Випробування міцності: як ферми виживають і розвиваються у воєнний час
Випробування міцності: як ферми виживають і розвиваються у воєнний час

Випробування міцності: як ферми виживають і розвиваються у воєнний час

Пані Анно, четвертий рік іде війна. Усі вже як могли адаптувалися, але все ж: з якими проблемами стикаються ферми сьогодні?

Війна стала для українських тваринницьких і птахівничих господарств справжнім випробуванням. Якщо раніше основними викликами були ринки збуту й конкуренція, то тепер додалися труднощі з логістикою, енергопостачанням і кадрами. Через постійні атаки на інфраструктуру фермери змушені переходити на генератори, резервні системи живлення та енергоощадні технології. Дефіцит робочих рук теж стимулює автоматизацію — і в цьому галузі дуже допомагають інженерні рішення. За ці роки VADA активно розробляє й впроваджує технології, які не лише підтримують стабільність виробництва, а й дають змогу господарствам розвиватися навіть у кризових умовах.

Що сьогодні найзатребуваніше?

Передусім — стабільність. Для цього ми встановлюємо резервні системи енергозабезпечення, автоматизовані системи годівлі та напування, які мінімізують перевитрати кормів і води, а також системи мікроклімату. Завдяки віддаленому моніторингу керівник може реагувати миттєво, навіть перебуваючи не на фермі. У тих господарствах, де ці системи впроваджені, вони стали справжньою “подушкою безпеки”.

А що можуть зробити середні ферми без великих вкладень?

Навіть прості рішення дають відчутний ефект: ніпельні поїлки, дозатори води й корму, вентилятори з ручним чи автоматичним керуванням, таймери для освітлення й вентиляції. Додайте кілька датчиків — і ви вже бачите ситуацію в реальному часі. Такі кроки допомагають економити ресурси й підвищують продуктивність без капітальної модернізації.

На Вашу думку, що з європейського досвіду варто впроваджувати в Україні?

Технології — так, але адаптовані до наших умов. У нас інший клімат, інша енергетика, інші масштаби. Тому головне — не копіювати, а переосмислювати й підлаштовувати під українські реалії.

Пані Анно, чому для сучасного фермера важлива технічна грамотність?

Бо фермер сьогодні керує не лише тваринами, а цілим технологічним комплексом. Без розуміння принципів роботи обладнання можна втратити продуктивність, навіть маючи найкращу техніку. В Україні не вистачає інженерів, тож ми у VADA постійно навчаємо своїх фахівців, у тому числі на базі наших європейських партнерів. Часто доводиться адаптувати обладнання до старих ферм — і це вимагає творчості. Але результат того вартий: старі приміщення починають працювати на рівні сучасних комплексів.

Розкажіть про нетипові чи найскладніші проєкти.

Їх безліч. Наприклад, у 2024 році ми реалізували унікальний проєкт вентиляції на ТОВ “УЛАР”. В одній будівлі — три пташники, по 24 м шириною кожен, загалом 72 м завширшки і 90 м завдовжки. У середньому пташнику, розташованому під другим поверхом, зробити вентиляцію традиційно просто неможливо. Ми спроєктували наскрізні шахти — повітряні короби довжиною 72 м і шириною 2,5 м із клапанами по боках. Система мікроклімату Hotraco з віддаленим доступом забезпечує ідеальний баланс температури й вологості, тож навіть за великої щільності утримання птиці мікроклімат стабільний. Таких будівель уже дві, третя — на черзі. 

А у 2023 році ми запропонували МХП новий підхід до туманоутворення. Замість класичної системи pad-cooling встановили форсунки на сендвіч-панелях. Це дало зниження температури до 6 °С і комфорт птиці навіть у спеку.

Ще один показовий приклад — автоматизована молочна кухня VDL у Дніпрі для поросят ТОВ “Сігма”. Завдяки системі годування поросята набирають потрібну вагу не за 28-30 днів, а лише за 22. Ми також монтували обладнання на комплексах “Агро-Овен”, “Епікур”. Часто трапляються нетипові проєкти: бувають пташники Т-подібної форми, старі корівники, переобладнані під свинарники. Але ми завжди шукаємо технічне рішення, яке спрацює.

А що VADA не робить?

Ми робимо все. VADA — не просто постачальники обладнання. Ми закриваємо всі інженерні потреби ферми “під ключ”: від води, вентиляції, освітлення до систем управління. Багато наших конкурентів беруться лише за якусь окрему частину роботи на фермі, а ми комплексно інтегруємо все. Навіть шафи управління виготовляємо власні — не серійно, а з урахуванням специфіки кожного господарства. Це рівень, якого в Україні досягають одиниці. Поступово починаємо виробляти й власне обладнання — наприклад, систему годівлі для курки й півня. Це перші кроки до створення українського інженерного продукту, який не поступається європейським аналогам.

Що найважчого й найцікавішого у вашій роботі?

Найважче — відповідальність. Коли господар довіряє нам ферму, це фактично його бізнес і добробут сімей, які там працюють. Я не люблю, коли клієнт чекає. Тому якщо ми беремося за якийсь проєкт, то з повною відповідальністю за якість виконаних робіт і терміни. А найцікавішого я б віднесла нестандартні завдання. Інколи потрібно придумати абсолютно нове рішення, щоб система запрацювала. І коли приїжджаєш після запуску, бачиш здорових тварин і спокійних фермерів — розумієш, заради чого працюєш. Це й є справжня мотивація.

Королева Летиція / © Getty Images

Читати публікацію повністю →

Радіодиктант національної єдності присвячений Дню української писемності та мови / © pixabay.com

Читати публікацію повністю →

Весільна сукня принцеси Шарлотти / © Getty Images

Читати публікацію повністю →

Президент США Дональд Трамп / © ТСН

Читати публікацію повністю →

Джерело матеріала
loader
loader