Стрижка свиней, шкребіння по засіках та інші дива російської економіки
Стрижка свиней, шкребіння по засіках та інші дива російської економіки

Стрижка свиней, шкребіння по засіках та інші дива російської економіки

Стрижка свиней, шкребіння по засіках та інші дива російської економіки

Російська економіка дедалі більше нагадує казку «Колобок».

Пропаганда, звичайно, намагається показати, що йдеться про ту частину, де Колобок зухвало тікає від усіх проблем, як санкцій, так і криз, упевнено котячись стежкою економічної трансформації. Але події вересня-жовтня показали, що ми перебуваємо на самісінькому початку казки, де зголодніла баба починає скребти по засіках і ліпити Колобка з пилу й мишачого лайна.

Судіть самі, процес латання дірки в бюджеті РФ у жовтні вийшов на промислові рейки: тут тобі й зростання податків та інших поборів, і масове урізання видаткової частини. А як результат — однаково констатація багатотрильйонного дефіциту на найближчі роки.

Усе тому, що проблема не лише в бюджеті. Економічна система тріщить і місцями розвалюється, а безпілотники дзижчать так, що не витримують не тільки НПЗ і нафтобази, а й електропідстанції, залізничні вузли та заводи. Та й колективний Захід продовжує пакостити. Докладно про новий пакет санкцій ми вже писали. Зараз же традиційно підіб’ємо підсумки місяця, що минає, для економіки РФ, яка й без нових санкцій почала натурально сипатися.

Звільнення, простої та інші трудові будні

Місяцем раніше автомобілебудування впало в депресію та пішло на чотириденку, й новини жовтня показали, що це був тільки початок.

Ось лише деякі заголовки для демонстрації масштабів того, що відбувається:

  • «Найбільший виробник цементу в Росії, холдинг «Цемрос», перейшов на чотириденний робочий тиждень до кінця року»;
  • «Залізнична монополія РЖД, у якій працюють близько 700 тисяч людей, зобов'язала співробітників центрального офісу брати три додаткові вихідні на місяць за свій рахунок і підготувати пропозиції щодо скорочення працівників до 1 листопада»;
  • «Світовий виробник алмазів у каратах, компанія «Алроса», на 10% скоротив оплату співробітникам, не залученим у видобуток»;
  • «Свеза» — провідний виробник деревини й паперу в Росії, закрив фанерний завод у Тюмені через падіння попиту»;
  • «Мечел», один з найбільших вугільних виробників Росії, повідомив про зростання збитків, часткове припинення видобутку та скорочення виробництва нерентабельних марок»;
  • «На чотириденний робочий тиждень переходить «Уралвагонзавод» — найбільший виробник залізничних вагонів і головний постачальник танків для армії»;
  • «Найбільший виробник титану Уральський «ВСМПО-Ависма» з 1 грудня переведе частину співробітників на режим неповної зайнятості — чотириденний робочий тиждень».

Як бачимо, мова не про якісь дрібні компанії, а про флагманів своїх секторів.

До речі, про флагманів. Працівники «АвтоВАЗу» за підсумками місяця виявили, що на чотириденці й зарплату платять меншу, й бонусів із понаднормовими не нараховують. Кажуть, було 100–120 тис. руб., а стало 45–50 тис. І робітники «АвтоВАЗу» почали масово звільнятися. За їхнім прикладом пішли працівники ГАЗу.

А ще кажуть, що майже всі металургійні заводи Росії почали скорочувати штат.

Навіть надуспішний і прибутковий банківський сектор раптом вирішив звільнити під 30% айтівців. І взагалі виявилося, що втрати банків за рік зросли в 3,6 разу, досягнувши 230 млрд руб.

Кількість дефолтів за корпоративними облігаціями із січня по жовтень зросла вдвічі.

Тому не дивно, що Мінекономрозвитку переглянуло прогнози інфляції та ВВП на 2025 рік і далі:

  • зростання ВВП за 2025 рік знижено з 2,5 до 1%;
  • прогноз інфляції за рік зменшено до 6,8 з 7,6%;
  • 2026 року очікується зростання ВВП на 1,3% (було 2,4%).

І хоча проблеми в російській економіці стали очевидними майже всім, Росстат не здається, із завидною завзятістю стверджуючи, що промислове виробництво зростає.

Від’ємне зростання

За підсумками вересня, не без допомоги мікроскопа, Росстат роздивився і радісно відрапортував про зростання промвиробництва на 0,3% рік до року!

Нижче хіт-парад лідерів від’ємного зростання. Щоб не було відчуття, що ми тут вишеньки висмикуємо, пробіжимося в розрізі галузей.

Кажуть, у Росії бум будівництва. Що ж, ось як він виглядає:

  • цегла будівельна — мінус 28%;
  • блоки стінові силікатні — мінус 21%;
  • блоки й інші вироби сколадальні будівельні — мінус 17%;
  • плитка керамічна — мінус 34%;
  • піски природні — мінус 28%;
  • сітки, мати, матраци, плити та інше — мінус 28%.

А що там із будівельною й дорожньою технікою? А от що:

  • сівалки — мінус 38%;
  • трактори — мінус 25%;
  • бульдозери — мінус 60%;
  • автобуси — мінус 51%;
  • вантажівки — мінус 41%.

Оскільки перевезення будь-чого в Росії нині не у фаворі, то не потрібні й комплектуючі:

  • кузови для автотранспорту — мінус 37%;
  • причепи-цистерни й напівпричепи-цистерни для нафтопродуктів — мінус 37%;
  • вагони вантажні — мінус 47%;
  • вагони пасажирські — мінус 28%;
  • ДВЗ для автотранспорту — мінус 22%;
  • шини — мінус 28%.

