Польща заявила про зростання кількості російських кібератак на критичну інфраструктуру

Критична інфраструктура Польщі зазнає дедалі більшої кількості кібератак з боку Росії, військова розвідка РФ цього року потроїла свої ресурси для таких дій проти Варшави, заявив Reuters міністр цифрових справ Польщі Кшиштоф Гавковський.

Зі 170 тисяч кіберінцидентів, які були зафіксовані за перші три квартали цього року, значна частина пов'язана з діяльністю російських суб'єктів, тоді як інші випадки мали фінансову мотивацію і були пов'язані з крадіжками або іншими формами кіберзлочинності, додав він.

За словами міністра, Польща щодня зазнає від двох тисяч до чотирьох тисяч інцидентів, з яких 700–1000 “розглядаються, тобто становлять реальну загрозу або можуть спричинити серйозні проблеми”.

Гавковський каже, що іноземні супротивники зараз розширюють свою діяльність за межі систем водопостачання й водовідведення на енергетичний сектор. Він не навів точних цифр щодо діяльності Росії та не прокоментував методи РФ у кіберпросторі Польщі. Інформація про зростання активності Москви надійшла від польських спецслужб. Сама РФ послідовно заперечує звинувачення в такій діяльності. 

Чиновники у Варшаві заявили, що Польща, яка є союзником України, вважається головною мішенню Росії серед країн НАТО, і звинуватили Кремль у неодноразових спробах підірвати національну безпеку.

“Дії Росії є найсерйознішими, оскільки вони спрямовані на критичну інфраструктуру, необхідну для підтримання нормального життя”, — заявив Гавковський.

За його словами, разом із вторгненням російських дронів 10 вересня відбулася пов'язана з цим кібератака на Польщу — найбільша з 2022 року, коли РФ почала повномасштабну війну проти України.

Хоча уряд Польщі з перших годин ночі побачив, що атака дронів здійснювалася з Росії, польський кіберпростір заполонили неправдиві заяви про те, що це Україна відправила дрони, аби розпочати війну, розповів Гавковський. Міністр додав, що для цього були реактивовані боти, які залишалися неактивними протягом місяців, а то й років.

Дрони над Польщею; винищувачі в повітряному просторі Естонії; пошкоджені телекомунікаційні кабелі на дні Балтійського моря; аеропорти, паралізовані через кібератаки та БПЛА; загадкові вибухи та вбивства; боти, що поширюють пропаганду з метою зриву виборів — жодна з цих подій окремо не є приводом для війни, але разом вони створюють щось нове і небезпечне. Російський диктатор Владімір Путін веде кампанію в сірій зоні проти НАТО: дешеві, суперечливі та виважені дії, щоб дестабілізувати Європу, які обережно не доходять до відкритого конфлікту, писав The Economist. Глава Кремля випробовує єдність Заходу, намагаючись підірвати НАТО зсередини, змусити європейців сумніватися один в одному — тому союзники повинні рішучіше реагувати на російські провокації, зазначає видання.

Про те, що може стояти за несподіваним рішенням Москви підняти ставки у глобальному протистоянні із Заходом, про приховані цілі Москви та справжні ризики для України і Європи розповідав Петро Герасименко в статті “Російські “шахеди” над Польщею: які цілі переслідує Кремль”.