Німецька військова машина знову піднімається — і демонструє, що з нею слід рахуватися. В рамках радикальних реформ, просунутих канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем, Берлін цього року скасував усі фінансові обмеження на видатки на оборону, щоб створити найпотужнішу армію Європи.
Ця реформа відкрила шлях для масових закупівель танків, артилерії, винищувачів і військових кораблів вартістю в сотні мільярдів фунтів, оскільки Бундесвер готується протистояти загрозі, яку становить російський президент Владімір Путін.
Загалом минулого року Німеччина витратила на озброєння понад 50 мільярдів євро і розробила плани витратити на це ще 377 мільярдів євро, зазначає Метт Олівер, редактор з питань промисловості в газеті The Telegraph.
"Вони [німці] прагнуть створити найбільшу та найпотужнішу армію в Європі, тож у багатьох аспектах повертаються до своєї традиційної ролі часів Холодної війни", — зазначає Едвард Арнольд із Королівського Об'єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI), військового аналітичного центру.
У разі російського нападу на східний фланг НАТО роль Німеччини буде ключовою. Поряд із військами, які постійно дислокуються в Литві, основні сили Бундесверу поспішать на допомогу союзникам, таким як Польща, щоб стримати сили Москви і відвоювати втрачені території.
Ніколас Драммонд, британський консультант з питань оборони, який співпрацює з німецькими військовими компаніями зазначає, що Німеччині "потрібна здатність вести маневрену війну, а це означає, що танки, піхота, артилерія та авіація повинні діяти злагоджено, щоб витіснити ворога".
Фінансова недбалість
Протягом багатьох років Німеччина була задоволена тим, що не досягала цілей НАТО щодо витрат і дозволяла своїм збройним силам "атрофуватися", оскільки лідери вважали, що дні збройних конфліктів в Європі залишилися в минулому.
Західнонімецька армія була однією з найкраще оснащених в Європі. Але в десятиліття після падіння Берлінського муру військові витрати впали з 2,5% до лише 1,4%, оскільки відбулося об'єднання з Східною Німеччиною і було скорочено Бундесвер.
Внаслідок цього скорочення витрат, яке тривало навіть після російського вторгнення в Крим, Бундесвер опинився в такому поганому стані, що був змушений розбирати на запчастини обладнання, коли воно ламалося, каже Гунтрам Вольф, професор економіки в впливовому німецькому аналітичному центрі Kiel Institute.
"Витрати скоротилися настільки, що заміна існуючого обладнання стала майже неможливою. Якщо у вас було три танки, ви використовували два, щоб отримати запасні частини для того, що залишився", — каже він.
Брак обладнання викликав і серйозніші занепокоєння, адже він впливав навіть на елітні підрозділи, які мали б швидко вирушати на передову у разі війни з Росією. Це зовсім не виглядало як ефективний стримувальний фактор.
Замість цього колишні канцлери Німеччини Ангела Меркель і Герхард Шредер дотримувалися політики wandel durch handel ("зміни через торгівлю"). Вона ґрунтувалася на ідеї, що тісне переплетення німецької та російської економік змусить Путіна утриматися від будь-якого конфлікту, аби не втратити надто багато.
"Однак ця політика була відкинута після двох політичних потрясінь, які підштовхнули до переозброєння: повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році та попередження Дональда Трампа про те, що Америка більше не буде фінансувати оборону Європи", — зазначає редактор.
"Байдужість" Трампа
Неспровокована атака Путіна на Україну зруйнувала ілюзію Берліна про те, що він є людиною, з якою можна домовитися. Громадська тривога також посилилася через те, що конфлікт відбувався так близько до кордонів Німеччини.
Протягом двох років після початку повномасштабної війни Німеччина створила спеціальний фонд у 100 мільярдів євро для військових закупівель, стала другим за величиною донором України та вперше досягла цілі НАТО — витрачати 2% ВВП на оборону.
Однак, попри це, Берлін і далі критикували за повільність і нерішучість у питанні постачання зброї Україні. Новий поштовх до швидших дій надійшов із США — із поверненням Дональда Трампа.
Американський президент ніколи не приховував свого зневажливого ставлення до "недобросовісних" країн, які не виконували зобов’язання перед НАТО, і навіть натякав, що може не прийти їм на допомогу. Але, готуючись знову обійняти посаду, Трамп чітко дав зрозуміти, що тепер вимагатиме від союзників по НАТО витрачати на оборону аж до 5% ВВП.
Зміни до "боргового гальма" були ухвалені Бундестагом у березні — за два місяці до того, як Мерц обійняв посаду канцлера, фактично скасувавши всі обмеження на запозичення для потреб оборони. Це відкрило величезні можливості для витрат, і новий канцлер пообіцяв використати їх, щоб перетворити Бундесвер на "найсильнішу звичайну армію в Європі".
