Романенка з польським експертом Петром Кульпою являє собою насичену, аналітичну бесіду про геополітичні наслідки російських ударів дронами по Польщі та про трансформацію регіональної безпеки у Східній та Центральній Європі.

1. Привід для розмови

Відправною точкою обговорення стає інцидент 10 вересня, коли російські дрони перетнули українсько-польський кордон і вибухнули на території Польщі. Романенко та Кульпа аналізують реакцію польської влади та суспільства: незважаючи на хвилю дезінформації та спроби деяких політиків зняти відповідальність з Росії, Польща загалом виявила консолідацію та жорсткість в оцінці інциденту. Цей епізод, на думку експертів, висвітлив уразливість польської системи безпеки та став поштовхом до переосмислення оборонної стратегії країни.

2. Стратегічне значення України

Кульпа підкреслює, що Україна фактично стала новою стратегічною державою регіону. Поява у неї далекобійних дронів та ракет змінює баланс сил у Центральній Європі та руйнує усталену систему залежності європейських країн від США у сфері оборони. Україна, по суті, демонструє здатність самостійно забезпечувати безпеку, що перетворює її на ключовий фактор стримування Росії.

3. Геополітична рамка та роль США

Експерт пояснює, що Росія намагається використати ситуацію для розхитування НАТО і провокує конфлікти низької інтенсивності поблизу кордонів альянсу, розраховуючи на пасивність Вашингтона. Путін, вважає Кульпа, робить ставку на Дональда Трампа, який може послабити підтримку Європи та України. Водночас Трамп прагне «купити» лояльність Путіна, щоб відірвати Росію від Китаю, але реальна залежність Москви від Пекіна робить цей сценарій неможливим.

4. Нова архітектура безпеки

Співрозмовники сходяться на думці, що майбутнє європейської безпеки лежить у горизонтальних зв'язках країн регіону — Польщі, України, Балтії, Скандинавії, Румунії. Виникає нова конфігурація — своєрідна «Республіка Міжмор'я», в якій Україна стає гарантом безпеки Східної Європи. Кульпа зазначає, що Польща поступово усвідомлює необхідність будувати оборону не як «допоміжну армію США», а як самостійний центр сили.

5. Європа, Китай та криза Заходу

Кульпа та Романенко обговорюють ширший контекст — глобальне протистояння США та Китаю, в якому Росія грає роль молодшого партнера Пекіна. Європа, перевантажена бюрократією та внутрішніми суперечностями, стає полем тиску між цими центрами сили. Кульпа вважає, що західна цивілізація переживає системну кризу — розпад сім'ї, ослаблення інститутів, перетворення людей на «атомізованих споживачів». Без відродження традиційних цінностей та відповідальності Захід, за його словами, приречений.

6. Польсько-українські відносини

У другій половині бесіди обговорюються конкретні аспекти двосторонніх відносин: антиукраїнські настрої в Польщі, проблеми мігрантів та шкільних конфліктів, вплив пропаганди. Кульпа підкреслює, що антагонізм підживлюється ззовні і має долатися спільними проектами та повагою до спільних інтересів. Україна, на його думку, має реформувати державу, позбутися корупції та бюрократичного свавілля; Польща — вчитися у України ефективній обороні та гнучкості у військовому виробництві.

7. Підсумок

Головна лінія розмови — народження нового стратегічного простору у Східній Європі. Україна стає центром сили та гарантом безпеки, а Польща та країни Балтії — природними союзниками у формуванні нового оборонного блоку, незалежного від примх Вашингтона та Брюсселя. При цьому обидва спікери вважають, що прийдешні роки принесуть нові форми війни «нижче порогу НАТО», а майбутнє Європи залежатиме від здатності регіону до самоорганізації та від того, наскільки він зуміє перетворити українську стійкість на довгострокову архітектуру безпеки.