Грибник зі Львівщини продав двокілограмового гриба на аукціоні, а гроші задонатив ЗСУ

Гігантські боровики стали «зірками» грибного фестивалю і соцмереж. Грибник зі Львівщини Микола Гамарник навіть не очікував, що його звичний похід до лісу на «тихе полювання» завершиться таким подарунком. Про те, де саме знайшов грибів-велетнів, скільки вони заважили, чи ще є гриби в українських лісах, а також поради досвідчених грибників - читайте у матеріалі Коротко про.

Поміж листя побачив товсту ніжку

Відео з лісу у тіктоці переглянули більше 6 мільйонів користувачів.

"Це вигадка штучного інтелекту!" – пишуть чимало з них у коментарях.

А все тому, що на відео молодий чоловік тримає в руках величезні білі гриби.

"Ніякого ШІ, а справжні українські гриби з лісу біля села Майдан, що у Дрогобицькому районі (Львівщина)", - сміється львів’янин Микола Гамарник.

Одразу цікавимося параметрами знахідок. Найбільший гриб важив 2 кілограми 53 грами. Але наступного дня вага трохи зменшилася: 1 кг 962 грами. Його «побратим» заважив 1 кг 538 г.

- Я люблю ходити в ліс по гриби, це було моїм хобі, але вже років два стало додатковим заробітком, - розповідає Коротко про Микола. – Збираю гриби на продаж. У цей день, 11 жовтня, як завжди вирушив рано до лісу. Пішов разом зі своєю коханою дівчиною Марією. Скажу так як є: ми приблизно знаємо грибні місця біля села Майдан. Вже навіть назбирали трохи грибів, але я побачив поміж пожухлого листя білу і товсту ніжку боровика. Зрозумів, що там щось велике. Дав Марічці телефон, увімкнув камеру, кажу - «знімай», а сам кинувся до того гриба. Тому всі мої емоції на відео щирі (сміється. – Авт.).

Де один – там і другий. Неподалік на Миколу чекав ще один величенький білий гриб.
 
Повернувшись додому з такого вдалого грибного полювання, Микола перш за все зважив гриби, очистив від землі, уважно оглянув, чи не червиві (чистенькі!). І почав думати, що ж з ними робити. Продати? Чи приготувати? А може, засушити?

- І тут дізнаюся, що вже завтра у місті Сколе (Львівщина) відбудеться свято грибників «ГрибФест», де пройде грибний аукціон, - розповідає чоловік. – Одразу вирішив: і я буду на тому фестивалі. Так і сталося. Мої гриби там викликали фурор. Їх і роздивлялися, і нюхали, і фотографували. Всі були вражені, розпитували, де знайшов, цікавилися, чи не червиві. На грибному аукціоні обидва мої гриби купило подружжя із Запоріжжя. За більший дали 1500 грн, менший – 1000 грн. Частину грошей я одразу задонатив ЗСУ.

Миколині гриби стали рекордсменами «ГрибФесту». Організатори фестивалю вручили грибнику спеціальну сумку для «тихого полювання». Микола вже протестував цей подарунок у лісі, каже - "зручний".

Грибна історія Миколи Гамарника на цьому не закінчилася. Чоловік продовжує щодня ходити до лісу по гриби.

- Цього сезону людей у лісі багато, а грибів мало, - розповідає. – Хоча шукати грибочки в горах – це складна робота. Треба добряче натомитися, находитися вгору-вниз, поки назбираєш кошика. Та й чого лукавити, і місця зі щедрими грибницями треба знати. Маю тепер ціль: відшукати грибочка вагою у три кілограми, - сміється Микола.

Ростуть опеньки і маслюки

Поки в жовтні не вдарили морози, можна сміливо йти до лісу по гриби. Залежно від погоди, грибний сезон може тривати аж до кінця місяця. Ось основні види грибів, які трапляються саме в цей період:

• Пізні білі гриби (боровики). Їх треба шукати під ялинами, буками та дубами, особливо у Карпатах і на Поліссі. Вони вже не такі масові, як у вересні, але ще трапляються великі і щільні екземпляри.
• Підберезники та підосичники. Витривалі до прохолоди, добре ростуть навіть після перших приморозків. Часто ховаються під опалим листям.
• Опеньки осінні. Вони люблять пеньки, зруби, повалені дерева, ростуть «букетами».
• Гливи. З’являються пізньої осені, іноді навіть у листопаді. Ростуть на пеньках і мертвій деревині.
• Сироїжки. Делікатні гриби, в жовтні є лише деякі види. Трапляються чисті й гарні у хвойних лісах.
• Маслюки пізні. Шукайте найчастіше під соснами. Якщо осінь тепла, то маслюки кошиками можна збирати аж до листопада.
• Печериці. Не бояться навіть перших морозів. Шукайте в листяних гаях і на галявинах.

По гриби треба вирушати з певними знаннями. Адже можна весь день витратити на похід по лісу, а знайти лише мухомора.

Досвідчені грибники радять не поспішати. Кажуть, у лісі треба ходити не ногами, а очима. Побачив шматочок білого капелюшка? Роздивись навколо уважно. Часто поруч із першим грибом ховаються ще кілька, ціла маленька родина.

І ще кілька правил вдалого «тихого полювання»

• Йти після дощу. Найкращі гриби з’являються через день-два після дощу, коли сонце вже трохи пригріло, а земля все ще волога.
• Кожне дерево має «свій» гриб. Підберезники зазвичай ростуть біля беріз, підосичники - під осиками, боровики люблять сусідство дуба і смереки.
• Не знаєш гриба? Не бери! Отруйні види часто вдають із себе їстівних, і навіть досвідчені грибники іноді помиляються.
• Ходіть подалі від промислових зон і доріг. Гриби вбирають у себе все, що осідає з повітря, і ніяке варіння не врятує від важких металів. Тому краще оминати навіть білі, які ростуть біля траси чи заводу.
• Знайдений гриб треба обережно викорчувати чи зрізати. Виявляється, правильними є обидва варіанти збору, щоправда, залежно від типу грибочка. Трубчасті гриби (наприклад, білі, підберезники) краще викручувати. Для цього треба акуратно розчистити землю навколо основи ніжки пальцями, а потім обережно викрутити гриб. 
• Пластинчасті (сироїжки, опеньки) зручніше зрізати, щоб не пошкодити тендітну ніжку, не потривожити сусідні гриби. Обидва методи безпечні для грибниці, якщо виконувати їх обережно.