Нобелівський комітет оголосив цьогорічну лауреатку Премії миру

У п'ятницю, 10 жовтня, у норвезькому місті Осло було оголошено лауреата Нобелівської премії миру 2025 року. Нею стала Марії Коріні Мачадо. Премію присуджено "за невпинну працю з просування демократичних прав народу Венесуели та за її боротьбу за досягнення справедливого та мирного переходу від диктатури до демократії".  

Раніше в рамках Нобелівського тижня вже були названі переможці з галузей медицини, фізики, хімії та літератури. У понеділок, 13 жовтня, журі назве останнього цьогорічного лауреата — з економіки. Церемонія нагородження анонсована на 10 грудня. 

На Нобелівську премію миру 2025 претендував президент США Дональд Трамп. Для лобіювання його кандидатури була розгорнута ціла інформаційна кампанія, до якої долучились навіть сім’ї полонених ізраїльтян, яких Хамас утримує у секторі Газа. 

Видання Bloomberg відзначало агресивне прагнення Трампа до цієї престижної нагороди. Зокрема, американський президент робив заяви, що звучали як завуальовані погрози. На засіданні Генасамблеї ООН він заявив: 

“Усі кажуть, що я маю отримати Нобелівську премію миру.

Згодом на зібранні військових-високопосадовці Трамп спершу зазначив, що не очікує виграти приз: “Вони дадуть премію якомусь хлопцеві, який нічого не зробив”. Далі він заявив, що відмова у відзначенні Трампа буде “великою образою для нашої країни”.  

В Україні Верховна Рада була втягнута у лобістську кампанію. Група народних депутатів зареєструвала документ з пропозицією звернутися до Нобелівського комітету та висунути президента США на Нобелівську премію миру. 

Президент Володимир Зеленський відреагував на це коментарем, що Україна номінуватиме Дональда Трампа на Нобелівську премію миру, якщо він створить передумови для реального припинення вогню. 

Дональд Трамп виявився настільки контраверсійним кандидатом на цю нагороду, що навіть 76% американців вважають: він не заслуговує на цю відзнаку. Саме премія миру викликає найбільше дискусій і її критикують за необ’єктивність та надмірну  заполітизованість. Зокрема, про це заявляв норвезький дослідник і критик Фредрік Геффермель (Fredrik Heffermehl).