Татаров, депутати від ОПЗЖ та «слуги»: хто і як тисне на активістів і журналістів

У Верховній Раді народні депутати та представники Офісу президента намагаються тиснути на активістів і журналістів. Обрана від партії «ОПЗЖ» народна депутатка Вікторія Гриб у жовтні під час засідання комітету з питань енергетики сказала, що «захисники Карпат працюють на ворога». А представник «Слуги народу» Сергій Нагорняк навіть запропонував звернутися до СБУ щодо дій активістів. Причина — активісти вимагають від бізнесу перед установленням вітряків у Карпатах, згідно з законом, проходити оцінку впливу на довкілля.

Супроти журналістки Олени Мудрої, яка висвітлює ситуацію на Закарпатті, вже здійснюються не лише інформаційні атаки. Компанія «Вітряні парки України», яка пов’язана з нардепом Максимом Єфімовим і Едуардом Мкртчаном, подала проти неї два судові позови, що мають ознаки SLAPP(Strategic Lawsuits Against Public Participation — позови, які використовуються для тиску на тих, хто висловлює свою позицію щодо суспільно важливих питань). І це непоодинока ситуація в Україні, про це свідчить матеріал американської організації Human Rights First, де йдеться про тиск на громадян України, які ведуть боротьбу з корупцією і схемами забудовників під час відбудови.

У тому, щоб формувати упереджене ставлення до громадських активістів, беруть участь не лише деякі народні депутати, а й представник Офісу президента Олег Татаров. Це сталося під час розгляду «закону Ігоря Мазепи», який передбачає обнулення претензій до бізнесу, що зміг оформити на себе незаконно ділянки понад десять років тому. Саме Татаров на засіданні комітету спонукав народних депутатів голосувати за цю законодавчу ініціативу. Один з аргументів — це протидія активістам, що «заробляють великі гроші».

Зрештою Європарламент у своїй Резолюції дав оцінку цьому закону і висловився, що це — «легалізація краденого».

Окрім того, парламент проголосував за закон, який забороняє називати прізвища адвокатів, що захищали зокрема державних зрадників і самі є політиками (проєкт 12320, ключовий автор — народний депутат від ОПЗЖ Григорій Мамка). Західні партнери вже відзначили «охолоджувальний ефект» для свободи слова, якщо цю ініціативу підпише президент. Загалом системні спроби законотворців тиснути на активістів і журналістів можуть негативно вплинути на євроінтеграційні процеси в Україні — й про це вже говорять міжнародні партнери.

Вітряки та незаконна забудова в Карпатах

Один із колишніх народних депутатів ОПЗЖ Максим Єфімов пов’язаний із товариством «Вітропарки України». Раніше вітряки встановлювали в Краматорську. Але через війну цей бізнес довелося релокувати в Закарпаття. Єфімов склав мандат і вітряки почали будувати в Карпатах — на гірських хребтах. Так уже триває будівництво на одній із полонин — Руна.

Будівництво вітряків на полонині Руна

Політична соратниця Єфімова Антоніна Славицька просувала правку до законодавства, яка дозволила б легалізувати побудову вітряків і не проходити оцінку впливу на довкілля (результати поіменного голосування народних депутатів — у інструменті «Перезарядити країну тобі під силу»). Але правка не набрала необхідної кількості голосів — і тоді Єфімов організував виїзне засідання комітету з питань енергетики в Карпати.

На засіданні комітету з питань енергетики представники «Вітропарків України» озвучили свої плани забудувати не тільки полонину Руна в Карпатах, але й інші високогірні полонини Закарпаття.

Наприкінці жовтня народний депутат Сергій Нагорняк («Слуга народу») сказав:

«Хочу звернутися, разом із колегами підготувати відповідне звернення до Служби безпеки України перевірити, на кого працюють сьогодні ті люди, які представляються екоактивістами».

Тут варто нагадати, що Нагорняк отримав підозру від НАБУ за незадекларований лексус, але справу проти політика з партії влади закрили через строки давності.

І позиція Нагорняка така ж, як у його колеги з комітету Гриб, яка сказала:

«Коли ми бачимо зараз, що є перешкоди в будівництві, тому що є деякі екологи, активісти, які виступають проти, то я хочу сказати, на превеликий жаль, вони зараз працюють на ворога».

Андрій Тупіков, біолог, кандидат біологічних наук, ветеран, який по поверненню з фронту поїхав у рейд у Карпати та виявив незаконні рубки, розповідає, що ті, хто ведуть бізнес і створюють вітропарки в Карпатах, тиснуть на активістів, щоб інші навіть і не думали доєднуватися:

«Я родом із Краматорська, де і були ці вітряки. Пам’ятаю, що у 2010-х роках ми дискутували про те, де їх можна встановлювати. Коли йде війна, яка прийшла на нашу землю через таких політиків з ОПЗЖ, які зараз перебралися на Закарпаття, — активісти є чи не єдиним запобіжником. Коли представниця ОПЗЖ Вікторія Гриб на засіданні комітету каже, що ми вороги — це нечуване нахабство. Тут можу тільки сказати, що я останні три роки перебував у ворожій для депутатки Гриб структурі — Збройних Силах України. Наближений до проросійської партії ОПЗЖ бізнес буде грати на темі блекаутів і казати, що всі, хто проти вітряків — вороги. Але Україна не Люксембург і не Ватикан. Маємо достатньо площі й для встановлення вітряків, не треба нищити гірські хребти Карпат. Їм треба не зелена енергетика, а зелена дорога для знищення Карпат, бо за вітряками будуть і курорти, за які так уболіває група Коломойського й Палиці. Є ворог не лише ззовні країни, маємо достатньо ворогів державності тут, у тилу».

