ТОП 5 будинків, в яких українці ризикують замерзнути першими

В Україні прогнозують найскладніший опалювальний сезон за весь час повномасштабного вторгнення Росії. Росіяни постійно атакують енергогенеруючі об'єкти по всій території України, а мета Кремля — знищити критичну інфраструктуру і залишити людей без тепла та світла. Які типи будинків промерзнуть швидше за інші під час можливих масштабних блекаутів, з'ясовував "Телеграф".

Панельні "хрущовки"

Найнебезпечнішими для проживання під час відключень опалення виявилися панельні п'ятиповерхівки, відомі як "хрущовки". Ці будинки, зведені за часів Микити Хрущова з готових бетонних плит, промерзають швидше за інші.

Олег Попенко, експерт з житлово-комунального господарства та засновник громадського об'єднання "Союз споживачів комунальних послуг", пояснює, що "хрущовки" промерзають за 36-48 годин.

Дев'ятиповерхові "панельки" та шістнадцятиповерхівки

Проте за словами іншого фахівця, високі панельні будинки замерзають ще швидше за п'ятиповерхівки. Кристина Ненно, експерт у сфері житлово-комунального господарства, стверджує, що 16-поверхові будинки серії БПС, як на "Колібрісі" (круг Леся Курбаса та Гната Юри) чи на розі Миколи Руденка (колишня Кольцова) та вулиці Зодчих у Києві, і однотипні з ними втрачають тепло найшвидше.

А вже після них замерзатимуть звичайні дев'ятиповерхові панельки, а вже тільки потім п'ятиповерхові "хрущовки".

Цегляні "хрущовки"

Цегляні п'ятиповерхівки хрущовської доби мають кращі показники теплозбереження порівняно з панельними. Їх будували з червоної цегли, що забезпечувало природну теплоізоляцію.

"Цегляні "хрущовки" теплі, тому що цегла апріорі тримає тепло і потім віддає, навіть якщо немає опалення", — розповідає Кристина Ненно.

Такі будинки можна побачити на Воскресенці, Дарниці, Сирці, Нивках у Києві. Товщина стін у них становить близько 40 сантиметрів, що вдвічі менше за "сталінки", але краще за "панельки". Цегла має природну здатність акумулювати тепло протягом дня і повільно віддавати його вночі.

Проте навіть ці будинки не витримають довго без опалення — максимум 2-3 доби при морозі мінус 5 градусів.

Будинки з білої цегли

Споруди з білої цегли, побудовані значно пізніше за "хрущовки", демонструють кращі показники енергоефективності. Олег Попенко зазначає: "Будинки з білої цегли будувалися набагато пізніше. Там теплозбереження, енергоефективність трохи краще. Вони не є супер енергоефективними, але все ж таки набагато краще тримають тепло, ніж звичайні "панельки".

Білий силікатний камінь має нижчий коефіцієнт теплопровідності порівняно з бетоном, що використовувався у панельках. Такі будинки можуть протриматися без опалення 3-4 доби.

"Чеські" панельки

Окрему категорію становлять так звані чеські проєкти — модернізовані панельні будинки. У чеських проєктах інша система подачі тепла та якісніший загальний проєкт. Панелі з'єднуються за принципом "замок" — з виступами та западинами, що мінімізує теплові втрати через шви. Навіть якщо опалення відключать, такі будинки довше тримають залишкове тепло — до 4-5 діб.

Їх можна впізнати за характерними дев'ятиповерховими коробками без вікон на сходових клітках із вулиці та часто з еркерами на фасадах.

"Чеські панельки кращі. По-перше, вони побудовані по-іншому. Їхня система побудови забезпечує збереження тепла в будинку набагато краще, ніж наші "хрущовки"-"панельки"", — пояснює Олег Попенко.

"Сталінки"

Найстійкішими до морозів виявилися будинки сталінської епохи. Ці споруди, зведені ще до 1950-х років німецькими будівельниками, мають унікальні характеристики теплозбереження.

""Сталінки" дуже теплі. Ці будинки фасадні, вони мають товстелезні стіни, височенні стелі — 3,5-4 метри", — розповідає Олег Попенко.

Товщина стін у сталінках досягає 60-100 сантиметрів. Це повноцінна цегляна кладка, розрахована на століття експлуатації. Такі масивні конструкції працюють як акумулятор тепла — повільно нагріваються, але й дуже повільно віддають тепло назовні.

Високі стелі створюють додатковий об'єм для обігріву, але масивні стіни повністю компенсують цей недолік. "Сталінки" можуть протриматися без опалення 5-7 днів навіть при температурі мінус 5-10 градусів.

Новобудови

Абсолютними лідерами за енергозбереженням стали сучасні будинки, зведені за останні 10-15 років. "Звичайний цегляний будинок, побудований і утеплений, може тримати температуру і 3, 4, 5 днів, наприклад", — каже Олег Попенко.

Якщо будинок утеплений по периметру мінеральною ватою, має двокамерні склопакети з енергоефективним склом, то при температурі мінус 5 на вулиці всередині триматиметься плюс 15-17 градусів. Тепло виділяють газова плита, люди, побутові прилади.

У сучасних будинках навіть інженерні мережі краще захищені. Труби та стояки сховані, ізольовані, тому будинок може протриматися 5-7 днів без ризику заморожування системи.

Чому будинки, побудовані у радянські часи так швидко замерзають

Заслужений архітектор України, професор Сергій Юнаков пояснив, що у СРСР економили на матеріалах, тому радянські будинки так погано тримають тепло.

"Було 38 сантиметрів товщини стіни. А під підвіконням ми ставили батарею. Хтось запропонував: давайте під підвіконням робити не 38, а 25 сантиметрів. І там сховається батарея", — пояснює експерт.

Це рішення дозволило зекономити на цеглі та створити нішу для радіаторів, але створило найслабше місце у стіні. Через ці ділянки товщиною всього 25 сантиметрів йде основна втрата тепла.

"Економіка має бути економною — була така радянська приказка. Це той випадок, коли економили на сірниках, але прикурювали на пожежі", — жартує Юнаков.

Нагадаємо, з 29 жовтня у Києві розпочали підключення житлових будинків до опалення. Протягом наступного тижня всі будинки столиці мають отримати тепло, однак міська влада попереджає: новий сезон проходитиме в умовах підвищених ризиків через можливі російські обстріли енергетичної інфраструктури.

Тим часом нардеп Олексій Гончаренко після російського масованого удару по Україні 22 жовтня писав, що ворожі атаки "вибили" майже всю українську газову систему та цієї зими опалення в Україні "під питанням".