Графіки відключень, вимкнень чи знеструмлень? 10 запитань до мовознавиці
Графіки відключень, вимкнень чи знеструмлень? 10 запитань до мовознавиці

Графіки відключень, вимкнень чи знеструмлень? 10 запитань до мовознавиці

«Главком» із філологинею Ольгою Васильєвою у рубриці «Мовне питання» щотижня розбирають тонкощі української лексики, стилістики, акцентуації, правопису, а також відповідають на запитання читацької аудиторії, які можна надсилати на електронну скриньку [email protected] з темою листа «Мовне питання».

Вивчаймо мову разом, говорімо та пишімо правильно!

Усі випуски читайте 👉 у спецпроєкті «Мовне питання»

Ми вже всі звикли до слова «відключати», але чомусь нікому з нас не подобається слово «виключати» (у значенні «вимикати»), хоча корінь той самий. Обидві російські кальки – «виключати» і «відключати» – можна і треба замінювати на «вимикати» або «відʼєднувати». Так само як замінюємо «виключення» на «виняток», «виключити з університету» – «відрахувати з університету», «виключити ймовірність / діагноз» – «відкинути ймовірність / діагноз» тощо. Загалом кальок із коренем -ключ- понад двадцять.

Якщо подивитися в тлумачному словнику значення слова «вимикати», то побачимо, що це «припиняти дію чого-небудь, перериваючи зв'язок із загальною системою». Тобто електроенергію теж вимикають (не плутати з «відмикати» / «відімкнення» – за допомогою ключа відкривати замок або що-небудь замкнене). «Графік вимкнень» замість «графік відключень» – цілком притомний варіант, однак є кращий, а саме «графік знеструмлень». 

У слові «знеструмлення» є кілька сем (сема – смислова одиниця у складі слова). Одна з них представлена префіксом зне-, що означає позбуття (у нашому випадку – струму), тож, на відміну від «вимкнення», одразу зрозуміло, що саме вимикають, і не потрібен додаток (графік вимкнення чого?). Отже, планові / аварійні знеструмлення, графіки знеструмлень.

• 1 •

Віталій Старовойт: Якщо ми кажемо Стівен Гокінг, то назва ракети має бути «Томагок», а не «Томагавк»?

Саме так. Цей склад у словах Tomahawk і Hawking вимовляється однаково, не треба гавкати. Але як уже повелося: «Томагавк» – не транскрипція, а транслітерація (передавання буква в букву). Узагалі ж це слово англійці теж запозичили – у алгонкінських індіанців було «tamahak». Але вже назва ракети прийшла до нас з англійської мови, тому вживаємо транслітерацію з англійської, хоча правильніше було б транскрибувати. 

• 2 •

Віктор Чуб: Чи справді треба вважати росіянізмом слово «холостяк»? Воно є в одинадцятитомному тлумачному словнику.

Так, це росіянізм. У старих словниках цього слова немає, а в радянському тлумачному є. У старих словниках натомість є спільнокореневі «холостий» (порожній) і «холостити» (каструвати). Авжеж, можна утворити й «холостяк», але це фактичний пейоратив (зневажливе слово), що означатиме «порожня», «неплідна» людина. Натомість в українській мові холостяк – це парубок, а холостячка – дівка. Холостякувати – це парубкувати й дівувати. Навіть «старого холостяка» в Україні завжди називали парубком (щоправда, старим або підтоптаним, а ще підтоптаним паничем). Є і нейтральніші варіанти: «одинак» і «одиначка». Також нагадаю, що в СУМ-11 є росіянізми. Не можна сказати, що це поганий словник, але ним треба вміти користуватися (розпізнаючи та перевіряючи підозрілі елементи). Потрібно спиратися на сучасніший – СУМ-20, однак він вийшов по літеру П. Побачимо, чи буде в ньому «холостяк». Можливо, подадуть з позначкою «розмовне».

• 3 •

Микола, Київ: Пані Ольго, а які є українські замінники російських висловів «Баба, коня на скаку остановит, в горящую избу войдет» і т.п., які описують жінку сильну і рішучу, міцну і словом і ділом?

