Як правильно застосовувати штучний інтелект у навчанні: поради МОН

Штучний інтелект поступово стає невіддільною частиною освітнього процесу. І тут головне завдання держави – навчити освітян, школярів і студентів користуватися ним без ризиків для якості знань.

Як застосовувати ШІ у навчанні?

Посадовець зауважив, що перш за все студентам та учням не варто уникати нових технологій – натомість важливо навчитися застосовувати їх розумно.

Я раджу їх використовувати. Очевидно, що треба пробувати знайти ті застосування, які особисто вам підходять найкраще,
– зазначив Завгородній.

За його словами, МОН вже поширює рекомендації щодо використання ШІ не лише у вишах, а й у школах. Вони створені на основі документів, розроблених Центром штучного інтелекту Мінцифри. Хоча перш за все ці рекомендації адресовані вчителям, ті самі принципи можуть застосовувати і самі учні.

Головним викликом, на думку Завгороднього, є не сам факт появи ШІ, а зміна мислення, яку він провокує.

Коли можна просто запитати і отримати готову структуровану відповідь, виникає спокуса не мислити самостійно. Це створює ризик когнітивної лінії – втрати навички розумової роботи, – каже заступник Лісового.

Він при цьому переконаний, що педагогічні підходи мають змінитися: акцент варто робити не на результаті у вигляді тестів чи конспектів, а на самому процесі мислення.

Чим небезпечний ШІ?

Окрема проблема – правдивість даних, які генерує ШІ. Завгородній зазначає, що "галюцинації" моделей ШІ – тобто вигадані факти чи помилки – не є основною загрозою для навчального процесу. Набагато серйозніша проблема у тому, що такий згенерований контент масово потрапляє в інтернет і стає джерелом для нових помилкових відповідей.

Це глобальна проблема, не лише для освіти. Але вона має наслідки і для шкіл, і для вишів. Тому вчителям варто зміщати фокус від перевірки фактів до оцінки когнітивного процесу учня,
– каже він.

Завгородній наводить приклад того, як змінюється роль учителя: замість вимагати від учня просто переказ фактів з історії чи літератури, варто стимулювати його до творчої взаємодії з інструментом. Наприклад, можна дати завдання, у якому учень спілкується з чатботом від імені персонажа прочитаної книги, а потім аналізує цю розмову й презентує власні висновки.

Такі завдання не дають можливості просто списати. Вони створюють досвід, який вимагає мислення і взаємодії, а не механічного копіювання, резюмував посадовець.