/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F1%2Fa9a26f30479e046dfebcc541bf485c64.jpg)
Антиукраїнська хвиля в ЄС: зірвані прапори, невдячні українці та неможливість виграти війну — що проспали європейські політики
Угорщина хоче сформувати антиукраїнський альянс в ЄС. / © ТСН.ua
Надто після створення на початку листопада нової коаліції у чеському парламенті, до якої окрім ANO ввійшли крайньо права й антиукраїнська SPD («Свобода і пряма демократія») та правопопулістська й євроскептична «Автомобілісти». До й після виборів переважно представники ANO та SPD заявляли про припинення військової допомоги Україні, враховуючи ініціативу Праги із постачання Києву боєприпасів, перегляд соціальних виплат і дозволів на проживання українців у Чехії тощо.
А вже 6 листопада новоспечений голова чеської Палати депутатів Томіо Окамура від SPD оприлюднив в Х відео, як він особисто тримає драбину, поки робітник знімав з будівлі парламенту Чехії прапор України. Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук назвав дії Окамури «сумнівним досягненням», а посол України в Чехії Василь Зварич нагадав, що сьогодні український стяг — це прапор свободи, гідності й незламності вільних людей, які ніколи не стануть рабами чи прислужниками Кремля. На знак протесту три опозиційні партії вивісили з вікон чеського парламенту прапори України. Тобто тепер на будівлі Палати депутатів не один український стяг, а три.
Проте тенденції вже давно очевидні. В країнах ЄС, як і в США, зростає популярність правих і лівих рухів, серед яких дуже багато відверто проросійських й антиукраїнських політиків і партій. Чому так відбувається та які основні антиукраїнські наративи вони використовують? Читайте в матеріалі ТСН.ua.
Війна та допомога: антиукраїнський альянс в ЄС
Наприкінці жовтня в інтерв’ю Politico головний політичний радник угорського прем’єра Балаш Орбан заявив, що Будапешт хоче об’єднати зусилля з Чехією та Словаччиною для формування антиукраїнського альянсу в ЄС. Це може суттєво підірвати єдність Євросоюзу щодо подальшої збройної і фінансової підтримки України. Особливо в умовах відсутності прямої військової допомоги з боку США після початку другого президентського терміну Трампа: від липня діє новий механізм PURL — програми закупівель американської зброї для України коштом європейських країн, яку координує НАТО (а по факту — ЄС).
Станом на сьогодні внески партнерів до PURL становлять $2,82 млрд. До кінця цього року США очікують ще на $2 млрд. Проте ТСН.ua, посилаючись на дані Кільського університету, вже зазначав, що цього літа військова допомога союзників України скоротилася на 43%. І її збільшенню не сприяють заяви майбутнього прем’єра Чехії Андрея Бабіша — мільярдера, якого чеські правоохоронні органи звинувачують у шахрайстві з субсидіями ЄС — про те, що Прага більше не фінансуватиме надання Києву зброї зі свого бюджету. Водночас він не проти, щоб чеські виробники її продавали.
Тож хоч Андрей Бабіш є другом Віктора Орбана, його заяви про Україну та війну Росії доволі обережні, принаймні поки що. Майбутній прем’єр Чехії заявляв, що «Україна не готова до ЄС (вступу — Ред.), бо спершу треба закінчити війну». Водночас Віктор Орбан, який відкрито грає на боці Росії, під час нещодавньої зустрічі з Дональдом Трампом у Вашингтоні, де домовлявся про звільнення Угорщини від нових американських санкцій (щоб Будапешт і далі міг вільно купувати російську нафту), про можливість перемоги України у війні заявив, що «диво може статися», проте «єдиним урядом, який виступає за мир — є уряд США та маленька Угорщина в Європі».
Саме Віктор Орбан, який виступає за мир, але не каже за який, блокує відкриття шести переговорних кластерів щодо вступу України до ЄС, бо, на його думку, членство України в Євросоюзі втягне блок у війну. Ще раніше угорський прем’єр називав Україну «невизначеним утворенням», «буферною державою», яка «становить дуже серйозну загрозу для Угорщини».
