/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2Fa8fa67c98c88098976bdc2cc01c0fdf9.jpg)
Антиукраїнський блок Угорщини, Чехії і Словаччини: для чого це Орбану і як реагувати Україні
28 жовтня на Politico вийшла стаття чи то про плани Орбана, чи то щодо подальшої перспективи так званої "Вишеградської четвірки" (V4), неформального регіонального об’єднання Польщі, Чехії, Словаччини та Угорщини, початковою метою якого була євроінтеграція, а згодом – підтримка євроінтеграції України, співпраця та побудова міцних зв'язків серед держав Центральної Європи.
Зараз цей формат фактично заморожений, проте, має потенціал відродитися, але вже з геть протилежною метою – не допустити Україну в ЄС. Принаймні таку мету переслідує угорська влада, яка напередодні вирішальних для автократичного режиму Орбана виборів-2026 не соромиться говорити про це відверто.
Провідний політичний радник угорського автократа Віктора Орбана та його тезка Балаш Орбан прозоро натякає, що Угорщина прагне залучити до "групи шкідників" побратимів V4, створивши антиукраїнський союз. 24 Канал оцінює реальну небезпеку та дієвість таких погроз угорців. У цьому нам допоміг розібратися політолог і засновник аналітичної спільноти Resurgam Дмитро Корнієнко.
Що задумав Орбан проти України?
В інтерв’ю Politico Балаш Орбан відверто заявив, що угорська влада дуже розраховує на переможця виборів у Чехії правого популіста Андрея Бабіша та словацького прем'єр-міністра Роберта Фіцо. Мрією режиму Орбана є створення міцного політичного альянсу, щоб лобіювати свої інтереси в Брюсселі на рівні ЄС. Мета – щоб Орбана більше не примушували пити каву, поки вирішуються серйозні питання.
Натомість сам Віктор Орбан і компанія могли б формувати та диктувати потрібний порядок денний.
Нагадаємо, що орбаністи (партія "Фідес" – 24 Канал) складають основу групи "Патріоти за Європу", що є третьою силою в Європарламенті. Втім, у реальності "Патріотам" відведено роль собаки, яка гавкає, але не кусає, бо на ухвалення рішень вони здебільшого не впливають, відіграючи лише роль спойлера для центристської більшості. Те саме відбувається на рівні Європейської Ради.
Я думаю, що це (утворення неформального блоку скептиків щодо України – 24 Канал) станеться – і буде все більш помітним. Це дуже добре спрацювало під час міграційної кризи (2015 року – 24 Канал). Так ми змогли чинити опір,
– політичний радник прем'єр-міністра Угорщини Балаж Орбан розкриває плани Будапешта.
Крім антиукраїнських заяв Орбан традиційно звинуватив в усіх гріхах ЄС, відкинув усі звинувачення на адресу свого патрона та його політичного курсу, заперечив звинувачення у шпигунській діяльності угорського комісара з питань охорони здоров'я та посла в ЄС Олівера Варгелі, але при цьому заявив, що Угорщина нікуди йти не збирається.
Ми хочемо бути всередині. Ми є частиною клубу,
– Балаш Орбан декларує, що Угорщина й надалі планує всім викручувати руки на рівні ЄС.
Що стоїть за погрозами Орбана і до чого тут вибори в Угорщині?
Такі заяви слід розглядати як елемент передвиборчої кампанії в Угорщині, вважає політичний експерт і засновник аналітичної спільноти Resurgam Дмитро Корнієнко.
У розмові з 24 Каналом пан Дмитро пояснив, що це також може бути елементом перемикання уваги, адже угорська дипломатія минулого тижня отримала потужний удар – попри пафосні заяви угорців Трамп скасував зустріч із Путіним у Будапешті. Але головне завдання – провокація проти України.
До речі, між Києвом та Будапештом давно триває обмін ремарками на високому рівні. З останніх епізодів – тонка заява президента Зеленського про успіхи України та визнання одним із них скасування зустрічі Трампа та Путіна в Угорщині. Тому інтерв’ю радника Орбана – це частина політичних маневрів.
Такі заяви – провокація українського уряду, щоб ми емоційно на це відреагували, а далі б уже внутрішня пропаганда Орбана подавала це як "злі Україна та Брюссель тиснуть на Угорщину",
– вважає Корнієнко.
Також експерт наголошує на передчасності таких заяв, адже як у Чехії, так і в Словаччині є свої нюанси.