Цього місяця стало відомо, що він підготував плани витратити колосальні 377 мільярдів євро на оборону — здебільшого на додачу до 100 мільярдів, виділених Шольцем. Більша частина цих коштів буде профінансована за рахунок запозичень. І завдяки рокам фінансової стриманості міжнародні кредитори охоче погоджуються на це.
Згідно з бюджетними планами Мерца, до 2029 року витрати зростуть до нового цільового показника НАТО — 3,5 % ВВП. Це на шість років раніше, ніж аналогічна обіцянка Великої Британії.
Бойова готовність
Leopard 2 є основним бойовим танком Бундесверу — і водночас найпопулярнішим у світі. Створений у 1970-х роках баварською компанією Krauss-Maffei (нині KNDS), цей потужний бойовий танк використовується більш ніж у 20 країнах і став найвідомішим німецьким експортним товаром у сфері оборони.
Втім, попри тисячі проданих машин за кордон, самі німці не закуповували нових Leopard після закінчення Холодної війни аж до 2023 року — і навіть тоді лише для заміни 18 танків, переданих Україні.
Зараз ситуація змінюється. Минулого року Берлін замовив ще 105 танків, що збільшить загальний парк до понад 400 одиниць. Для порівняння, Велика Британія має 213 основних бойових танків.
Нові одиниці будуть використовуватися внутрішніми силами, а також бронетанковою німецькою бригадою, яка зараз постійно базується в Литві в рамках "посиленої передової присутності" НАТО. А нові "Леопарди" — це лише невелика частина того величезного обсягу обладнання, яке німці закуповують у гонитві за російською військовою машиною.
Згідно з даними, зібраними Кільським інститутом, тільки у 2024 році Берлін замовив 123 броньовані транспортні засоби Boxer, 265 захищених вантажівок, 19 мобільних систем протиповітряної оборони Skyranger, шість фрегатів і два підводні човни, серед багатьох інших речей, на суму 58 млрд євро. Також було оголошено про замовлення до 1000 американських ракет Patriot.
Загалом, минулого року Німеччина придбала озброєння на суму, що втричі перевищує сукупні витрати Великої Британії, Франції та Польщі за той самий період. Якщо ця тенденція збережеться, Берлін витратить сотні мільярдів євро.
Значна частина цих коштів спрямовується на створення можливостей для відбиття наземних сил Москви, до складу яких входитимуть танки, броньовані машини та артилерія, а також на протидію загрозі хвиль безпілотників Shahed у повітряному просторі.
У цьому контексті Німеччина цього року заявила, що планує придбати ще 600 установок Skyranger, а також 20 винищувачів Typhoon, 15 американських літаків F-35 і 687 бойових машин піхоти Puma.
Згідно з оприлюдненими на сайті Politico витоками планів витрат, Берлін має намір придбати 14 пускових установок класу "земля-повітря" у німецької компанії Diehl Defence разом із приблизно 700 ракетами.
Бундесвер також планує закупити різні бойові та розвідувальні безпілотники й зробив спільне замовлення з країнами-партнерами на суму 8,5 мільярда євро для поповнення запасів 155-міліметрових снарядів, які були вичерпані через постачання Україні.
Основна частина програми переозброєння буде реалізована силами німецьких компаній, що стане потужним поштовхом для вітчизняної промисловості й уже спричинило стрімке зростання акцій Rheinmetall — найбільшої оборонної компанії Німеччини. Якщо напередодні війни в Україні їхні акції коштували близько 96 євро, то нині ціна перевищує 1 700 євро.
"Американське озброєння здебільшого відходить на другий план, а там, де його все ж закуповують, виробництво частково або повністю відбувається в Німеччині", — додає редактор.
Ще одним свідченням того, наскільки серйозно в Берліні ставляться до переозброєння, є нещодавній заклик до повернення призову на військову службу, або національної служби, яка була скасована в 2011 році.
Сьогодні Бундесвер налічує близько 185 тисяч військовослужбовців, але Німеччина пообіцяла збільшити цю цифру до близько 260 тисяч солдатів, крім того, що планується набрати 200 тисяч резервістів.
Кажуть, що Мерц сумнівається, що лише добровільна система забезпечить достатню кількість новобранців, і це питання викликало внутрішню суперечку в його правлячій коаліції.
Ключовим питанням буде те, як Берлін — разом з іншими країнами НАТО — відреагує на можливе припинення вогню в Україні. Чи не зникне раптово політична воля до витрат?
"Це наступний виклик для німців — зробити стримування реальним і надійним в очах Росії", — каже Арнольд.
Нагадаємо, згідно з витоком таємного списку закупівель, Німеччина готується витратити 377 мільярдів євро на військове оснащення, зокрема на арсенал крилатих ракет, здатних досягти Москви.
