Від Будапешта до ядерки: як Трамп змінює підхід до Путіна, але не хоче давати Україні зброю
Від Будапешта до ядерки: як Трамп змінює підхід до Путіна, але не хоче давати Україні зброю

Від Будапешта до ядерки: як Трамп змінює підхід до Путіна, але не хоче давати Україні зброю

Про це американський президент заявив у доволі тривалому інтервʼю для CBS News одразу після зустрічі з Сі Цзіньпіном у Південній Кореї. Як цього досягти Трамп не сказав, заперечивши передачу Україні далекобійних ракет «Томагавк», принаймні поки що. Про збільшення санкційного тиску на Росію очільник Сполучених Штатів також не згадав. Але він вважає, що Путін «хоче торгувати зі США й заробити багато грошей для Росії». Утім, навіть європейські лідери розуміють, що ця політика щодо Росії, якої довгі десятиліття дотримувалася колишня канцлерка ФРН Ангела Меркель, була помилковою.

Трамп керується логікою «врегулювання» восьми війн у світі, яке він приписує собі й чим постійно вихваляється. Наприклад, за його словами, ядерній війні між Індією та Пакистаном (хоча не було жодних ознак, що вони збиралися застосувати ядерну зброю — Ред.) вдалося запобігти, бо США пригрозили обом країнам запровадженням торгових мит. Щоправда, зараз мита на експорт з Індії досягають 50%, з Пакистану — 19%.

Щодо тарифного тиску на Москву, порівняно з іншими країнами, у Трампа не так багато важелів. Про це він і сам каже, підтверджуючи, що США не ведуть багато бізнесу з Росією. «Путін не з тих, хто багато купує у нас через … дурість», — сказав президент США в інтервʼю CBS News. Дійсно, товарообіг між США та РФ у 2024 році склав лише $3,5 млрд. Причому саме Сполучені Штати більше імпортують, ніж експортують, наприклад російських добрив, урану, плутонію тощо.

Разом із цим, одразу після чергових ядерних погроз Кремля, Трамп відмінив другий саміт із Путіним у Будапешті, доручивши Пентагону вперше від 1992 року випробувати ядерну зброю. Що це означає для України та спроб Трампа змусити Путіна припинити вогонь? Читайте в матеріалі ТСН.ua.

Будапешт скасовано: але й ефект від санкцій обмежений

Підсумки зустрічі Трампа та Сі в Південній Кореї минулого четверга, 30 жовтня, до якої була прикута увага всього світу, продемонстрували, що США та Китай можуть домовлятися, коли їм це дійсно потрібно. Проте поки що це обмежується виключно питаннями двосторонньої торгівлі. Наприклад свою «дружбу» з Москвою — купівлю російських енергоносіїв та підтримку ОПК РФ — Пекін не хоче обговорювати з Вашингтоном.

На зустріч із Сі Трамп їхав, публічно скасувавши другий саміт із Путіним у Будапешті й запровадивши санкції проти «Лукойла», «Роснафти» та їхніх дочірніх компаній. Вже після переговорів президента США з лідером КНР Financial Times повідомила, що американська сторона скасувала «Будапешт» після напруженої телефонної розмови Марка Рубіо з Сергієм Лавровим, та надісланого американцям від російського МЗС меморандуму, де висувалися ті самі вимоги щодо капітуляції України, що й раніше.

Це, нагадаємо, скорочення чисельності ЗСУ, невступ до НАТО, територіальні поступки тощо. Хоча після зустрічі з Зеленським у США в середині жовтня Трамп заявляв, що «вони (Україна та Росія — Ред.) повинні зупинитися там, де є». Тобто по поточній лінії зіткнення.

Щоб хоч якось зберегти обличчя, прессекретар Путіна Дмитро Пєсков заявив, що в зустрічі президента США та очільника Кремля немає потреби. Хоча ще тиждень тому сам Путін заявляв, що Трамп не відмінив «Будапешт», а просто переніс. Президент Фінляндії Александр Стубб припускає, що Трамп і Путін могли б зустрітися на саміті G20 в Йоганнесбурзі. Проте раніше Вашингтон і Москва заявляли, що їхня участь на найвищому рівні там не планується.

