Союзники, які не приєдналися до механізму закупівлі зброї в США для України, опинилися під тиском — Politico

Більшість країн НАТО в середу, 15 жовтня, заявили, що готові виділити кошти на програму, ініційовану президентом США Дональдом Трампом, яка передбачає використання грошей союзників для закупівлі американської зброї Україні. Але решта країн Альянсу, які поки не приєдналися до ініціативи, опинилися під тиском, повідомляє Politico.

У липні президент США оголосив, що Вашингтон готовий надати Україні зброю, за умови, що союзники по НАТО платитимуть за це озброєння в межах програми PURL (Prioritized Ukraine Requirements List). 

Данія, Норвегія, Швеція, Канада, Німеччина та Нідерланди пообіцяли виділити $2 мільярди в межах чотирьох окремих пакетів PURL. У середу, 15 жовтня, Естонія, Латвія, Литва, Словенія та Фінляндія, серед інших, висловили готовність остаточно узгодити п'ятий пакет, розповіли виданню дипломати НАТО.

“Завдяки фінансуванню від союзників ми надаємо Україні критично важливе американське обладнання. І сьогодні ми почули від одного союзника за іншим про нові внески”, — сказав генсек НАТО Марк Рютте під час зустрічі міністрів оборони країн Альянсу в Брюсселі. 

Але таке посилення підтримки ініціативи PURL також ставить союзників, які не зробили внесків, таких як Велика Британія та Франція, в дедалі більш “скрутне становище”.

Загалом 20 союзників по НАТО вже пообіцяли підтримку цій програмі, сказав Politico міністр оборони Швеції Пол Йонсон.

“Однак зараз існують очікування, що розподіл тягаря повинен бути справедливим, і ті, хто ще не взяв на себе зобов'язань, повинні це зробити. Покладатися виключно на наявні країни-донори для отримання додаткових коштів не є стійким рішенням у довгостроковій перспективі”, — додав він. 

“Справедливий розподіл тягаря — це те, чого ми всі чекали, і, як уже неодноразово зазначалося, допомога Україні сьогодні є гарантією безпеки і для нас”, — сказав міністр оборони Естонії Ханно Певкур.

Міністр оборони США Піт Гегсет раніше скептично ставився до американської військової допомоги Україні, віддзеркалюючи позицію Трампа, але на зустрічі в Брюсселі він високо оцінив програму PURL, сказавши союзникам, що “подальші інвестиції та лідерство є критично важливими” для оборонної підтримки України та припинення війни.

PURL передбачає безпосереднє вилучення зброї зі складів США і використання європейських коштів для її заміни, сказав один із представників американського Міністерства оборони, а також укладення контрактів на постачання іншої зброї та обладнання в майбутньому.

Вашингтон вимагає більшого. 

“Сьогодні ми очікуємо, що більше країн нададуть ще більшу допомогу, що вони придбають ще більше для України, щоб привести цей конфлікт до мирного завершення”, — сказав Гегсет.

“PURL є стійким лише в тому випадку, якщо країни дійсно надають підтримку. Тож, для [цих] країн: нехай ваші слова підкріплюються діями”, — додав високопоставлений дипломат НАТО. 

Тиск вже дає свої результати. Іспанія, яка викликала обурення серед союзників, відмовившись підтримати збільшення видатків на оборону на саміті лідерів країн НАТО в червні, тепер залишила відкритою можливість приєднання до PURL.

“Іспанія завжди буде частиною вирішення проблем”, — сказала міністр оборони країни Маргарита Роблес.

Для деяких країн, таких як Британія, проблема може бути “бюджетною”, з огляду на її широку військову допомогу Україні, каже аналітик RUSI Ед Арнольд. Для інших, таких як Франція, додав він, це, ймовірно, політичне питання, з огляду на “історичне небажання” країни витрачати гроші на американське обладнання.

Пошук нових джерел фінансування для України став нагальним питанням. У липні та серпні військова допомога Києву скоротилася, а США заявили, що більше не будуть фінансувати поставки зброї. Європейським союзникам довелося шукати нові методи фінансування допомоги Україні. 

Докладаються зусилля, щоб виправити цю ситуацію, зокрема, обговорюється можливість використання заморожених російських активів для купівлі озброєння — такі союзники, як Британія, Естонія та Швеція, підтримують цей підхід. Країни ЄС обговорюють можливість використання російських активів для фінансування репараційного кредиту Україні на 140 млрд євро — це питання буде розглядатися на саміті лідерів ЄС наступного тижня.