/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F53%2F1194a30ea24d810b3637994ea3121a48.jpg)
Китайські мотори для війни: як Пекін допомагає Росії будувати армію дронів
Понад 3,3 млн двигунів із Китаю — офіційно для пральних машин, а фактично для дронів, що атакують українські міста. За даними The Wall Street Journal, Пекін продовжує постачати Москві критичні компоненти для БПЛА. Фокус з'ясував, чи може Україна витримати натиск технологічного тандему Росії та Китаю — і чи здатні переговори Дональда Трампа з Сі Цзіньпіном бодай частково зупинити ці постачання.
Від липня 2023-го до лютого 2025 року Росія імпортувала з Китаю понад 3,3 млн двигунів для безпілотників від компанії Shenzhen Kiosk Electronic на суму 83 млн доларів.
Про це повідомляє The Wall Street Journal, посилаючись на неопубліковані звіти для Держдепу США та європейських урядів.
За даними видання, Пекін уникає прямих поставок зброї, але не блокує експорт товарів подвійного призначення, які легко адаптувати для військових потреб. Формально ці двигуни придатні для побутової техніки: пральних машин, насосів чи електросамокатів. Однак реальним отримувачем стало московське ТОВ "Рустакт", зареєстроване 22 лютого 2022 року — за два дні до повномасштабного вторгнення.
Компанія спеціалізується на FPV-дронах: у 2023-му її виручка злетіла до понад 1 млрд рублів — у 12 разів більше, ніж у 2022-му. "Рустакт" не лише виробляє БПЛА, а й слугує логістичним хабом для інших російських збирачів дронів.
У грудні 2024-го ЄС запровадив санкції проти фірми за сприяння армії РФ, але закупівлі не припинилися. Загалом за період "Рустакт" купив товарів на 294 млн дол., з яких двигунів — на 83 млн дол.
Документи фіксують десятки подібних схем. Китай став головним постачальником критичних компонентів — двигунів, навігації — для дронів типу Shahed, якими Росія тероризує українські міста та енергосистему.
Мотори з Китаю: яка зараз ситуація з російськими дронами на війні
Авіаційний експерт Костянтин Криволап зазначив, що ці 3,3 млн двигунів з Китаю, ймовірно, стандартні електромотори малої потужності, які застосовуються у квадрокоптерах, FPV-дронах та іншій легкій авіаційній техніці.
"Вони універсальні: ідентичні моделі використовуємо й ми в Україні, закуповуючи їх у Китаї. Різниця лише в обсягах: Росія імпортує значно більше. Наші ланцюги постачання ускладнені санкціями — офіційно експорт таких товарів до країн, що воюють, заборонений. Однак обидві сторони знаходять обхідні шляхи: двигуни декларуються як комплектуючі для побутової техніки — блендерів, пральних машин чи міксерів", — пояснив Фокусу експерт.
За його словами, російська промисловість FPV-дронів суттєво наростили виробництво. Дрони кардинально змінюють характер бойових дій. Якщо раніше домінувала артилерія з класичним циклом — виявлення, корекція, контрбатарейна боротьба, підрахунок снарядів у співвідношенні 1:9 чи 1:15, — то нині ситуація докорінно інша.
На початковому етапі війни, за словами Криволапа, Україна утримувала лідерство в тактиках застосування дронів, зокрема перехоплювачів. Згодом ініціатива перейшла до противника. Ключову роль відіграє підрозділ "Рубікон" — елітна структура ФСБ, яка отримує значне фінансування, залучає висококваліфікованих фахівців і застосовується на найнапруженіших ділянках фронту. Військові успіхи росіян на окремих напрямках значною мірою пов'язані саме з діяльністю цього підрозділу.
Експерт констатує складність протистояння дронів Сил оборони України з дронами Росії.
"Росіяни масштабують "Рубікон" — збільшують кількість підрозділів, навчають операторів. У нас є окремі успішні приклади, але відсутня система мультиплікації. Це принципово інша організаційна модель", — продовжує Криволап.
Масована атака дронів РФ: як з цим боротися
Для протидії масовому використанню російських дронів можливі три основні підходи: дрони-перехоплювачі, пасивний захист РЕБ, сітки, або превентивні удари по операторах і пунктах управління. Стратегічно ефективнішим є проактивний підхід — передбачення загроз і розробка контрзасобів заздалегідь.
В Україні, за словами Криволапа, переважно застосовується реактивна модель: масові атаки "Шахедами" спровокували бум виробництва перехоплювачів, оскільки була створена економічна маржа та залучений приватний капітал. У сегментах без маржі система державних закупівель блокує розвиток, а спроби обійти обмеження через корупційні схеми призводять до неефективності.
"Все, що стосується дронів, залежить виключно від нас — на відміну від ракетної оборони, де критична роль партнерів. Наші позиції складні: десь ми попереду, десь вони. Але рух — тільки вперед. Технології не стоять на місці", — підсумував експерт.
Постачання з Китаю у РФ: що зміниться після зустрічі Сі Цзіньпіня з Дональдом Трампом
Політичний експерт Тарас Загородній, вважає, що наразі ніякої нормалізації між США та Китаєм не відбувається.
"Йдеться про тимчасові домовленості, які дозволяють Вашингтону перегрупуватися, зменшити залежність від китайських рідкоземельних металів та знайти нові важелі тиску на Пекін. Протистояння між двома державами зумовлене фундаментальними факторами: Китай прагне стати новим глобальним гегемоном, а США цього не допустять. Тож про справжню нормалізацію не йдеться", — наголосив Фокусу експерт.
Він переконаний, що ситуація між США та Китаєм рухається до військового конфлікту. Щодо постачань Китаєм дронів та компонентів до Росії, Загородній зазначив, що зменшення не буде.
"Китай займає позицію обмеженої, але стабільної підтримки Москви — на нинішньому рівні, без ескалації. Пекіну вигідна така конфігурація: Росія виконує всі вказівки, постачає сировину за заниженими цінами, слугує проксі-державою, яка відволікає ресурси США та Європи", — каже Загородній.
На його думку, Захід не має ефективних важелів тиску на Китай.
"Пекін контролює світове промислове виробництво та ринок рідкоземельних металів. Фактичних механізмів впливу на нього не існує", — підсумував політолог.
Експерт наголосив, що нинішня геополітична архітектура вигідна Китаю: Росія послаблює Захід, а Пекін уникає прямих ризиків, зберігаючи економічну та технологічну перевагу.
Нагадаємо, Росія суттєво вдосконалила "Шахеди" — тепер "Герань-2" серії "Ъ" можуть розпізнавати обставини бою в режимі реального часу та надсилають відео на контрольний центр.
Також Фокус писав, щоРосія будує нові майданчики для "Шахедів" у Брянській області, за 35 км від кордону України.

