Десятикласник із Житомирщини здобув міжнародну відзнаку за розробку антени для БпЛА

Учень Малинського ліцею №1 імені Ніни Сосніної Олександр Каленик став призером міжнародного конкурсу наукових проєктів MOSTRATEC-2025, що відбувся у бразильському місті Ново-Гамбургу з 27 до 31 жовтня. Юний науковець із Житомирщини представив технологію створення антен для FPV-дронів, розроблену за допомогою 3D-друку та гальванотехніки.

Про це інформує Рубрика з посиланням на Суспільне та Малу академію наук України.

Під час цьогорічного змагання юні винахідники з 14 країн світу презентували 755 проєктів на різні теми: від біології та медицини до робототехніки, екології й гуманітарних наук.

Україну на MOSTRATEC-2025 представили троє юних дослідників — учні Малої академії наук України.

"Олександр Каленик із Житомирщини розробив технологію створення приймально-передавальних антен за допомогою 3D-друку та гальванотехніки, що дозволяє виготовляти високоточні компоненти для FPV-дронів. Його винахід відзначили спеціальною нагородою — публікацією у бразильському журналі Liberato Científica. Науковий керівник — Роман Петрович Каленик", — йдеться у повідомленні академії.

Батько й науковий керівник десятикласника Роман Каленик у коментарі Суспільному розповів про участь сина у змаганні, умови конкурсу та значення цієї події для родини.

За його словами, участь у виставці, де Україна бере участь з 2019 року, — це можливість для переможців всеукраїнського конкурсу-захисту Малої академії наук України представити Україну на міжнародному рівні.

Олександр Каленик, який виборов друге місце у фіналі Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України у 2025 році:

• влітку пройшов додатковий відбір,
• співбесіди англійською,
• підготував англомовну версію своєї роботи.

Тато школяра розповів, що через дорогу, і через навантаження участь його сина у цій виставці-конкурсі, яка відбувся за кордоном, була непростою:

"Туди діти у супроводі дорослих добиралися майже три доби. Потім протягом трьох днів учасники працювали на стендах з дев'ятої ранку до дев'ятої вечора, спілкувалися з журі, науковцями, відвідувачами".

З інформації Романа Каленика, журі конкурсу відзначило роботу українського школяра: з понад 700 учасників лише 4 отримали право публікації у науковому журналі Liberato Científica.

"Для Сашка це колосальний досвід. Адже він уперше виступив на такому рівні, у країні за океаном і повністю англійською. Його технологія має насамперед практичне значення. Вона створена не лише для науки, а для реального застосування, зокрема, у сфері зв'язку та безпілотних систем. Приємно також, що публікація у науковому журналі фактично закріплює авторство цієї розробки за ним", — розповів Роман Каленик.

Він також сказав, що радіоаматорством із сином займається з його дитинства. Перші електронні пристрої вони спільно з ним ще, коли синові було 7-8 років.

"Велику допомогу у його розвитку надало свого часу відвідування інженерного гуртка Центру науково-технічної творчості, який очолював Віктор Макарчук" — розповів чоловік.

За словами Романа Каленика, під час спілкування на виставці син розповідав про Україну.

Інший українець на конкурсі, 11-класник Матвій Тимченко із Кіровоградської області виборов "бронзу". Школяр здійснив комп'ютерне моделювання потенційних інгібіторів (речовин, що сповільнюють хімічну реакцію) аквапорину-4 (білку, який пропускає молекули води через мембрану клітин).

У МАН наголошують, що робота Матвія може стати важливим кроком у вивченні патологічних процесів головного мозку.

Матвій розповідав, що змалечку цікавився хімією, фізикою та біологією і разом із батьками "з великою допитливістю" дивився наукові передачі.

"Під час навчання мені відкрилися всі відповіді на мої дитячі запитання, але з'явилися нові, більш серйозні проблеми сьогодення, на які навіть найвидатніші вчені світу не знають відповіді. Тому ставши слухачем Малої академії наук, я намагався спрямувати свою допитливість у наукову діяльність.

Планую продовжити свої дослідження вже також наступних подібних проблем, від яких страждають тисячі людей по всьому світу. І сподіваюся, що колись я все-таки знайду відповіді на всі свої запитання", – цитували Матвія в Кіровоградській Малій академії наук.