Як сказати українською "пока": як правильно попрощатися

У щоденному спілкуванні багато українців досі механічно використовують російське слово «пока» як універсальну форму прощання. Це слово, що є калькою, насправді не має автентичного коріння в українській мові, а його використання збіднює наше мовлення.

Мовознавці пояснюють, що російське «пока» походить від скорочених виразів на кшталт польського «na razie» або чеського «zatím», які буквально означають «тим часом» або «поки що». У такий спосіб люди давали зрозуміти, що спілкування припиняється лише на певний проміжок часу, і планують зустрітися знову. Хоча в старих українських словниках і траплялася пропозиція використовувати «тим часом» як український відповідник, ця формула не прижилася, оскільки не набула такої функції прощання, як у російській мові. Тому краще обирати питомі та милозвучні українські варіанти.

А що стосовно «па-па»

Поряд із «пока», у розмовному середовищі нерідко можна почути і формулу «па-па». На відміну від «пока», етимологія цього слова вказує на його польське походження, а не російське. Відомо, що на території Галичини цей вираз побутував давно, оскільки в польській мові «па-па» є типовим дитячим прощанням, яке супроводжується помахом руки.

Саме тому, з приводу слова «па-па» в українській мові виникає певна неоднозначність:

• Це не русизм. Слово має європейське (польське) коріння, і його поширення на Західній Україні відбувалося як полонізм чи діалектизм.

• Це неформальний вислів. У суворій літературній нормі та в офіційному спілкуванні «па-па» не є стандартною формулою.

Як стверджують мовознавці, у неформальному спілкуванні (з дітьми, близькими друзями) «па-па» є цілком прийнятним і є кращим за «пока». Однак, якщо прагнути максимальної чистоти мови, краще використовувати «Бувай!».

Як правильно українською попрощатися

Щоб уникнути суржику та збагатити своє мовлення, варто використовувати питомі українські формули прощання, які можна поділити на кілька груп:

1. Ці вирази чітко засвідчують намір побачитися знову. Найбільш універсальними є «До побачення!» та «До зустрічі!». У сучасному спілкуванні, особливо телефоном чи в мережі, варто використовувати «До зв’язку!», «Зв’яжемося!», «Спишемося!» чи «Зідзвонимося!». Якщо зустріч призначена на конкретний час, можна сказати «До завтра», «До вечора» або «До вихідних».

2. Побажання благополуччя. Це тепла, щира форма прощання, яка одночасно висловлює турботу. Лаконічний і дружній варіант — «Бувай!» (або «Бувайте здорові!»). Також доречно бажати «Щасти!» або «Щасливо!», підкреслюючи своє добре ставлення до співрозмовника. У поїздку слід проводжати словами «Щасливої дороги!».

3. Якщо потрібно попрощатися рішуче, можна сказати «Прощавай (те)!». Якщо ж відомо, що розлука буде дуже короткою (наприклад, у межах дня), дотепно сказати «Не прощаємося!».

Свідомий вибір автентичних українських прощальних формул є кроком до збагачення власного мовлення та підкреслення його самобутності.

Топ-6 трендів у дизайні інтер’єру, які будуть усюди у 2026 році / © Associated Press Оля Полякова з молодшою донькою / © instagram.com/polyakovamusic Володимир Зеленський / © Associated Press Церковний календар на листопад 2025 року / © unsplash.com