/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F32%2F150a71dfe50e43003008496d32076e9c.jpg)
Облив себе водою і поліз у вогонь: журналісти розшукали тернополянина, який самотужки рятував людей
Тернополянин Володимир Колодій 19 листопада під час масованого російського удару по місту разом із пожежниками рятував мешканців палаючого будинку на вулиці 15 Квітня. В одній із квартир проживали четверо його родичів: двох удалося витягнути, вони проходять лікування; ще двох, тестя і своячку, досі не знайшли.
Згодом виявилось, що героїв було декілька. Небайдужі люди, які без страху заходили в задимлені під’їзди, рятували дітей, підтримували літніх, допомагали вибратися тим, хто застряг усередині.
Володимир Колодій розповів, що під час обстрілу йому зателефонувала теща. "Рятуйте, ми горимо!", – кричала вона.
"Коли я прибіг на місце, там стояла одна пожежна машина біля садка. У дворі горіли машини, все вибухало. Дуже багато тіл було, людей загиблих лежало просто під будинком. І в епіцентрі був перший, другий, третій поверхи. Там, де якраз наші рідні живуть... Жили", – пригадав страшні події українець.
Він каже, що весь час був на зв'язку з тещею. Жінка благала допомогти, повідомила, що її донька й онучка "відключилися".
Колодій знайшов драбину у дворі біля розбитої котельні, облив себе водою й почав підніматися.
"До рідних на балкон поставити її (драбину. – Ред.) було неможливо, тоді поставили до сусідів. Треба було рятувати людей, хоч когось... Я почав координувати, щоб люди виходили на балкон. Вони не могли вийти. Я кричав: "Виходьте, мусите облитися водою, світити ліхтариком і виходити!".
Чоловік розповів, що у знищеній квартирі на третьому поверсі ще донедавна проживав і він сам разом із дружиною та донечкою, але вони переїхали. У житлі перебували батьки дружини, її сестра та племінниця.
Тещу врятували, вона в реанімації у Тернополі. 14-річну племінницю Анастасію вже прооперували й перевезли до лікарні Львова. Завдяки сміливим діям тернополянина евакуювалися також сусіди.
Колодій знає, що його розшукує міський голова Тернополя, аби вручити відзнаку за порятунок, але каже, що зараз не до цього. Найбільше він хоче, щоб загиблих родичів дістали з понищеного будинку.
Як Володимиру Колодію вдалося допомогти людям
Чоловік розповів, що рятувальники теж приставили до стін драбину й розгортали шланги, коли він піднімався до людей.
"Я кричав, щоб лили на другий-третій поверхи, заливали все і людей водою, бо епіцентр пожежі був саме там. Сусіди почали спускатися по драбині. Сусіди мої – літні чоловік і жінка. І з паралельної квартири моїх рідних теж. Усім кричали, щоб виходили на балкони. Я мамі крикнув у телефон: "Викидай Настю!". Вона виштовхала її на балкон. Сама на половину вже була назовні – на вулиці. На балкон дістався один з рятувальників. Згодом маму почали знімати і скинули вниз – ми з іншими чоловіками її підхопили. Я заніс маму до швидкої на руках... Це було страшно", – зізнався мешканець Тернополя.
За його словами, через хвилин 30 приїхало інше рятувальне авто з люлькою. Працівники ДСНС почали знімати людей із верхніх поверхів.
"Я їм кричав: "Дайте люльку на третій поверх! Там є дитина, там ще є люди!" Вони дали люльку й повантажили туди дитину, Настю. Спустили. Я її поніс до швидкої, яка стояла метрів за шістдесят. Люди помогли донести, я їй зробив штучне дихання, і мала кліпнула очима та почала дихати. Її забрали", – розповів він.
Усередині будинку залишалися тесть Ігор і його донька Оксана, сестра дружини. Володимир просив пожежних, які перебували на балконі, зайти всередину. Переконував, що там щонайменше двоє людей.
"У них були маски, термозахист – усе було. Я просто вилізти вже не міг, бо було настільки гаряче. Але рятувальники посвітили ліхтарем, оглянули та сказали, що людей немає. На цей момент (17:00 п'ятниці, 21 листопада. – Ред.) тіл немає. Дружина здала ДНК, усе здала – і немає. Тіл нема, немає з чим порівняти. Виносили тіла з третього поверху, але, як виявилося згодом, це не наші рідні", – повідомив Колодій.