Замінників цього вислову немає і не може бути, бо це рядки з поезії Некрасова, а не народна творчість. Але є іменники «козир-дівка» і «козир-баба» (як відповідники до російських «бой-девка» і «бой-баба»). Обидва варіанти наведені у словниках Кримського і Єфремова, Ніковського, Виргана і Пилинської. Однойменна назва твору («Козир-дівка») є у Григорія Квітки-Основʼяненка. Є ще й «козир-молодиця»: «Юнона, козир-молодиця, Юпітеру не піддалась» (І. Котляревський).

• 4 •

Марина, Жашків: Кесарів розтин, кесарський чи цісарський? Бачила всі три варіанти.

Офіційно у протоколі МОЗ – «кесарів розтин». Але «кесарів» – це «належний кесареві», тобто присвійний прикметник. Розтин не належить, а стосується кесаря (через давньоримське походження цього способу розродження). Тому, гадаю, доречнішим буде відносний прикметник «кесарський». Не «цісарський», бо цісар – це імператор Австро-Угорщини. 

• 5 •

Юлія Ківш: Обраниця чи обранка? А можна обидва варіанти? Ви писали, що можна і управліниця, і управлінка; і доброволиця, і доброволка.

Так, можна обидва варіанти. СУМ-20 подає «обранка» – те саме, що обраниця. Так подає і СУМ-11: «Рожеві квіти і світи, Вогні невипалені ранків, І ти, на всіх дорогах ти, Досвітніх мрій моїх обранка (Павло Усенко)». Тобто навіть у радянському словнику повно фемінітивів.

• 6 •

Тетяна Слісаренко: Три роки по тому чи три роки потому? Є різниця?

«Потому» – це те саме, що «потім»: «Ловив [Андрій] вухом той клик машини довго, уважно, наче боявся пропустити з нього хоч одну мить. Потому обернувся до жінки, весь сяючий» (М. Коцюбинський). Підставляємо і що отримуємо: три роки потім? Тому треба «по тому», що означатиме «після того», через три роки.

• 7 •

Сашко Нечуй: Підкажіть, то все-таки «з другого боку» чи «з іншого»?

Якщо йдеться всього про два аспекти обговорюваного питання, то «з другого». Якщо їх багато і треба навести лише один – то «з іншого». Натомість багато хто помилково каже щось на зразок: «Однією рукою ріже, іншою пише». Рук у людини всього дві, тому пише другою, а не іншою.

• 8 •

Володимир Загоруйко: Чи є різниця між словосполученнями «давати змогу» і «давати можливість»?

Це синонімійні сполуки. Як на мене, «давати можливість» має наліт канцелярщини, однак змога – це не тільки можливість, а й спромога. А спромогу не можна дати, бо це здатність людини, в той час як можливість – це наявність сприятливих умов. 

• 9 •

Оксана Артюх: «Достойний» завжди треба замінювати на «гідний» чи буває, коли ні?

Можна вживати обидва слова, але згідно з сучасною літературною нормою вживаніше «гідний». Однак «достойний» – це не росіянізм, є в усіх старих словниках і в сучасних. Є в нас і такі слова, як «достойник» / «достойниця» (особа, яка має вищий духовний, військовий чин або обіймає керівну посаду). Навіть у сучасній мові можна замінювати сполуку «високопоставлений діяч» іменником «достойник». Не дуже поширене слово, але симпатичне і не канцелярське.

• 10 •

Олег Рябий: Тряпичная кукла – це ганчірʼяна, ганчірочна чи ганчірна?

Ганчірʼяна і ганчірна. Це слова-дублети, тобто абсолютні синоніми. Першим словом у СУМ-20 наведено «ганчірʼяний», а від нього виводиться «ганчірний» («те саме, що ганчірʼяний»).

Запитання для Ольги Васильєвої надсилайте на електронну скриньку [email protected] з темою листа «Мовне питання». 

«Главком»

Джерело матеріала
Згадувані персони
loader
loader