Москва програла Сараєву: як Росія втрачає вплив на Балканах
Москва програла Сараєву: як Росія втрачає вплив на Балканах

Москва програла Сараєву: як Росія втрачає вплив на Балканах

Москва програла Сараєву: як Росія втрачає вплив на Балканах

Багато політиків Європи та США з тривогою чекали на засідання Ради Безпеки ООН, яке відбулося 31 жовтня. На ньому розглядали, здавалося б, два рутинні питання —  черговий піврічний звіт Високого представника ООН щодо ситуації в Боснії і Герцеговині (БіГ) та продовження мандата військової операції Євросоюзу в БіГ EUFOR Althea. Від ухвалених рішень багато в чому залежать стабільність і мир не лише в БіГ, а й у цілому регіоні Західних Балкан.

Нинішнє обговорення доповіді мало кілька особливостей.

Перша. Воно вперше відбувалося без участі Високого представника, який зазвичай особисто представляв звіт. Високий представник Крістіан Шмідт заявив, що головною і єдиною причиною є російське головування.

Друга. Мілорад Додік, колишній президент Республіки Сербської (РС), за підтримки Росії підготував свою доповідь і безуспішно спробував представити її на засіданні.

Під час обговорення ситуацію в БіГ визначили як «найглибшу політичну кризу за останні 30 років». Зазначалося, що БіГ була як ніколи близька до розколу, над чим посилено «працював» сербський націоналіст і сепаратист, колишній президент Республіки Сербської Мілорад Додік. Дії влади РС під його керівництвом, спрямовані на розкол Боснії і Герцеговини, дестабілізацію в усьому регіоні, суперечили Конституції БіГ і Дейтонським мирним угодам (ДМУ).

Цей сепаратистський процес підтримувала й підштовхувала Росія, зацікавлена у зміцненні своїх позицій у центрі Західних Балкан. Додік і Путін дійшли згоди, що треба було б ліквідувати Офіс Високого представника (ОВП), який забезпечував імплементацію ДМУ. Але ці побажання не були озвучені, хоча російський представник у всіх негараздах БіГ звинувачував «західних акторів» і Крістіана Шмідта, знов і знов безпідставно ставлячи під сумнів його легітимність. Це навіть не натяк, а відверте побажання ліквідувати Офіс і його керівника.

Цим російським спробам на засіданні дали відсіч, і багато промовців відзначали «важливу й легітимну» роль ОВП й особисто Шмідта у виході з кризи в БіГ і збереженні миру.

Із задоволенням говорили про появу деяких ознак стабілізації, а саме: скасування антиконституційних і сепаратистських законів, ухвалених Скупштиною РС останнім часом; заяви Додіка про майбутнє БіГ у Євросоюзі й НАТО, що недавно заперечувалося; призначення виконувачки обов’язків президента РС — колишньої суперниці Додіка на президентських виборах 2022 року Ани Трішич; визнання колишнім президентом РС компетенції БіГ, а не ентитетів у питаннях державного майна. І, нарешті, було скасовано вищезгадані санкції США проти Додіка.

Усе це стало результатом комплексу різних заходів — рішучих дій Шмідта, який застосував усі повноваження для нормалізації ситуації та усунення Додіка від влади; непохитної підтримки Шмідта представниками міжнародної спільноти, за винятком Угорщини; роботи лобістів РС у США, яким заплатили понад 300 тис. дол.; посилення опозиційних партій у РС і їхньої відсічі сепаратистам; заяви НАТО про те, що воно не допустить розвалу БіГ.

Як стало відомо, зняття санкцій із Додіка стало результатом його домовленостей із представниками адміністрації США. Офіційна версія скасування, представлена США на засіданні РБ ООН, звучить так: зняття санкцій сприяє нормалізації ситуації в БіГ. Можливо. Але наші джерела в дипломатичних колах Сараєва називають такі причини: в обмін на скасування сепаратистських законів і дій, відхід від політики, призначення в.о. президента (не з партії Додіка), розблокування євроатлантичної інтеграції з нього та його сім’ї, найближчого політичного оточення, фірм і підприємств знімаються санкції. Саме це й сталося.

