Чи здатні FPV-дрони та КАБи пробити оборону Києва: експерт пояснив

Росіясуттєво розширює зону ураження, атакуючи прифронтові міста, як-от Харків та Чернігів, дронами типу «Ланцет». Експерт кажє, що рішення є — це багаторівнева система РЕБ, яку має закуповувати місцева влада. Однак він застерігає: проти 500-кілограмових КАБів ця технологія майже безсила.

Про це повідомив заступник директора Piranha Tech Анатолій Храпчинський.

Він нагадав про нещодавні атаки на Харків та удар «Ланцетом» по Чернігову. За його словами, ворог активно використовує платформи, що колись були комерційними БпЛА, перетворюючи їх на зброю.

Головним завданням прифронтових громад, на його думку, є побудова ефективної екосистеми захисту від дронів.

Як має працювати «РЕБ-купол»

Експерт пояснює, що мовиться не про один пристрій, а про групу рішень, що формують єдину систему. Вона складається з «купольних» систем та спрямованих засобів з різною дальністю (від 5 до 20 км).

«Навколо міста побудувати перше й друге кільця захисту засобами РЕБ — цілком можливо. Для цього міським радам слід закуповувати рішення, які прикривають критично важливі об’єкти», — зазначив Храпчинський.

Така система зводить дані від радарів і детекторів на єдиний командний пункт. Вона здатна виявляти та пригнічувати канали зв’язку розвідувальних БпЛА (які часто є передвісниками нових ударів), FPV-дронів та навіть їхніх носіїв типу «Молнія».

Яка головна загроза

Однак, відповідаючи на запитання про керовані авіабомби (КАБи), Храпчинський наголосив, що РЕБ не є панацеєю. Росія здатна швидко масштабувати виробництво модулів УМПК, що дозволяє запускати велику кількість КАБів.

Системи РЕБ можуть пригнічувати навігацію бомби і тим самим зменшувати точність її влучання. Але для умов щільної міської забудови цього недостатньо.

«РЕБ — це елемент протидії, який зменшує точність. Але 250–500 кілограмів вибухівки, що впаде за 10–100 метрів, у місті все одно матимуть важкі наслідки», — застеріг експерт.

Храпчинський також зазначив, що загроза FPV-атак по Києву наразі перебільшена через закони фізики та радіогоризонт. Проте технології не стоять на місці.

Вже зараз дрони, як-от «Шахеди», можуть обмінюватися даними між собою. Крім того, ворог може використовувати окремі апарати як «радіоміст» (ретранслятор), щоб подовжити зв’язок для ударних дронів і збільшити дальність їхнього польоту.

Водночас експерти, погоджуються, що збивати лише бомби недостатньо. Ключовим завданням є знищення літаків-носіїв або їх відгін на відстань понад 200 км від фронту. Для цього Україні потрібні системи дальньої дії, винищувачі та створення єдиної мережі радіолокаційного виявлення. Як альтернативну стратегію експерти також називають превентивні удари по російських аеродромах, звідки злітають бомбардувальники.

© Управління ДСНС у Харківській області Наслідки атаки на дитсадок в Харкові. / © Управління ДСНС у Харківській області Які знаки зодіаку можуть зійтися з колишніми 2026 року / © unsplash.com Дмитро Пєсков / © Associated Press