І Тупіков — не єдиний, кого обурили слова Гриб і Нагорянка. Його позицію підтримує біолог і військовослужбовець Єгор Гринник, а також ветеран, фотограф дикої природи та житель Донеччини Дмитро Балховітін. Він дуже добре знає, які були наслідки знищення степів та унікальних екосистем:

«Це були висохлі степові річки та буревії, що накривають цілі міста. А зараз мало того що ми боремося з московитьським ворогом зі зброєю в руках, так ще доводиться рятувати іншу частину країни від ушлих бізнесменів, які збираються зруйнувати Карпати за підтримки сумнівного штибу депутатів! Ще й вішають ярлики — на кого?! Це брудна гра і дешеві маніпуляції, особливо коли такі ярлики вішають на екологів та активістів, які до того ж є волонтерами, ветеранами та військовослужбовцями!» — сказав Балховітін.

Чому тиск на активістів і SLAPP-атаки на журналістів небезпечні

Браян Дулі, старший радник організації Human Rights First, який готував звіт про ситуацію в Україні, пояснює:

«Ми знаємо, що протягом багатьох років антикорупційні активісти в Україні зазнають численних атак — як фізичних, так і судових. Будь-які переслідування українських правозахисників є неприпустимими. Європейський Союз та інші партнери з дедалі більшою тривогою спостерігають за нападами на антикорупційні інституції та тих, хто їх захищає. Україна перебуває під пильною увагою, і позови типу SLAPP, спрямовані проти активістів за їхню законну діяльність, створюють для влади вкрай негативну репутацію».

Після візиту в Україну Браян Дулі для Human Rights First підготував огляд випадків тиску й атак на антикорупційних активістів і журналістів. Документ також містить рекомендації для української влади, у яких зокрема йдеться, що українська влада має визнавати публічно важливість антикорупційних активістів для розвитку демократії.

Журналістка Олена Мудра, яка висвітлює у своїх публікаціях знищення Карпат, говорить, що тиск та інформаційні атаки — це тривожний сигнал:

«Дуже тривожно, коли через твою професійну діяльність ділки, які вважають, що для них законів держави не існує, починають вважати тебе своїм ворогом. Але до чого тут це, коли я як журналістка лише роблю свою роботу — висвітлюю екозлочини та природоохоронні порушення? Не додає оптимізму й те, що поліція не поспішає мене захищати. Насамперед були труднощі з реєстрацією моєї заяви з ознаками правопорушення за статтями 171 та 182 Кримінального кодексу — провадження не поспішали відкривати протягом доби. Тому розголос і підтримка спільноти для мене дуже-дуже важливі. Зокрема на світовому рівні. Днями “Репортери без кордонів” — міжнародна недержавна організація захисту прав людини, яка оберігає свободу слова в усьому світі, позначила мою історію на мапі серед 30 інших випадків переслідування журналістів за висвітлення екологічних питань, які зазнали мої колеги в усьому світі протягом минулого року».

Мапа «Репортерів без кордонів» із журналістами всього світу, які пишуть на екологічні теми та на яких чиниться тиск. Журналістка Мудра — серед 30 таких журналістів

Варто нагадати, що народні депутати «Слуги народу» Ігор Фріс і Олександр Горобець судилися відповідно з виданням «Галка» та головою громадської організації «Голка» Іриною Федорів, яка захищає Біличанський ліс від забудови. Верховний Суд визнав, що ці справи народних депутатів є малозначущими, але суди тривали кілька років.

Шеф-редактор івано-франківського медіа «Галка» Вадим Войтик, який служить у Нацгвардії, каже:

«Жодних сумнівів у тому, що позов Фріса до “Галки” був SLAPP-позовом, не було ні у редакції, ні в будь-кого, хто з цим позовом ознайомився. Юристам, а писав позов точно не “видатний юрист” Фріс, довелося добряче пофантазувати, аби знайти підтвердження шкоди діловій репутації народного депутата: чи не головним аргументом по тексту була кількість дизлайків і негативних коментарів читачів під одним із наших текстів. Про те, скільки дизлайків він отримає за два роки судів Фріс, вочевидь, взагалі не думав».

Адвокат і депутат Національної ради Швейцарії Рудольф Махаім у коментарі громадській ініціативі «Голка» пояснює, що Європа звертає серйозну увагу на тиск, які відбувається щодо журналістів, бо це підриває демократичний устрій:

«Я неодноразово виступав у нашому парламенті на цю тему та як адвокат захищаю кілька громадських організацій і журналістів, які зазнають загроз через SLAPP-позови. Варто нагадати, що медіа виконують надзвичайно важливу роль — вони є противагою владі в демократії. Судові позови, мета яких — завадити журналістам чи громадським організаціям виконувати свою роботу, становлять загрозу самій демократії. Європейський Союз визнав цю проблему й ухвалив анти-SLAPP директиву, яка передбачає низку інструментів для боротьби зі зловживаннями у судових процесах — зокрема, прискорені процедури та штрафи».

Артем Лиманський, учасник громадської ініціативи «Голка»