Світла може не бути днями: які цілі РФ обирає для атак на Україну
Світла може не бути днями: які цілі РФ обирає для атак на Україну

Світла може не бути днями: які цілі РФ обирає для атак на Україну

В Росії розуміють, що запаси зброї в них не безмежні, тому обирають пріоритетні цілі для атак.

Що сказав Гончар:

Країна-агресорка Росія має у запасі та постійно виробляє багато ракет і дронів типу "Шахед". Однак вже зараз окупанти розуміють, що рано чи пізно їхня зброя може закінчитися, тож обирають пріоритетні цілі для нових атак.

Про них 24 каналу розповів експерт з міжнародних енергетичних відносин Михайло Гончар. За його словами, протягом останніх кількох місяців ворог почав діяти "більш локально".

Світла може не бути днями: які цілі РФ обирає для атак на Україну
Shahed-136 / Інфографіка: Главред

На які регіони націлилася Росія

Перш за все в інтересах противника обстрілювати прифронтові регіони, де кремлівський диктатор Володимир Путін хоче сформувати так звану "деелектрифіковану зону".

Це важливо для росіян зокрема й тому, що відсутність електроенергії напряму впливає на логістику.

Якщо говорити про захід України, то тут Росія намагається пошкодити об'єкти генерації. Це, власне, нещодавно відбувалося під час атак, коли повітряні цілі РФ цілилися на Бурштин та Добротвір. У пріоритеті ворога і підстанції, які відіграють ключову роль у передачі електроенергії.

"Щодо Одещини, то область є під особливою увагою ворога ще з 2022 року. Ба більше, з окупованого Криму до регіону короткий підлітний час ракетних засобів. Крім того, спостерігається, що ворог не лише має намір пошкодити енергооб'єкти області, але й намагається зірвати функціонування торговельного коридору між портами Одеси та Босфору", - додав експерт.

Які можуть бути наслідки атак на пріоритетні об'єкти

Гончар каже, що після уражень ключових енергооб'єктів України у великих містах відключення електроенергії можуть тривати до 12-14 годин на добу. Однак в окремих випадках, українці будуть залишатися без світла на декілька днів.

"Але так чи інакше, українським енергетикам вдається відновити електропостачання", - наголосив він.

Який в РФ план щодо руйнації енергосистеми України

Главред писав, що за словами керівника ГУР МО України Кирила Буданова, цього року зима в Україні справді може бути важкою через удари Росії по енергетиці, але росіяни обмежені у часі.

За його словами, окупанти обмежуються такими атаками лише взимку, а Україна ж може атакувати територію країни-агресорки постійно та впливати на її спроможності.

Атаки на енергетику України - останні новини

Нагадаємо, Главред писав, що 19 листопада країна-агресорка Росія масовано атакувала Україну ракетами і дронами. Під ударом ворожих повітряних цілей опинилася і енергетична інфраструктура країни.

Цього ж дня Росія дронами атакувала один з підрозділів ДТЕК на Дніпропетровщині. Унаслідок ворожої атаки постраждала бригада працівників, що перебувала на об’єкті.

Напередодні,17 листопада, росіяни масовано атакували Одещину ударними безпілотниками. Внаслідок влучань горіли об’єкти енергетичної та портової інфраструктури.

Більше новин:

Про персону: Михайло Гончар

Гончар Михайло Михайлович (нар. 17 лютого 1963) — український експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин. Президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", головний редактор часопису "Чорноморська безпека", пише Вікіпедія.
У 2000-х роках працював у системі нафтогазового комплексу України, займаючи відповідальні посади. Досліджував питання енергетичної безпеки, міжнародних енергетичних відносин, нафтогазового сектору, нетрадиційних вуглеводнів, реформування енергетичного сектору, глобальних енергетичних ринків. Був експертом української частини міжурядових комісій з економічного співробітництва з Німеччиною, Польщею, Словаччиною, Чехією, Казахстаном, Азербайджаном, Грузією, Туреччиною.

З 2007 року працює в неурядовому секторі — спочатку очолював енергетичні програми і київське представництво "Номос-Енергія" аналітичного центру "Номос", а у 2009 році заснував і очолив аналітичний Think Tank Центр глобалістики "Стратегія ХХІ". Головний редактор часопису "Чорноморська безпека" (з 2017 року). Автор, співавтор та редактор низки книг та публікацій з проблематики енергетики, енергетичної безпеки, міжнародних відносин, виданих як в Україні, так і у Польщі, Словаччині, Німеччині, Великій Британії, Туреччині, Нідерландах, Фінляндії тощо. З 2016 року — член Державного комітету з промислової політики. Має статус асоційованого експерта Центру Разумкова та Центру дослідження Росії.

Джерело матеріала
loader
loader