Брюссель не може знайти важелів тиску на Орбана. Досить довго серед країн-членів точилися дискусії щодо зміни процедури голосування за відкриття переговорних кластерів для країн, з якими ЄС почав переговори про вступ — кваліфікованою більшістю, а не консенсусом. Проте ця ідея не знайшла достатньої підтримки в ЄС, де чекають на зміну влади в Угорщині після парламентських виборів у квітні 2026 року. Опитування свідчать, що партія «Фідес» Орбана відстає від опозиційної політсили «Тиса» Петера Мадяра на приблизно 10%.
Проте експерти все ж закликають ЄС опрацювати «план Б», нагадуючи про Вишеградську четвірку — Угорщину, Чехію, Словаччину та Польщу — яка під час міграційної кризи в ЄС блокувала рішення Брюсселя. Тоді при владі в Польщі була ультраправа й консервативна «Право і справедливість». У відносинах з Україною партія Ярослава Качинського наголошувала на питаннях спільної історичної пам’яті, що по суті вилилося в однобоку інтерпретацію історії. Не можна сказати, що після приходу до влади «Громадянської коаліції» Дональда Туска все налагодилося. Варто лише пригадати, як польські фермери-протестувальники на кордоні висипали на дорогу українське збіжжя.
Настрої в країнах-лідерах ЄС: друзі Путіна та маніпуляції про Україну
За словами Дональда Туска, Путін має інструменти, щоб знищити ЄС як організацію, та Європу, як культурне явище за допомогою російської «п’ятої колони», яка присутня в кожній європейській країні. Наприклад угорський прем’єр Віктор Орбан є відкрито проросійським політиком. Такою ж проросійською є німецька партія «Альтернатива для Німеччини» (AfD), яка через півроку після дострокових виборів у ФРН за опитуваннями має перший рейтинг по країні.
У великій аналітичній статті «Поворотний момент для Німеччини та Фрідріха Мерца: на що Україні треба звернути увагу, щоб не втратити підтримку ФРН», ТСН.ua вже зазначав, що проросійські сили в Німеччині, такі як AfD чи «подруга Путіна», ліва популістка Сара Ваґенкнехт закликають зупинити надання Україні зброї (тоді, за їхніми словами, й війна припиниться), та повернутися до «дешевого» російського газу.
Непроста ситуація й у Франції, де після позачергових парламентських виборів у 2024 році змінилося чотири уряди. В жовтні цього року Еммануель Макрон, який після виборів у 2027 році піде з посади, призначив п’ятий склад уряду на чолі з Себастьєном Лекорню. Проте за останніми опитуваннями Жордан Барделла — очільник ультраправої партії «Національне об’єднання» ще однієї «подруги Путіна» Марін Ле Пен — на першому місці в президентських рейтингах.
В Італії парламентські вибори мають відбутися не пізніше грудня 2027 року. За останніми опитуваннями партія чинної прем’єрки Джорджи Мелоні «Брати Італії» та Демократична партія Італії, які підтримують Україну, суттєво випереджають «Рух п’яти зірок», який не підтримує збільшення оборонних витрат і будь-яку участь Італії у майбутніх силах запевнення — надсилання європейського контингенту до України.
Зрозуміло, що до виборів у ключових європейських країнах досить далеко й все ще може кардинальним чином змінитися. Проте вже зараз країнами ЄС доволі успішно ширяться тези російської пропаганди про необхідність зменшення підтримки України. Мовляв, навіщо відправляти стільки зброї, якщо Київ все одно не зможе повернути окуповані території. Чи як наприклад у Польщі та Німеччині доволі поширені пропагандистські меседжі про невдячних та непрацюючих українців, які отримують соціальні виплати.
Із цими меседжами треба активніше працювати як окремим країнам-членам ЄС, так й Україні. Адже після появи все більшої кількості «невідомих» дронів у небі європейських країн-членів НАТО дедалі більш поширеною в ЄС стає теза, що Україні слід домовлятися з Росією зараз, поступившись своїми територіями (це наприклад показували соціологічні опитування в Німеччині). І політика адміністрації Дональда Трампа, яка більше не надає прямої військової допомоги Україні, цьому лише сприяє.
Роутер може працювати без світла / © PixabayЧитати публікацію повністю →
Читати публікацію повністю →
Читати публікацію повністю →
Читати публікацію повністю →

