Чому влада Вірменії посилює тиск на церкву і до чого тут РФ

У Вірменії щонайменше пів року триває гостра фаза "війни" уряду з Вірменською апостольською церквою.

А точніше – з її керівництвом.

При цьому досі прем'єр країни Нікол Пашинян звинувачував церковне керівництво лише у порушенні канонів (що не є злочином за законами світської держави).

Однак тепер прем’єр, нехай і завуальовано, але звинуватив церковне керівництво у роботі на РФ.

Про те, що відбувається у Вірменії і заради чого Нікол Пашинян пішов на такий політично небезпечний конфлікт, читайте в статті редактора "Європейської правди" Юрія Панченка Боротьба з церквою чи з впливом РФ? Як світська влада Вірменії пішла війною на духовну.

Далі – стислий її виклад.

Нікол Пашинян ніколи не мав добрих відносин із керівництвом вірменської церкви.

Ще до приходу до влади, будучи опозиційним політиком та журналістом, він закликав до відставки католикоса Гарегіна II.

Не припинив закликати його до відставки і після отримання посади прем’єра Вірменії.

Пашинян принципово називає Гарегіна II його світським ім'ям – Ктрич Нерсісян, тим самим демонструючи свою неповагу.

Голова уряду вважає, що той не може бути ані главою церкви, ані навіть простим монахом, тому що порушив обітницю безшлюбності і має доньку.

А в 2025 році спецслужби Вірменії заявили про розкриття спроби державного перевороту, за якою стоять представники церкви.

За даними вірменської влади, захоплення влади планувалося провести 21 вересня, а головне – місцем для зберігання зброї та вибухівки були церкви.

У жовтні Нікол Пашинян заявив, що покладе своє життя, щоб "звільнити від них нашу святість, нашу церкву".

Вірменський політолог та координатор Вірменської національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства Едгар Хачатрян вважає, що "ця атака має на меті заблокувати перед виборами агентів впливу РФ".

В тому числі такі дії підтримує певна частина прозахідних виборціів, для якиих не є таємницею, що керівництво церкви є противником західного курсу країни, а також часто діє в інтересах РФ.

Зазвичай у контексті зв’язків із Кремлем згадують рідного брата католикоса – архієпископ Езраса, який керує єпархією у Росії.

Пашинян називає його "агентом КДБ".

І ймовірно, небезпідставно, адже, за даними вірменських ЗМІ, саме через нього до католикоса йде фінансування від Кремля, а разом – і вказівки, що робити.

Тож нинішня риторика Пашиняна має суто передвиборчий характер – наступні парламентські вибори пройдуть у червні наступного року.

Проте де-факто виборча кампанія вже йде і нинішня "церковна війна" – один із ключових її елементів.

"Пашинян шле сигнал, що він впевнений у своїй перемозі настільки, що не боїться атакувати найбільш потужні опозиційні йому сили: церкву та найбагатшу людину країни", – додає почесний президент Єреванського пресклубу Борис Навасардян.

І якщо навіть не вдасться повалити католикоса, гучні звинувачення з боку Пашиняна суттєво підривають вагу голосу церкви, а можливо – зменшують її бажання втручатися у політичну боротьбу.

"В опозиції наразі немає фігури, яка змогла би перемогти.

В такій ситуації Кремль може зробити ставку на дискредитацію результатів виборів, щоб максимально ослабити переможця", – розповідає Едгар Хачатрян.

Позиція церкви може виявитися визначальною в такій дискредитації – і цей фактор пояснює, чому Пашинян саме зараз турбується про моральне обличчя її керівництва.

При цьому, зазначає політолог, навіть якщо в церкві зміниться католикос, вона навряд чи стане пропашинянівською, але принаймні – вона вже не буде діяти в інтересах РФ.

Докладніше – в матеріалі Юрія Панченка Боротьба з церквою чи з впливом РФ? Як світська влада Вірменії пішла війною на духовну.