Білорусь налагоджує контакти з ЄС, намагаючись вийти з "ізоляції” — Reuters

Високопоставлений білоруський дипломат провів зустрічі з європейськими колегами після того, як минулого місяця Білорусь надіслала відповідні запрошення, що, на думку європейських дипломатів, є кроком назустріч для зменшення ізоляції Мінська після потепління відносин із США за часів президента Дональда Трампа, повідомляє Reuters.

Високопоставлені чиновники з Білорусі здебільшого вважаються персонами нон ґрата в ЄС відтоді, як Союз запровадив санкції після жорсткого придушення режимом Аляксандра Лукашенка протестів після виборів у 2020 році. Санкції неодноразово посилювалися з того часу, як Мінськ підтримав вторгнення Росії в Україну в 2022 році.

Але принаймні один європейський дипломат сказав, що нещодавно мав зустріч з колишнім заступником міністра закордонних справ Білорусі Юрієм Амбразевичем, який у березні був призначений послом Мінська у Ватикані і якому було доручено налагоджувати контакти з європейськими країнами.

Амбразевич намагався передати повідомлення про те, що Білорусь прагне вийти з політичної ізоляції та може відіграти певну роль у пошуку переговорного рішення між Росією та Україною, а також у майбутніх переговорах щодо європейської безпеки.

Білоруське посольство в Парижі, де Амбразевич також акредитований як представник у ЮНЕСКО, наприкінці вересня надіслало електронною поштою запрошення до низки європейських країн, пропонуючи дипломатам зустріч.

У листі, копію якого отримало агентство Reuters, йшлося про те, що Амбразевич зараз неформально відповідає за координацію дипломатичних контактів Білорусі в столицях країн Західної Європи і просив про зустрічі в Парижі 6, 8 або 9 жовтня.

Білоруське посольство заявило Reuters, що Амбразевич подав запит на кілька зустрічей зі своїми колегами-послами, акредитованими у Франції, відповідно до стандартної дипломатичної практики.

Троє інших європейських дипломатів підтвердили, що їхні країни отримали запрошення і деякі держави погодилися зустрітися з Амбразевичем. 

“Я думаю, вони відчувають, що зараз з Трампом відкрилося вікно можливостей для скасування санкцій, тому вони цим користуються”, — сказав один із дипломатів.

Потепління у відносинах із США

Лукашенко, близький соратник російського диктатора Владіміра Путіна, роками перебував “в ізоляції” через західні санкції. Але відколи Трамп вступив на посаду і налагодив контакти з Москвою, Вашингтон посилив взаємодію і з Білоруссю, відправивши цього року до Мінська кілька делегацій.

Трамп також телефонував Лукашенку, похваливши його як “високоповажного” лідера. Президент США направив до Білорусі посланця для проведення переговорів, які призвели до звільнення понад 50 політв'язнів у вересні. Натомість Вашингтон пом'якшив санкції проти білоруської авіакомпанії “Белавіа”.

Європа зі скептицизмом сприймає спроби Білорусі налагодити контакти 

Двоє дипломатів описали дії Білорусі як спробу скористатися зближенням із Трампом і продемонструвати, що Мінськ не є повністю залежним від Москви.

“Вони кажуть, що не хочуть ескалації конфлікту, тому зараз прагнуть відкритого діалогу з іншими державами й підкреслення своїх відмінностей від Росії”, — сказав один із дипломатів.

Американські чиновники кажуть, що адміністрація Трампа сподівається вивести Білорусь із геополітичної орбіти Москви, хоча б частково. Але деякі європейці вважають це малоймовірним, з огляду на сильну залежність Лукашенка — політичну, економічну та військову, від Росії.

Один із європейських дипломатів, який підтвердив запрошення на зустріч з Амбразевичем, скептично поставився до цього кроку, зазначивши, що Лукашенко продовжує підтримувати Путіна. Дипломат сказав, що Білорусь заарештувала ще більше опозиціонерів одразу після звільнення політв'язнів у вересні.

У вересні Мінськ і Москва провели спільні військові навчання, а Лукашенко запропонував побудувати на сході Білорусі атомну електростанцію, яка могла б забезпечувати електроенергією тимчасово окуповані Росією регіони України.

Лідерка білоруської опозиції у вигнанні Світлана Тихановська висловила занепокоєння з приводу скасування санкцій США проти “Белавіа” і закликала ЄС зберегти санкції “доти, доки в Білорусі не відбудуться системні та незворотні демократичні зміни”.

Головною метою Лукашенка є пом'якшення санкцій проти калійних добрив — Білорусь вважається одним зі світових лідерів у виробництві таких добрив, та відновлення доступу країни, що не має виходу до моря, до балтійських портів. Однак білоруська опозиція у вигнанні, яка має підтримку балтійських країн ЄС, рішуче виступає проти будь-яких таких кроків.

Часткове скасування США санкцій проти Білорусі стало перемогою Лукашенка, але не перемогою білорусів. У в'язницях залишаються понад тисяча політв'язнів, а Лукашенко як і раніше опирається на репресії та підтримку Москви. Це потепління виглядає несталим і може виявитися лише дипломатичною ілюзією.  Про те, “Навіщо Трамп простягнув руку Лукашенкові” розмірковував міжнародний оглядач Володимир Кім.