Французькі депутати відхилили пропозицію про усунення з посади президента Емманюеля Макрона

Французькі депутати  — члени бюро Національних зборів — визнали неприйнятною пропозицію про усунення Емманюеля Макрона з посади. Таке рішення було передбачуваним, враховуючи новий склад цього органу. Тепер воно стало офіційним.

Про це 8 жовтня пише Le Figaro.

За наявною інформацією, бюро Національних зборів щойно оголосило неприйнятною пропозицію про відсторонення президента Республіки Емманюеля Макрона, внесену представниками «Непокірної Франції» і підписану 104 лівими депутатами, серед яких деякі екологи.

Депутати, що входять до складу бюро, розділилися у своїх голосах — між тими, хто був «за», тими, хто утримався, і тими, хто проголосував «проти». З боку лівих, як і очікувалося, представниці «Непокірної Франції» Надеж Абоманголі та Клеманс Гетте, які є віцепрезидентками інституції, проголосували «за», так само як і присутні депутати-екологи та соціалісти. Усі депутати зі спільного правлячого блоку проголосували «проти». Представники партії «Національне об’єднання» утрималися.

Підсумковий результат голосування: 5 голосів «за», 10 «проти» і 5 утрималися.

Отже, не буде жодних дебатів ані в комісії з законодавства, ані в сесійній залі щодо можливої процедури усунення президента Республіки.

Нагадаємо, нещодавно, слідом за прем’єр-міністром Франції Себастьяном Лекорню про свою відставку оголосив очільник Міністерства оборони Бруно ле Мер. У соцмережі Х міністр оборони написав, що президент Емманюель Макрон вже прийняв його відставку.

Напередодні стало відомо, що у відставку подав прем’єр Франції Себастьян Лекорню. Прем’єр зробив це наступного дня після оголошення складу його уряду. Лекорню був п’ятим очільником уряду Франції менш ніж за два роки. 

Відставка прем’єра сталася через 26 днів після призначення Лекорню на цю посаду. До того уряд очолював Франсуа Байру. Тепер кілька політичних партій навіть вимагають дострокових виборів. Є й такі, що вимагають відставки Макрона.

Ці процеси, включно з втратою Макроном підтримки у Національній асамблеї, свідчать про глибоку політичну кризу у Франції. Вона пов’язана з тим, що інституції Пʼятої республіки погано працюють у сучасних політичних реаліях країни. Також це відбиває фрагментацію французького суспільства та його поляризацію, наслідком якої його є посилення позицій екстремальних сил: як правих, так і лівих.