Перегони у сфері ШІ між США та Китаєм: як країни намагаються ліквідувати дефіцит електроенергії

Бажання досягнути чи зберегти лідерство у сфері ШІ буде нерозривно пов’язане із прагненням розв’язати проблему дефіциту генерації та вузьких місць у енергетичних мережах. Про це пише Андріан Прокіп, експерт із енергетики Українського інституту майбутнього в Києві, старший науковий співробітник Інституту Кеннана у Вашингтоні, в статті "Електрони — нова нафта. Як ШІ змінює глобальну енергетику".

Саме бум штучного інтелекту сприяв відновленню роботи сумновідомої АЕС Три Майл Айленд, яку було зупинено 2019 року: "Майкрософт" уклала угоду на купівлю її електроенергії протягом наступних 20 років для обслуговування власних центрів. А кілька тижнів тому Google оголосила, що дійшла згоди щодо перезапуску АЕС у Айові, яка була зупинена п’ять років тому, з такою ж метою. Так само здійснювалися кроки для перезапуску зупиненої АЕС у Мічигані.

Міненерго США вважає, що країна потребуватиме понад 100 ГВт додаткових потужностей з виробництва електроенергії у найближчі п’ять років, не враховуючи нових відновлюваних джерел. Водночас одна з провідних компаній штучного інтелекту та розробник ChatGPT — OpenAI стверджує і переконує владу США, що країна повинна додавати 100 ГВт нових генеруючих потужностей щороку.

Багато хто у США вважає, що боротьба за лідерство у ШІ стане частиною перегонів між США та Китаєм за першість у світі. Це і справді виклик для США, зважаючи на темпи будівництва нових потужностей у Китаї. 2024 року Піднебесна додала до енергосистеми понад 425 ГВт, зокрема 277 ГВт сонячної генерації, 80 ГВт вітрової та 61 ГВт атомної енергетики. Китай за останні роки зайняв лідируючі позиції в інвестуванні у відновлювану та атомну енергетику. Щоправда, при цьому не припинив будівництва вугільних станцій, так би мовити, про всяк випадок.