Проте деякі ЗМІ написали, що головним тут стало надання Додіком «інформації про зв’язки» президента Сербії Александара Вучича з кримінальним світом. Наскільки ця інформація правдива, наразі сказати складно.

Для президента Сербії усі ці дії Додіка стали несподіванкою й дуже йому не сподобалися: все відбулося не тільки без його благословення, а й навіть без консультацій. Чи не означає це втрату надійного союзника й «брата», партнера в «об’єднанні всіх сербів»? Можливо, навіть початок «холодної війни» між ними. А Вучич мусить тепер шукати слухняну й керовану кандидатуру президента РС. Але часу мало — вже 29 листопада відбудуться президентські вибори.

А що скаже Путін на таку вільну (щоб не сказати зрадницьку) поведінку «друга» та союзника з дестабілізації Західних Балкан?

На засіданні в ООН підтримали подальші зусилля Крістіана Шмідта та політичної еліти щодо виведення країни з глухого політичного кута. Зазначили, що загальні вибори в БіГ наступного року мають сприяти зміцненню демократії, виконанню умов інтеграції до Євросоюзу й НАТО.

А головним підсумком засідання став важливий меседж усім політикам БіГ: час постійного й жорсткого контролю, постійної міжнародної допомоги (пролунало й слово «втручання») минає, і місцевим політикам урешті-решт слід узяти на себе відповідальність за свою країну. Міжнародна спільнота допоможе створити стимули для конструктивної взаємодії в межах наявних інституцій на рівні БіГ та ентитетів, забезпечивши діалог. І тоді можна буде говорити про стійку стабілізацію та прогрес, реальний вихід із багаторічної політичної кризи, відновлення євроінтеграції.

Спокійно й без різких заяв обговорили продовження мандата EUFOR. Завдяки підготовчій роботі Греції, яка зняла спірні питання, всі 15 членів РБ ООН одностайно підтримали продовження мандата місії ще на рік.

Європейські сили за підтримки НАТО виконують надзвичайно важливе завдання в БіГ — забезпечують допомогу в імплементації ДМУ, які поклали край війні 1992–1995 років. Учасники обговорення практично одностайно відзначали «незамінну роль» місії у забезпеченні стабільності та миру в країні.

Загострення внутрішньополітичної ситуації в БіГ призвело в березні до чергового збільшення кількості підрозділів EUFOR до приблизно 1500 осіб, розміщених практично в усіх містах країни.

Додік і російська дипломатія не проти ліквідувати миротворчу місію, не продовжуючи її мандата. Але цього не вдалося зробити, оскільки ситуація є несприятливою для такого кроку.

У Кремлі пам’ятають, що практично відразу після вторгнення Росії в Україну й зростання напруженості на континенті Євросоюз удвічі збільшив чисельність EUFOR — із 600 військовослужбовців до 1100. А керівники НАТО постійно нагадують, що Альянс припинить будь-яку спробу торпедування ДМС і не прийме загрози єдності БіГ.

Та якби мандат EUFOR раптом і не було продовжено, то їхнє командування, найімовірніше, було б передано НАТО, штаб якого в Сараєві розташований на тій самій базі миротворців Бутмір, буквально за 100 метрів. І тоді Росія отримала б уже не кілька десятків офіцерів Альянсу в БіГ, а його повноцінну військову базу з розвиненою інфраструктурою й розгорнутими військовими підрозділами в центрі Західних Балкан. А Сербія опинилася б у кільці НАТО.

За підсумками розгляду ситуації в БіГ на засіданні РБ ООН можна дійти таких висновків.

Закликавши політиків БіГ узяти на себе відповідальність за майбутнє країни та її громадян, міжнародна спільнота збереже допомогу, поступово її скорочуючи. Курс країни на євроатлантичну інтеграцію БіГ буде продовжено, й він стане незворотним. Найближче надзавдання місцевих політиків — відновити життєдіяльність усіх центральних інституцій, що дасть змогу провести 2026 року загальні вибори відповідно до міжнародних стандартів. Гарантом стабільності та миру в БіГ і далі залишаються сили EUFOR.

І ще. Засідання РБ ООН засвідчило програш Росії на цьому етапі боротьби за збереження свого впливу на БіГ — втрачено ключового союзника Додіка, збережено ОВП і продовжено мандат EUFOR.

Джерело матеріала
loader