Тож «Будапешт» скасовано, а іншої зустрічі не передбачено. ТСН.ua вже писав, що ефект від нових санкцій Трампа проти Росії — перших за його другої каденції — може бути досить обмеженим. Як повідомляє Reuters, найбільші турецькі НПЗ вже купують більше неросійської нафти. Bloomberg зазначає, що й китайські нафтопереробні заводи відмовляються від поставок із РФ.

Однак, все залежатиме від готовності США та Британії (поки лише вони повністю заблокували «Лукойл», «Роснафту» та їхні дочірні компанії) карати порушників, запроваджуючи вторинні санкції. До того ж, країни-члени ЄС і Велика Британія постійно додають нові судна «тіньового» флоту, які Росія використовує для експорту своєї нафти, до «чорних» списків. Так, 23 жовтня, Євросоюз ухвалив 19-й пакет санкцій проти Росії, до якого включив ще 117 танкерів. Тепер у санкційних списках 557 суден «тіньового» флоту. Проте на здатність Росії експортувати свою нафту це, як бачимо, особливо не впливає.

Ядерна конкуренція: зі зброєю для України Трамп не поспішає

Минулого тижня NBC News, посилаючись на дані американської розвідки, повідомляв, що Путін більш ніж будь-коли налаштований продовжувати війну проти України, щоб здобути перемогу на полі бою. Разом із цим італійська газета La Stampa, яка також посилається на високопосадовців розвідки США, зазначає, що попри впевненість Путіна, реальна ситуація зовсім інша — Росія в глухому куті.

Офіційно західні військові й політики вже давно переконують, що Москва не виграє на полі бою. Так, наприклад, наприкінці вересня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявляла, що за останню тисячу днів війни Росія окупувала лише 1% української території. Днями в інтервʼю BBC очільник військового комітету НАТО адмірал Джузеппе Каво Драґоне теж заявив, що війна між Росією та Україною зайшла в глухий кут, тому «час сісти за стіл переговорів, бо це марна втрата життів».

Все це мало б спонукати президента США, очільників європейських країн та інших західних лідерів збільшити збройну допомогу Києву, щоб допомогти Силам оборони України стабілізувати фронт. Проте цього не відбувається. За Трампа Америка, як відомо, більше не надає Україні прямої збройної підтримки. А до механізму PURL — програми закупівель американської зброї для України коштом європейських країн, яку від липня цього року координує НАТО — до сьогодні надійшло лише $2 млрд.

Натомість Трамп вирішив розіграти «ядерну» карту. ТСН.ua вже писав, як одразу після відміни Сполученими Штатами «Будапешта» й запровадження санкцій проти «Лукойла», «Роснафти» та їхніх дочірніх компаній, Росія провела тренування сил «ядерної тріади», начебто випробувавши ракету «Буревісник» з ядерною силовою установкою, а пізніше — підводний апарат з ядерною енергетичною установкою «Посейдон». Тому за кілька годин до зустрічі з Сі в Південній Кореї, Трамп доручив Пентагону вперше від 1992 року випробувати американську ядерну зброю.

«У нас достатньо ядерної зброї, щоб підірвати світ 150 разів. Росія має багато ядерної зброї, і Китай матиме. Росія та Китай випробовують ядерну зброю. Ви просто про це не знаєте, вони про це не говорять», — заявив Дональд Трамп у свіжому інтерв’ю CBS News.

Міністр енергетики США Кріс Райт запевнив, що випробування ядерної зброї, про які каже Трамп, — це не ядерні вибухи. В понеділок, 3 листопада, Newsweek повідомив, що вже цього тижня США планують провести випробування своєї міжконтинентальної балістичної ракети. Втім, як зазначає видання, це частина планових пусків, яких до цього вже було біля 300, що не є відповіддю на напружену геополітичну ситуацію.

"Шахтар" / © ФК Шахтар

Читати публікацію повністю →

Арда Туран і Олександр Шовковський / © ФК Шахтар

Читати публікацію повністю →

Страта

Читати публікацію повністю →

Дональд Трамп / © Associated Press

Читати публікацію повністю →

Джерело матеріала
loader
loader