/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F9%2F8c60f2cbf40f7db523d9bb0157c30388.jpg)
Харківські лікарні втрачають лікарів: яких фахівців уже катастрофічно бракує
Харківські медичні заклади стикаються із серйозним кадровим голодом. В окремих лікарнях міста не вистачає від 40 до 60 відсотків співробітників, і проблема, за словами медиків, лише загострюється.
Про масштаб нестачі під час міжрегіонального круглого столу, присвяченого доступності медичних і фармацевтичних послуг у прифронтових регіонах, розповів директор міської клінічної багатопрофільної лікарні №17 Дмитро Черепов, передає «Об'єктив» із посиланням на Status Quo.
Кого найважче знайти
За словами Черепова, найбільш критична ситуація склалася з вузькими спеціалістами, без яких неможливі операції та реанімація. У лікарнях гостро бракує:
- лікарів-анестезіологів;
- хірургів;
- операційних медсестер;
- молодшого медичного персоналу;
- працівників, які працюють за графіком «доба через троє».
Саме ці ланки, кажуть у лікарні, тримають на собі найбільше навантаження, коли пацієнт потребує невідкладної допомоги.
Чому медики йдуть
Серед головних причин відтоку кадрів Дмитро Черепов назвав вимушену міграцію, постійну небезпеку під обстрілами, а також фізичне і психологічне виснаження медпрацівників. Лікарі роками працюють в умовах війни, на межі можливостей, і частина з них обирає або виїзд за кордон, або переїзд у спокійніші міста.
Що це означає для пацієнтів
Дефіцит фахівців напряму б'є по тих, хто потребує допомоги. Зростає час очікування лікування, збільшується навантаження на медиків, які лишилися, а ймовірність затримки необхідної терапії стає вищою.
«Жодне сучасне обладнання не може замінити кваліфікованого лікаря», - підкреслив Черепов.
Ситуацію ускладнює і те, що в Харків приїжджають люди зі ще небезпечніших прифронтових територій, а серед тих, хто лишився в місті, багато літніх людей, людей з інвалідністю та пацієнтів із тяжкими хронічними хворобами. Усім їм потрібне постійне лікування, реабілітація, а нерідко й паліативна допомога. Тобто пацієнтів, які потребують підтримки лікарів, стає більше, а самих фахівців - менше.
