Ця рослина вижила після дев'яти місяців перебування у космічному вакуумі

Отримані результати дослідження фундаментально змінюють уявлення біологів про можливості виживання земної флори за межами нашої планети, адже рослина не просто пережила випробування, а й здебільшого зберегла свої можливості до проростання, пише 24 Канал з посиланням на ScienceAlert.

Яка рослина може вижити в космосі?

Об'єктом дослідження став вид Physcomitrium patens, відомий як розгалужений земний мох. У науковому світі ці рослини часто порівнюють із тихоходами – мікроскопічними тваринами, що відомі своєю невразливістю до екстремальних факторів.

Команда вчених під керівництвом Томомічі Фуджити з Університету Хоккайдо закріпила капсули зі спорами моху на зовнішній поверхні МКС. Протягом дев'яти місяців зразки перебували під впливом космічного вакууму, відчуваючи на собі різкі перепади температур та інтенсивне ультрафіолетове випромінювання, згубне для людей.

Результат експерименту став справжньою сенсацією: після повернення зразків на Землю з'ясувалося, що понад 80 відсотків спор зберегли здатність до проростання.

За словами Томомічі Фуджити, команда очікувала майже нульового рівня виживання, проте реальність виявилася протилежною: більшість спор залишилися неушкодженими, йдеться в дослідженні на сторінках iScience. Це відкриття свідчить про те, що навіть крихітні рослинні клітини мають вбудовані механізми захисту, які дозволяють їм витримувати умови, смертельні для людини та більшості інших організмів.

Коричневі капсули, що містять спори (у центрі цієї рослини), були піддані впливу космосу / Фото Томомічі Фудзіта

Для тестування вчені обрали саме спорофіти – стадію розвитку моху, коли спори знаходяться у захисних оболонках. Попередні наземні експерименти показали, що саме в цій формі рослина найкраще переносить вплив ультрафіолету, а також екстремальний холод і спеку.

Аналіз повернутих з орбіти зразків виявив лише незначні зміни на клітинному рівні: кількість хлорофілу типу "а" зменшилася всього на 20 відсотків, тоді як інші види хлорофілу функціонували в межах норми. Таке зниження ніяк не вплинуло на загальне здоров'я та життєздатність рослин.

Чому спори моху такі витривалі?

Ця неймовірна витривалість має глибоке еволюційне коріння. Вважається, що саме подібні захисні механізми дозволили предкам сучасних бріофітів (мохів, печіночників та антоцеротових) здійснити історичний перехід з водного середовища на сушу близько 500 мільйонів років тому.

Ті перші наземні "першопрохідці" навчилися витягувати поживні речовини безпосередньо з каміння, що згодом призвело до формування ґрунтів і поширення життя на планеті.

Що це нам дає?

Сьогодні ці властивості моху викликають жвавий інтерес у контексті тераформування інших небесних тіл. Здатність виживати у вакуумі та відновлюватися після жорсткого опромінення робить мох ідеальним кандидатом для створення первинних екосистем на Марсі або Місяці.

Це дослідження підтверджує, що життя, яке еволюціонувало на Землі, має значно більший потенціал адаптації, ніж вважалося раніше. Томомічі Фуджита сподівається, що їхня робота стане відправною точкою для розробки біологічних систем, здатних підтримувати життя в позаземних колоніях.