І це ми ще не писали про насоси (мінус 35%), телевізори (мінус 20%), пральні машини (мінус 15%) та інші холодильники (мінус 14%), понад 20% падіння виробництва соняшникової олії, м'ясних консервів, шкіри. Та чого вже там, виробництво пива впало на 15%.

Хотілося б іще написати й про бензин, але ця статистика чомусь закрита. Але в нас є де почитати детальніше про успіхи наших безпілотників і труднощі російських НПЗ.

Перелічувати досягнення наших безпілотників із кожним місяцем стає дедалі важче, обмежимося констатацією з жовтневого звіту Міжнародного енергетичного агентства: накопичена шкода від українських ударів по російській нафтопереробці позначатиметься як мінімум до середини 2026 року.

НПЗ і нафтобази, які палають і не працюють, електропідстанції та залізничні вузли, що вибухають, проблемний Інтернет і скасування рейсів в аеропортах, газопереробні заводи й нафтоперегінні станції, які горять, пожежі й вибухи на військових і навколовійськових заводів — кожен із цих елементів окремо ще можна якось списати на тимчасові незручності, але от у сукупності в умовах, коли гроші стрімко закінчуються, все це радикально поглиблює й без того проблемну ситуацію.

Підтвердження факту, що гроші закінчуються й зводити дебет із кредитом не виходить від слова «зовсім», знаходимо в бюджетних перипетіях.

Бюджетні справи

У вересні здавалося, що уряд вирішив зосередитися на дохідній частині й продовжить вправлятися у формах експропріації законно нажитого в громадян і компаній.

Нагадаємо передумови. Дефіцит 2025 року планується на позначці 5,7 трлн руб. (на старті 2025-го було близько 1,1 трлн), а всього за 2025–2027 роки розмір дірки планують понад 12 трлн. Тобто проблема більш ніж серйозна.

Причому проблему дірки вирішувати потрібно відразу в трьох вимірах: у доходах, видатках і фінансуванні дефіциту.

Почнемо з останнього. Зважаючи на все, повністю витрачати Фонд національного добробуту 2025 року не наважилися (готуються до ще чорнішого дня, що натякає на вектор трансформації економіки).

Та що робити з плановою діркою в 12 трлн руб., коли доступ до зовнішніх ринків закрито (нагадаємо, навіть братній Китай у борг Росії не дає)? Відповідь єдина: друкувати гроші й будувати боргову піраміду. Як механізм — облігації федеральної позики.

Усім свідкам таргету інфляції в 4% — привіт!

І нагадаємо, що борг цей доволі дорогий (у жовтні брали під 15% плюс), — тільки на обслуговування вже накопиченого бюджет витрачає під 3 трлн руб. на рік. А якщо позичати прискореними темпами, то й не помітиш, як обслуговування боргу стане основною статтею державних видатків.

При цьому треба щось робити, аби дірка не зростала. Адже доходи федерального бюджету від нафти й газу у вересні просіли на 24,5% до аналогічного періоду минулого року. А за підсумками дев'яти місяців нафтогазові доходи виявилися на 20,6% меншими, ніж рік тому, і становлять 6,61 трлн руб.

Голова Федеральної митної служби радісно відрапортував, що порівняно з минулим роком митні збори скоротяться на 19% (1,4 трлн руб.) і стануть найнижчими за останні п'ять років.

Частково ми вже говорили в минулому огляді про заходи й масштаби планової експропріації заради порятунку дохідної частини бюджету РФ.

Крім підвищення штрафів, тарифів ЖКГ, алкогольних акцизів і ПДВ із 20 до 22%, Мінпромторг запропонував запровадити новий податок на продаж імпортних товарів через маркетплейси для продавців, які працюють на спрощеній системі оподатковування. Кажуть, бюджет від цього по трильйону на рік одержуватиме.

Щоб особливо хитрі громадяни не здумали шукати альтернативи за кордоном, Мінфін запропонував обкласти ПДВ товари, які росіяни купують через іноземні онлайн- майданчики. Сплачуватимуть податок як іноземні продавці, так і російські маркетплейси, що реалізують зарубіжну продукцію.

Ще з новацій — скасувати податок для самозайнятих громадян. Нагадаємо, наприкінці вересня уряд перевів малий бізнес у категорію платників ПДВ.

Вишенькою на торті стала новина про те, що підвищити податок на доходи заможних росіян у поточній ситуації російська влада не планує. Не царське це діло податки платити.

Російські регіони подивилися, як хоробро центральна влада планує підвищувати доходи федерального бюджету, й вирішили, що і вони не гірші. Зростання місцевих податків виглядає неминучим. А оскільки в місцевих бюджетів дірка вже незабаром під трильйон буде, то масштаб зрозумілий.

Підсумки, висновки, перспективи

У читачів не має виникати відчуття, що найстрашніше позаду й економіка намацала під ногами тверде дно. Швидше, навпаки, падіння тільки починається — ми нині в моменті, коли в літака, що летить, відмовили двигуни (а один із них ще й підозріло сильно димить). Тобто найцікавіше ще попереду.

Масові звільнення, банкрутства, дефолти, закриття торговельних точок, банківська криза, падіння рівня життя, зростання цін і девальвація рубля, а також інші атрибути російського економічного дива — це лише справа часу, бо процес стартував і зупинити його за нинішніх обставин не видається можливим.

Джерело матеріала
loader
loader