Дмитро Корнієнко
політолог і засновник аналітичної спільноти Resurgam
На цей час уряд у Чехії ще не сформувався, тому про ніякі союзи наразі не може йти мови. З іншого боку, абсолютно зрозуміло, що президент Чехії Петр Павел буде намагатися активно вплинути на зовнішню політику, про що є відповідні заяви та повідомлення в чеській пресі. Щодо Словаччини, то попри те, що в України традиційно погані відносини з Робертом Фіцо ще з 2008 року, а ми ще й зупинили транзит газу на початку 2025, нам вдається знаходити спільну мову. Попри кризові відносини Словаччина продає Україні зброю, й продажі зросли в рази, за деякими даними.
Тобто Орбан хоче видати бажане за певну істину, ігноруючи чимало інших факторів. Йому персонально вигідно тиснути на Україну, бо він не має інших варіантів збереження російських енергоресурсів в Угорщині та щодо позиціювання внутрішнього. Але в ЄС така позиція не надто популярна. І бажання Орбана не означають, що такі країни як Чехія та Словаччина, попри всю свою неоднозначність, будуть так само ризикувати та наражатися на гнів Брюсселя.
Ще один важливий момент – а чи варто Празі та Братиславі ризикувати, зважаючи на те, що Віктор Орбан, якби він не надував щоки, але перетворився на "кульгаву качку" – навесні 2026 року на нього чекають парламентські вибори, де шанси його політсили наразі не дуже високі.
За більшістю оцінок, партія "Тиса" лідера угорської опозиції Петера Мадяра є фаворитом, а це означає, що через кілька місяців Орбана просто не буде в Європейській Раді й сама ідея антиукраїнського блоку втратить свою рушійну силу.
Дмитро Корнієнко
політолог і засновник аналітичної спільноти Resurgam
Трамп, звісно, нас привчив, що політика може бути трохи нераціональною, але в Європі вона все ж більш-менш раціональна. До того часу, поки невідомо, що буде з Орбаном та його виборами, про які союзи може йти мова, особливо, якщо ці союзи достатньо великі політичні наслідки.
Якою має бути позиція України та чи слід відповісти на провокацію?
Публікація в престижному Politico маніфесту орбаністів викликала хвилю занепокоєння в українських ЗМІ. Деякі колеги навіть подали ідею антиукраїнського союзу вже як факт, що наразі не відповідає дійсності. Але це все одно сигнал, точніше свідома провокація.
У розмові з 24 Каналом Дмитро Корнієнко наголосив, що угорська влада чекає від України публічної реакції, і саме тому реагувати на це особливо не потрібно, щоб не годувати угорських тролів.
Дмитро Корнієнко
політолог і засновник аналітичної спільноти Resurgam
Насправді зроблено все дуже хитро. Ця заява не є офіційною, це слова не прем'єра Угорщини, а його політичного радника (і тезки – 24 Канал) в приватному інтерв’ю. Тому реагувати на це потрібно також приватно, такими самими методами. Але офіційно реагувати, вважаю, буде помилкою, бо Орбан це неодмінно використає у своїй внутрішній пропаганді. Якщо ж Україна зацікавлена, щоб Віктор Орбан ці вибори зрештою програв, то краще промовчати, навіть якщо нам "дуже чухається". Оскільки це не несе зараз реального ризику, не вбачаю за доцільне відповідати на те, що є внутрішнім популізмом.
Тож не годуємо політичних тролів, будьмо готові до нових провокацій орбаністів та чекаємо на результати виборів у сусідній до нас країні, яка попри свої незначні розміри, завдала Україні чимало шкоди.
Щодо Віктора Орбана, то якщо ідея реформування "вишеградської четвірки" під нього не вигорить, у його команди, видно, є "запасний план". Ним просто зараз опікується ще один наближений до Орбана персонаж – міністр закордонних справ Петер Сійярто. Той нині інтегрується з Білоруссю і вже заговорив російською в Мінську. Сподіваємось, задум Сійярто справдиться – і навесні після програшу на виборах він разом з обома Орбанами опиниться у Мінську, а, може, навіть у Ростові.
Орбан дійсно засидівся у владі – за 15 років він перетворив Угорщину на корупційну автократію, що перебуває в постійній економічній кризі й живиться популізмом та ресентиментом. Угорщина Орбана – це така собі собака на сіні, від якої ЄС жодної користі, бонуси отримує лише Орбан та його оточення, натомість пересічні угорці втрачають надію на перспективи на достойне життя.
Навпаки усунення одіозного автократа дало б угорцям реальний шанс на зміни. Від чого виграли б усі. Можливо, навіть відродився "вишеградський формат", до якого б з радістю долучилась і Україна, вже не в як загроза та постійна "лякалка", а як друг і партнер Угорщини.

