Невідомий лайфхак СРСР: навіщо емальованому посуду робили чорний обідок

Радянський емальований посуд мав чорний кант не для краси. Цей чорний кант був міцною ґрунтовкою, що захищала краї від сколів та іржі.

Про що ви дізнаєтесь:

Склянки, каструлі, миски — емальований посуд був невід’ємною частиною радянської кухні.Яскравий, практичний і майже завжди обрамлений таємничою чорною смужкою. Чому ж виробники посуду в СРСР наполегливо залишали цей темний обідок, коли решта виробу сяяла білизною або кольоровими візерунками? Це було не дизайнерським ходом і не економією, а суто технологічною необхідністю, яка забезпечувала довговічність та міцність улюбленого посуду. Главред розповість більш детально.

Роль чорної ґрунтовки

Секрет чорного обідка прихований у технології нанесення емалі на сталеву основу.Емалювання — це покриття металу склоподібною сумішшю, яку спікають за високих температур. Вона надає виробу хімічної стійкості та захисту від корозії.

Ключовим тут є перший шар — ґрунтовка. Щоб емаль не відколювалася від гладкого металу, необхідне дуже міцне зчеплення — адгезія. Для цього до ґрунтувального шару додавали спеціальні оксиди:оксиди кобальту, марганцю та нікелю. Саме ці елементи забезпечували максимальну адгезію та пластичність. Їхня присутність неминуче надавала першому шару насичений темний — часто чорний або темно-синій — відтінок.

Таким чином, чорний колір — це природний відтінок клейкої та міцної технічної ґрунтовки.

Як захистити найбільш вразливі ділянки посуду

Виробники чудово розуміли, що найбільше навантаження та ризик сколів емалі припадають на краї та вигини посуду — ручки, обідки й місця з’єднань.Під час штампування та подальшого використання саме обідок є найбільш механічно навантаженою частиною, схильною до ударів і деформацій.На ці критичні ділянки тому й наносили виключно чорну ґрунтовку, яка має найвищі показники міцності, еластичності та зчеплення з металом.

Відео про те, чому на посуді в СРСР робили чорний обідок можна переглянути тут:

Чому посуд не покривали кольоровою емаллю

Після нанесення ґрунтовки на основну поверхню посуду — дно та стінки — накладали другий шар: покривну, кольорову емаль — білу, жовту або з малюнками.Другий, кольоровий шар емалі був естетичним, проте менш пластичним і більш схильним до сколів, ніж ґрунтовка.Якби кольорову емаль наносили й на обідок, вона створила б додаткову товщину й точку напруги, де скол виник би значно швидше, "оголюючи" метал і спричиняючи корозію.

Чорний обідок — це фактично відкрита, непокрита кольором, проте посилена технологічна ґрунтовка.Залишаючи цей обідок чорним, виробники не економили, а навпаки — гарантували максимальний термін служби виробу, запобігаючи швидкому руйнуванню країв.Це був своєрідний радянський "секрет якості", вбудований безпосередньо у технологію виробництва.

Вас може зацікавити: